Справа №2-929/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2007 р. м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Бондаренко О.І.
при секретарі : Старинець Н.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1.
представника відповідача: ОСОБА_2.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Вінниці справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4. про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи тим, що згідно укладеного в простій письмовій формі договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року він придбав у ОСОБА_4. нерухоме майно, а саме: 3/20 (три двадцятих) частки нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, що складаються з адмінбудинку літ. „Г" (площею 447,1 кв.м.), які належали ОСОБА_4. на підставі рішення Третейського суду від 28.04.2006 року, реєстрація БТІ під № 6 від 29.11.2006 року. Зазначеною угодою були врегульовані всі істотні умови договору купівлі-продажу. За браком часу відповідач попросив прийняти у нього майно та розрахуватися за нього на підставі простої письмової угоди. Саме тому вони не стали звертатися в цей день до нотаріуса, а відповідач пообіцяв, що через тиждень разом з позивачем з"явиться до нотаріуса для посвідчення вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна. Майно за угодою від 04.07.2007 року позивач прийняв в повному обсязі та розрахувався за нього повністю, сплативши відповідачу 270 тисяч гривень.
Проте, відповідач відмовляється прибути до нотаріальної контори та нотаріально посвідчити угоду купівлі-продажу спірного майна. Така поведінка відповідача є протиправною і порушує право власності позивача, оскільки відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А в іншому разі, тобто в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України нікчемний договір не створює юридичних наслідків. Таким чином право власності позивача на спірне майно не може визнаватися, оскільки відсутнє нотаріальне посвідчення угоди. Тому позивач, як власник майна, звертається до суду з зазначеним позовом .
В судовому засіданні представник позивача,ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами викладеними у позовній заяві, просила їх задоволити, в зв»язку з виїздом позивача за кордон допустити рішення до негайного виконання .
Представник відповідача, ОСОБА_2. позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі , дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого висновку.
Як встановлено по справі , ОСОБА_3згідно укладеного в простій письмовій формі договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року, придбав у ОСОБА_4. нерухоме майно, а саме: 3/20 (три двадцятих) частки нежитлових будівель, що розташовані в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області на вулиці Примакова, №5, що складаються з адмінбудинку літ. “Г” (площею 447,1 кв.м), які належали ОСОБА_4. на підставі рішення Третейського суду від 28.04.2006 року, що зареєстровано Вінницьким ООБТІ відповідно до реєстраційного посвідчення від 29 листопада 2006р. за реєстровим №6.
Вирішуючи даний спір, судом встановлено факт отримання відповідачем по справі ОСОБА_4. від ОСОБА_3. за передані 3/20 частки нежитлових будівель, що розташовані в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області на вулиці Примакова, №5, що складаються з адмінбудинку літ. “Г” (площею 447,1 кв.м) 270000,00 (двісті сімдесят тисяч) гривень, що є еквівалентом 54000,00 (п”ятидесяти чотирьом тисячам) доларів США, про що свідчить згаданий письмовий договір купівлі-продажу, підписаний власноручно позивачем та відповідачем і знаходиться в матеріалах цивільної справи.
В свою чергу відповідач по справі відразу ж передав у власність зазначене майно позивачу; при цьому сторони по справі врегулювали всі істотні умови договору купівлі-продажу та ніяких претензій один до одного не мають.
Даному факту відповідають правовідносини договору купівлі-продажу передбачені ст. 655 ЦК України. Однак, відповідач ухиляється від засвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, як того вимагає ст. 657 ЦК України.
Стаття 220 ЦК України вказує, що в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, вказана стаття говорить і про те, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовим доказом, і відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна з сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Враховуючи, що сторони досягли домовленості по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3. є суду доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220,316,319,321,334,392,655 ЦК України, ст.ст.10,11,130,174,209,212,214,215,367 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати укладений від 04.07.2007 року між ОСОБА_3та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу
3/20 (трьох двадцятих) часток нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, що
складаються з приміщень адмінбудинку літ „Г" (площею 447,1) кв.м дійсним.
Визнати за ОСОБА_3право власності на 3/20 (три двадцятих) частки нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, що складаються з приміщень адмінбудинку літ „Г" (площею 447,1) кв.м.
Припинити право власності ОСОБА_4 на 3/20 (три двадцятих) часток нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 що складаються з приміщень адмінбудинку літ „Г" (площею 447,1 кв.м), які належали йому на підставі рішення Третейського суду від 28.04.2006 року, що зареєстровано в КП ВООБТІ під № 6 від 29.11.2006 року.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя :