Справа № 1305/805/12 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/5727/13 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 6

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Тропак О.В.

суддів:Мацея М.М., Монастирецького Д.І.

за участю секретаря: Дідуся О.Р.

з участю: представника відповідачів ОСОБА_4

представника позивача Струс Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача на заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року у справі за позовом Городоцької міської ради Львівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про зобов»язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, і з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26 червня 2012 року, просив зобов»язати відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення добудови площею 42 кв.м. та повернення земельної ділянки громаді міста в особі Городоцької міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у АДРЕСА_1 на землях комунальної власності проводиться самовільне спорудження шляхом проведення будівельних робіт по прибудові до приміщення бару «Кобра» без будь-яких на те дозволів. Право власності на нежитлове приміщення бару виникало з 2006 року у різних фізичних осіб і станом на 28.09.2011 року його власниками є відповідачі по 1/2 частки кожен. Позивачем проводилося комісійне обстеження за згаданою адресою, в ході якого було встановлено, що добудову виконано на самовільно зайнятій земельній ділянці. Позивач неодноразово звертався до органів Прокуратури та Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за захистом свого порушеного права і отримував відповіді про те, що дійсно має місце порушення земельного законодавства, проте за відсутності власника унеможливлюється проведення перевірки у повному обсязі.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року позов задоволено. Зобов»язано відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно зведеної нежитлової будівлі площею 42 м.кв при кафе-барі «Кобра« на АДРЕСА_1., з поверненням земельної ділянки Городоцькій міській раді Львівської обл.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, у апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права і є незаконним з огляду на наступне: безпідставне покликання суду на ч.1 ст.367 ЦК України та ст.153 ЗК України, які не регулюють правовідносини по цьому спору, тобто застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, ухвалення рішення про знесення прибудови без з»ясування обставин щодо можливості проведення перебудови,не з»ясування обставин, щодо того ким фактично проведена перебудова нежитлової будівлі площею 42 кв.м. при кафе-барі «№ Кобра» на АДРЕСА_1 і безпідставне покладення обов»язку по її знесенню на відповідача. Стверджує, що у відповідності до положень ст.120 ЗК України та ст.ч.1 ст.377 ЦК України до нього і ОСОБА_6 перейшло право користування (оренди) земельною ділянкою площею 0,0149 га від попереднього орендаря, за межі даної земельної ділянки ніхто не виходив,отже захоплення земельної ділянки відсутнє.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів та представника позивача,перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку,що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 25 червня 2013 року залишено без задоволення заяву відповідач ОСОБА_7 на заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення,та якими доказами вони підтверджуються.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення вищезазначеним процесуальним нормам не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що із акту міської ради від 6.07.2011 р, з актів перевірки № 12/8-р від 28.08.2011 р. і № 12/11-ф від 12.07.2011 р та обстеження прибудови від 25.06.2012 р (а.с. 5, 59,61,65,67 ) вбачається, що в 2011 р. відповідачі на земельній ділянці,що перебуває в комунальній власності, без дозволу на виконання будівельних робіт, у межах прибережної захисної смуги, тобто самочинно, з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, звели нежитлову будівлю площею 42 кв. м. при кафе-барі »Кобра» на АДРЕСА_1 і факт самочинного зведення відповідачами нежитлової будівлі має підтвердження також долученим до справи листом першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській обл. від 14.07.2011 року № 771306-4376 ( а.с.64 ), поясненнями представника інспекції в суді.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки, на думку колегії суддів, вони зроблені без належного з»ясування дійсних обставин справи та неправильної оцінки наданих позивачем доказів, з огляду на наступне.

Із змісту вищезазначених письмових документів не випливало, що зведення нежитлової будівлі площею 42 кв.м. при кафе-барі «Кобра» на АДРЕСА_1 було здійснено саме відповідачами. Так:

в акті від 07 липня 2011 року (а.с.5) зазначається, що по даних обліку комісією позивача було встановлено, що власником нежитлової будівлі є гр.ОСОБА_8, у зв»язку з чим комісія запропонувала встановити фактичного власника будівлі- кафе-бару »Кобра»;

в акті № 12/8-ф від 25.08.2011 р (а.с. 59) зазначається, що перевірку не вдалось можливим провести в повному обсязі, оскільки не було представників забудівника, а за інформацією представників Городоцької міської ради (неперевіреною) забудівниками являються ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

в акті від 08.2011 року (а.с.61) зазначається, що на час перевірки будь-яких представників забудівника, землекористувача, виконавців будівельних робіт на земельній ділянці не виявлено;

в акті № 12/11-ф від 12.07.2011 р ( а.с. 65) зазначається, що виконання буд. робіт проводить гр.ОСОБА_8;

в акті від 25 червня 2012 року ( а.с. 67 ) зазначається на час проведення комісійного обстеження власник,який виконав прибудову був відсутній;

в листі заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській обл. від 14.07.2011 року № 771306-4376 зазначається, що виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі проводить ОСОБА_8

У відповідності до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що у вищенаведених письмових документах не було зафіксовано факту спорудження спірної прибудови відповідачами,тобто позивачем не було надано суду доказів ,які б свідчили про здійснення самочинного будівництва саме відповідачами, то обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, і докази, які були досліджені в судовому засіданні, не давали суду першої інстанції підстав для висновку про доведеність факту самочинного зведення нежитлової будівлі відповідачами.

Тому колегія суддів вважає, що обставини, що мають значення для справи і які суд першої інстанції вважав встановленими,не були підтверджені доказами,наданими позивачем.

В підтвердження доводів апеляційної скарги апелянтом подано: копію рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2012 року у справі № 5015/1769/12, яким було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікуся» до ТзОВ «Весткомп»ютертрейд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Городоцька районна державна адміністрація Львівської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та визнано за позивачем право на нежитлову будівлю (бар) загальною площею 130,1 кв.м. і на підставі згаданого рішення Комунальним підприємством Городоцьке бюро технічної інвентаризації 22 червня 2012 року проведено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікуся« на нежитлову будівлю, бар за адресою: АДРЕСА_1

Із мотивувальної частини рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2012 року у справі № 5015/1769/12 вбачається, що на підставі договору оренди від 01.09.2011 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (власники нежитлової будівлі площею 57, 8кв.м. по АДРЕСА_1 передали ТзОВ «Вікуся» в оренду з правом викупу нежитлове приміщення площею 57,8 кв. м. по вул.Перемишльській,5 «а» у м.Городок, з правом здійснення без письмової згоди орендодавця , зокрема, добудови орендованого приміщення на власний розсуд. Згідно технічного паспорта від 17.02.2012 року площа цієї будівлі склала 130,1 кв.м., право власності на яку вищезгаданим рішенням господарського суду було визнано за ТзОВ «Вікуся».

У відповідності до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наявності, встановлених рішенням Господарського суду Львівської області від 31.05.2012 року у справі № 5015/1769/12, обставин збільшення Товариством з обмеженою відповідальністю »Вікуся» протягом 2011-2012 року із 57,8 м.кв. до 130,1 м.кв. площі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 право власності на яку 22.06.2012 року (дата яка передувала ухваленню заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року) було зареєстровано за ТзОВ «Вікуся», висновки Городоцького районного суду Львівської області про доведеність факту самочинного зведення нежитлової будівлі площею 42 кв. м. при кафе-барі»Кобра» на АДРЕСА_1 - відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6,- не відповідають обставинам справи.

У відповідності до п.п.1,2,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

За викладених обставин та враховуючи вищенаведені мотиви і докази у справі в їх об»єктивній сукупності, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішення суду першої інстанції, яке підлягає скасуванню з підстав п.п.1,2,3 ч.1 ст.309 ЦПК України , з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року відхилено апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 на заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року.

Відповідно до ст.318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

У зв»язку з обгрунтованістю апеляційної скарги відповідача ОСОБА_7 і наявністю підстав для скасування оскаржуваного рішення,у відповідності до положень ч.2 ст.318 ЦПК України, скасуванню підлягає і ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року.

Керуючись ч.3 ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,2,3 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст.314, ст.ст.317,318,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_7 - задовольнити.

Заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2012 року і ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Городоцької міської ради Львівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7,третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про зобов»язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий Тропак О.В.

Судді Мацей М.М.

Монастирецький Д.І