КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа№ 5011-43/17914-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду міста Києва від 28.05.2013р.

у справі № 5011-43/17914-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Керам-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехремонт"

про визнання банкрутом

за участю представників:

від апелянта: Картава Я.О. - дов. № 93 від 20.09.2013р.

від заявника: Байда О.В. - дов. № б/н від 03.10.2013р.

від боржника: Мотрук М.В. - дов. № б/н від 08.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехремонт", оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Постановою господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у справі № 5011-43/17914-2012 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехремонт". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 406 від 01.03.13, адреса: 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 29, кв. 175). Підприємницьку діяльність банкрута завершено та інше.

Не погоджуючись із згаданою постановою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову господарського суду м. Києва від 28.05.2013р. у справі № 5011-43/17914-2012 скасувати та провадження у справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2013р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи № 5011-43/17914-2012 призначено на 09.10.2013р.

Через відділ документального забезпечення 04.10.2013р. представником заявника був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити повністю.

Представник заявника в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник боржника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав частково.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника заявника, боржника та апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

28.02.2013р. апелянт звернувся до господарського суду м. Києва із заявою про визнання його кредитором на суму 29387,78 грн.

Ухвалою попереднього засідання від 21.03.2013р. визнано ДПІ у Солом»янсьокму районі м. Києва кредитором ТОВ «Промтехремонт» на суму 29387,78 грн.

Розпорядник майна ТОВ «Промтехремонт» листом від 27.03.2013р. повідомив апелянта про час і місце проведення зборів кредиторів. Однак, апелянт свого представника на збори не направив.

Будь-яких інших грошових вимог апелянт до боржника не заявляв.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

08.04.2013 до господарського суду м. Києва надійшло клопотання від ТОВ «Керам-Сервіс» щодо визнання боржника ТОВ «Промтехремонт» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі Авілова С.В. До даного клопотання долучено Протокол засідання зборів кредиторів ТОВ «Промтехремонт» № 1 від 01.04.2013р.

На якому кредиторами одностайно було прийнято рішення про припинення процедури розпорядження майном боржника, введення ліквідаційної процедури, визнання боржника банкрутом, призначення ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехремонт" - арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Частиною 9 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) визначено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

В матеріалах справи містяться належні докази щодо наявності непогашеної і визнаної судом грошової заборгованості боржника перед кредиторами та докази, що підтверджують неспроможність боржника погасити цю заборгованість.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Поданими суду доказами підтверджена неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку його силами зобов'язання щодо сплати заборгованості перед кредиторами, наявні ознаки, що свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника. Вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що збори кредиторів належним чином скликані, комітет кредиторів утворений повноважним складом загальних зборів, прийняті рішення комітету кредиторів відповідають вимогам та його повноваженням, визначених ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство), а тому клопотання ТОВ «Керам-Сервіс» в частині введення ліквідаційної процедури боржника, підлягає задоволенню.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. в редакції від 22.12.2011 р. встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

Згідно зі ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

16.05.2013р. до господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича на участь у справі № 5011-43/17914-2012.

Положеннями частини 2 статті 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом із питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов"язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно пункту 3 вищевказаної статті Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Як зазначається у п.6.1.2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, відповідно до положень ст. 2, п.2 ст. 13 Закону про банкрутство, право надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника (комітету кредиторів). При цьому, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора підприємства-банкрута є прерогативою господарського суду.

Вирішуючи питання про призначення ліквідатора банкрута, місцевий суд дійшов правильного висновку призначити ліквідатором арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 406 від 01.03.13, адреса: 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 29, кв. 175).

Обставин передбачених п. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ході судового засідання не встановлено.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану постанову, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду м. Києва від 28.05.2013р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову господарського суду м. Києва у справі № 5011-43/17914-2012 від 28.05.2013р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-43/17914-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено: 11.10.2013р.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.