Справа № 1-180/12 Головуючий у І інстанції Тетервак Н.А.

Провадження № 11/780/846/13 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

Категорія 41 03.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Рудніченко О.М.,

суддів Колокольнікової Н.М., Орла А.І.,

при секретарі Волкотруб О.О.,

за участю прокурора Стаховської Н.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с. Пироговичі, Іванківського району, Київської області, освіта середня, не одружений, утриманців не має, в силу статті 89 КК України - не судимий.

засуджено: за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 6(шести) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 185 ч. 3 КК України - 3(три)роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, уродженця с. Пироговичі, Іванківського району, Київської області, освіта середня, не одружений, утриманців не має, не працює, раніше не судимий.

засуджено: за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України - 2(два) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому 2 річний іспитовий строк.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Чорнобиль, Київської області, освіта середня, не одружений, на утримані має одну малолітню дитину 13 років , не працює, раніше не судимий.

засуджено: за ст. 309 ч. 1 КК України і призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому 2 річний іспитовий строк.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що в середині жовтня 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, запропонував своєму знайомому придбати безоплатно, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, на що ОСОБА_3 -погодився.

Після того, ОСОБА_1 з власної ініціативи пішов на присадибну ділянку вище вказаного господарства, де зірвав рослину коноплі, яку приніс до будинку, де на нього чекав ОСОБА_3 та запропонував її ОСОБА_3

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_1, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, безоплатно, збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс вагою 19,80 грамів.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, в грудні місяці 2011 року точна дата судом та слідством не встановлена, приблизно о 19 годині, знаходячись в будинку по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, під час розпиття з ним спиртних напоїв за попередньою змовою між собою та за ініціативою ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вирішили вчинити крадіжку чужого майна, а саме: металевих виробів з господарства ОСОБА_7, 1919 року народження, який проживає в АДРЕСА_3.

З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на гужовій підводі під'їхали до господарства АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_7, проникли на територію вказаного господарства через присадибну земельну ділянку, де огорожа відсутня та проникли на територію господарства, після чого через дверний отвір проникли в середину дерев'яного складського приміщення, де ОСОБА_7 зберігав вироби з металу, звідки таємно викрали металевий станок з-під циркулярки без двигуна, вартістю 200 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду. Викрадений металевий станок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завантажили на воза та перевезли на пункт здачі металобрухту, де здали, а гроші використали на придбання спиртних напоїв.

Крім того, в цей же день, в грудні 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, повторно, під час розпиття спиртних напоїв, вирішили вчинити крадіжку майна з господарства АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_7, 1919 р.н.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на гужовій підводі приїхали до вище вказаного господарства, де залишили підводу та перелізли через паркан, який перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, та потрапили на територію господарства АДРЕСА_3. Після того, через дверний отвір проникли в середину дерев'яного приміщення, звідки таємно викрали металевий двоколісний візок вартістю 200 грн., у який завантажили викрадені тут же три алюмінієві чавуни ємкістю по 5 літрів, вартістю по 80 грн. за 1 шт., на суму 240грн.; чотири чавуни ємкістю по 5 літрів вартістю по 120 грн. за 1 шт. на суму 480 грн. та 8 металевих труб довжиною по 1 метру кожна, вартістю 24 грн. за 1 шт. на суму 192 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 122 грн.

Крім того, ОСОБА_1, в грудні 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, перебуваючи за місцем свого проживання, в. будинку АДРЕСА_1, що належить його співмешканці ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_2, обоє знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вирішили вчинити крадіжку металевих предметів з господарства ОСОБА_8, яке знаходиться в АДРЕСА_4 та використовується ОСОБА_8 як літня дача.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого, на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибули до господарства АДРЕСА_4 та підійшли до огородженої території господарства, при цьому не проникаючи на його територію, з вказаної огорожі таємно викрали 8 металевих кутників довжиною по 165 см (1 метр 65 см) кожний, вартістю 65 грн. за 1 металевий кутник, на загальну суму 520 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

В подальшому викрадені металеві кутники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продали, а гроші використали на придбання спиртних напоїв.

ОСОБА_3, в жовтня 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, приблизно о 17 годині, перебуваючи в гостях у знайомого ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4, співмешканці ОСОБА_1, безоплатно придбав у ОСОБА_1 особливо-небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс вагою 19,80 грамів, який в подальшому перевіз за місцем власного проживання та почав зберігати в будинку АДРЕСА_5, без мети збуту.

В подальшому, 11.05. 2012, приблизно о 16 годині, підчас відпрацювання Іванківського району Київської області, працівниками міліції Іванківського РВ(з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області, в будинку АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_3, виявили, та вилучили особливо-небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - висушений канабіс вагою 19,80 грами, який ОСОБА_3 зберігав без мети збуту.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеність вини засуджених у інкримінованих злочинах та правильності кваліфікації їх дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину. Просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити:

ОСОБА_1 покарання: за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ст. 307 ч. 2 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 70 КК України остаточно визначити покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_2 покарання: за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить зняти частково обвинувачення за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, зняти повністю обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначені вимоги закону органами досудового слідства в повній мірі дотримані не були, оскільки досудовим слідством під час розслідування справи були допущені однобічність і неповнота, не з'ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 21 КПК України (в редакції 1960 року) підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист.

Відповідно до вимог ст. 45 КПК України (1960 року) участь захисника при розгляді в суді справ щодо осіб, які через свої психічні вади самі не можуть реалізувати своє право на захист є обов'язковою.

Згідно довідки Іванківської районної поліклініки від 11.05.2012 засуджений ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у психіатра з приводу «Олігофренія в ступені дебільності» (а.с. 197).

Як вбачається з матеріалів справи 06 червня 2012 року ОСОБА_1 було затримано (а.с. 143-144). Також 06 червня 2012 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених статтями 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України (а.с. 153-154). Крім того в матеріалах справи міститься висновок судово-психіатричної експертиз №502 від 06 червня 2012 року відповідно до якої ОСОБА_1 страждає на легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності (а.с. 205-206).

Але захисник, відповідно до ст. 45 КПК України (1960 року) залучений не був, хоча його участь була обов'язковою, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на захист.

Дане порушення, згідно п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України (1960 року) є істотним та тягне за собою безумовне скасування вироку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України підлягає скасуванню, а справа в цій частині поверненню прокурору Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області для проведення додаткового розслідування у зв'язку з порушенням прав на захист ОСОБА_1

Що стосується доводів апеляції прокурора з приводу неправильного застосування кримінального закону щодо ОСОБА_2, то колегія суддів вважає, що в цій частині апеляція не підлягає задоволенню. Так судом першої інстанції призначено ОСОБА_2 покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України - 2(двох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому 2 річний іспитовий строк. Порушень при призначені покарання ОСОБА_2 за вчинення злочинів передбачених кримінальним законом встановлено не було. Щодо засудженого ОСОБА_3 вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року не оскаржувався.

За таких обставин апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року підлягають частковому задоволенню, вирок скасуванню, справа в цій частині поверненню прокурору Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області для проведення додаткового розслідування.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, справу в цій частині повернути прокурору Іванківської міжрайонної прокуратури Київської області для проведення додаткового розслідування.

В решті вирок залишити без змін.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, залишити без змін.