ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2013 р. Справа № 914/3164/13
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко», м. Львів
про стягнення 2316,11 грн.
Представники сторін:
від позивача: Трофимчук О.В. - провідний ю/к
від відповідача: Суходольська Н.Є. - представник
Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко», м. Львів про стягнення 18885,84 грн.
Ухвалою господарського суду від 19.08.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.09.2013р.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 03.09.2013р. та від 26.09.2013р.
Позивачем явку представника в засідання суду, яке відбулося 09.10.2013р. забезпечено, подано заяву про зменшення позовних вимог від 04.10.2013р. (вх.№41239/13 від 07.10.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування витрат по земельному податку згідно договору №02/2 від 23.07.2002р. оренди нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 13а на суму 2316,11 грн.; клопотання від 04.10.2013р. (вх.№41242/13 від 07.10.2013р.) і від 09.10.2013р. (вх.№41751/13 від 09.10.2013р.) про долучення до матеріалів справи копій: листа про надіслання відповідачу для підписання акта звірки розрахунків від 04.10.2013р.; податкових декларацій за 2012-2013 р.р.; двохстороннього акта звірки розрахунків, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.
Відповідачем явки представника в засідання суду, яке відбулося 09.10.2013р. забезпечено, зменшені позовні вимоги у розмірі 2316,11 грн. визнано у відзиві на позовну заяву вх.№39571/13 від 26.09.2013р.
Судом встановлено:
23.07.2002р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальність «Ліфт-Еко» укладено договір №02/2 оренди нерухомого майна, у відповідності до п.1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львові, вул. Дж.Вашингтона, буд. № 13а, загальною площею 71,0 кв. м., для здійснення підприємницької діяльності.
У ст.ст. 2,5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Органи місцевого самоврядування є орендодавцями щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Факт передачі вищезазначених нежилих приміщень підтверджується актами приймання-передачі орендного майна.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом міністрів України, і перераховується орендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.3.1).
Відповідно до п.3.2 договору, орендна плата за перший місяць (червень 2002р.) складає 256,25 грн., за 1 кв.м орендованої площі без врахування ПДВ -3,61грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.3.3, 5.2, 5.10 договору, розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках передбачених законодавством. Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі передбачені договором. Орендар зобов'язується здійснювати плату за землю, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівського міської ради від 05.06.1998р. № 324.
Відповідно до ст. 6 ГПК України, 19.04.2013р. за вих. № 06-1575 ЛМКП «Львівтеплоенерго» на ім'я директора ТзОВ «Ліфт-Еко» п. Сеника В.М. було направлено претензію про те, що станом на 30.04.2013р. заборгованість по сплаті суми витрат земельного податку становить 18 885,84 грн., що підтверджується фіскальним чеком ВІГЗ-37 про відправку.
В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 04.10.2013р. (вх.№41239/13 від 07.10.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування витрат по земельному податку згідно договору №02/2 від 23.07.2002р. оренди нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 13а на суму 2316,11 грн.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до п.3.ст.285 Господарського Кодексу України «Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату».
Статтею 286 Господарського Кодексу України встановлено, що «Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності».
Норма ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України говорить, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Ч.4 ст.361 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачають, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Стаття 526 Цивільного кодексу України також вказує, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) плата за землю - земельний податок та орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів.
Розмір та порядок плати за землю визначає Податковий кодекс України, згідно з яким плата за землю справляється у двох формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Як встановлено підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287, п. 288.1, 288.2 ст. 288 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Станом на день вирішення спору, у ТзОВ «Ліфт-Еко» за договором № 02/2 оренди нерухомого майна від 23.07.2002р. залишились непогашеними витрати по земельному податку у розмірі 2316,11 грн., що визнано у відзиві на позовну заяву вх.№39571/13 від 26.09.2013р. та акті звірки розрахунків станом на 10.07.2013р.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко» (79066, м.Львів, вул.Сихівська, 24 а, код ЄДРПОУ 31658533) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 2316,11 грн. витрат по земельному податку, 1720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано - 14.10.2013р.
Суддя Станько Л.Л.