Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2013 року Справа №827/2277/13-а
м. Севастополь
15 год. 22 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
cудді - Водяхіна С.А.,
cекретаря - Прокопенко О.О.,
за участю сторін:
представника позивача - Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю;
представника відповідача - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі - Клименко Юлії Миколаївни, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Білогірським РВ УМВС України в Криму 03 лютого 1999 року, довіреність від 20 серпня 2013 року № 5;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі про зобов'язання відповідача додаткового включити суму у розмірі 715 грн. 50 коп. до акту щомісячної звірки, який буде підписаний сторонами у місяці, який є наступним за датою набрання законної сили рішення суду про цьому спору.
Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача включити суму у розмірі 715 грн. 50 коп. до акту щомісячної звірки, який складається з метою подальшого відшкодування витрат на виплату пенсій.
Представник відповідача з позовом не погодився з підстав викладених у письмових запереченнях. Вказав, що Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі не є органом, який зобов'язаний виплачувати або відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя суми пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, призначених внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на території колишнього СРСР.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополі виплачено за період з квітня по серпень 2013 року виплачено пенсію по інвалідності, призначену внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР на загальну суму 715 грн. 50 коп.
Однак, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Севастополі суму виплаченої позивачем пенсії по інвалідності, призначеної внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР у розмірі 715 грн. 50 коп. до акту звірки не включено.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади.
Згідно з пунктом 15 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.
Згідно пункту 2.1 цього Положення основними завданнями Управління є збирання та акумулювання внесків та інших коштів, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, ефективне та цільове використання коштів Фонду.
Так, відповідно до зазначеної норми Управління безпосередньо здійснює функції щодо пенсійного забезпечення громадян.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пенсійне забезпечення осіб здійснюється на підставі спеціальних актів чинного законодавства України, у тому числі у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105 (далі Закон України № 1105).
Зокрема, зазначеним Законом регламентовані правові підстави для здійснення виплат пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 21 Закону України № 1105 встановлено, що виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, призначених внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону N 1105-XIV Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
З метою визначення механізму відшкодування бюджету Пенсійного фонду України затрат на виплату вказаних пенсій, спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, затверджений відповідний Порядок відшкодування затрат.
Зокрема, частиною 5 зазначеного Порядку встановлено, що районні управління Фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат та складають акт щомісячної звірки витрат, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.
На підставі даних, вказаних в акті щомісячної звірки на централізованому рівні здійснюється відшкодування затрат бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають пенсії, які призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Крім того, Кабінетом Міністрів України 26 березня 2008 року прийнято Постанову № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі Постанова № 265) та 11 березня 2009 року прийнято Постанову № 198 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі Постанова № 198).
Кабінет Міністрів України постановою N 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 3 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої робітникам каліцтвом, професійним захворюванням або інших пошкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових зобов'язань, укладеною 09 вересня 1994 року між державами СНД, встановлено, що відшкодування шкоди провадиться роботодавцем сторонам, законодавство якої розповсюджувалося на працівника на момент отримання каліцтва, іншого пошкодження здоров'я, смерті.
Зазначене свідчить про відсутність обов'язку відповідача здійснювати виплати особам, які постраждали на території країни колишнього СРСР.
Крім того, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає помилковим.
Так, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків та виробництві на професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 04 жовтня 2013 року.
Суддя (підпис) С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Суддя С.А. Водяхін