Справа № 2-171
2007 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 22 ” січня 2007 р. Вінницький районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді : Бондаренко О.І.
при секретарі : Старинець Н.В.
з участю прокурора : Каменяр С.В.
представника позивача : Кокойко І.І.
відповідача: ОСОБА_1.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Вінницького району в інтересах Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання недійсним договору оренди та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, посилаючись на те, що прокуратурою Вінницького району із залученням фахівців управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1. при використанні земельної ділянки орієнтованою площею 121,0 га, розташованої на землях сільськогосподарського призначення Мізяківсько-Хутірської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На вказаній земельній ділянці знаходяться посіви сільськогосподарських культур, які належать відповідачу. Перевіркою було встановлено, що 03.02.2006 року між Мізяківсько-Хутірською сільрадою, в особі голови Грищенка В.Ф. та ОСОБА_1. було укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки розміром 121,0 га, яка розміщена в межах Мізяківсько-Хутірської сільської ради. Даний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
Згідно з ч.1, ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до ст. 83 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює сільська рада. Дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Мізяківські Хутори, а тому розпорядження даними землями може здійснюватись виключно за рішенням Вінницької районної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 17, 124 Земельного кодексу України.
Проте, всупереч вимогам законодавства, договір оренди земельної ділянки від 03.02.2006 року був укладений головою Мізяківсько-Хутірської сільради, який в даному випадку діяв без належних повноважень. Даний договір був укладений особою, яка діяла не у відповідності до закону, а тому відповідно до ст. 215 ЦК України даний договір є недійсним. Також договір оренди землі відповідно до ст. 210 ЦК України та ст. 125 ЗК України, вважається укладеним з моменту його держаної реєстрації, а тому право на оренду земельної ділянки у відповідача не виникло, оскільки даний договір не був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру.
27.09.2006 року посадовими особами управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області було винесено припис № 003309 про усунення порушень вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, яким було зобов”язано відповідача усунути порушення вимог земельного законодавства в 30-ти денний термін. Проте відповідач у встановлений строк не виконав вимог зазначеного припису, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.11.2006 року та припис №003652 від 27.11.2006 року про усунення порушень вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України.
В попередньому судовому засіданні прокурор Каменяр С.В. позов підтримала, аргументуючи його мотивами, викладеними в позовній заяві , просила його задоволити.
Представник Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району - Кокойко І.І. позов підтримав, пояснивши, що дійсно в 2006 році сільська рада в особі голови Грищенка В.Ф. помилково уклала договір оренди землі з ОСОБА_1., даний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач ОСОБА_1. позов визнав, пояснивши, що він дійсно взяв в оренду 121,0 га. землі, бажає користуватися даною земельною ділянкою, однак до цього часу не може вирішити питання у Вінницькій райдержадміністрації щодо оформлення всіх правовстановлюючих документів.
Представник третьої особи - Вінницького районного відділу земельних ресурсів Вінницької області в попереднє судове засідання не з”явився з невідомих суду причин хоча судом про попередній розгляд справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Заслухавши пояснення прокурора, представника Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району та відповідача , дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що прокуратурою Вінницького району із залученням фахівців управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства приватного підприємця ОСОБА_1. при використанні земельної ділянки орієнтовною площею 121,0 га, розташованої на землях сільськогосподарського призначення Мізяківсько-Хутірської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
03.02.2006 року між Мізяківсько-Хутірською сільрадою, в особі голови Грищенка В.Ф. та ОСОБА_1. було укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки розміром 121,0 га, яка розміщена в межах Мізяківсько-Хутірської сільської ради термін дії якого закінчується 31 грудня 2006 року.
Факт укладення даного договору підтверджується відповідною копією тимчасового договору оренди земельної ділянки №2 від 03.02.2006 року (а.с.3).
Даний договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
Згідно з ч.1, ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до ст. 83 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює сільська рада.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України та ст. 4 ЗУ “Про оренду землі” розпорядження землями державної власності (відчуження земельних ділянок, передача їх у постійне користування та в оренду) є виключно прерогативою органів державної виконавчої влади, в даному випадку Вінницької районної державної адміністрації.
Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Мізяківські Хутори, а тому розпорядження даними землями може здійснюватись виключно за рішенням Вінницької районної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 17, 124 Земельного кодексу України.
Проте, всупереч вимогам законодавства, договір оренди земельної ділянки від 03.02.2006 року був укладений головою Мізяківсько-Хутірської сільської ради , який в даному випадку діяв без належних повноважень. Даний договір був укладений особою, яка діяла не у відповідності до закону, а тому відповідно до ст. 215 ЦК України даний договір є недійсним. Також договір оренди землі відповідно до ст. 210 ЦК України та ст. 125 ЗК України, вважається укладеним з моменту його держаної реєстрації, а тому право на оренду земельної ділянки у відповідача не виникло, оскільки даний договір не був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру.
Відповідач протягом року, починаючи з 03.02.2006 року, використовує земельну ділянку орієнтовно площею 121,0 га, яка розташована на землях сільськогосподарського призначення Мізяківсько-Хутірської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На момент перевірки на вказаній ділянці знаходилися посіви сільськогосподарських культур, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2006 року (а.с.4).
27.09.2006 року посадовими особами управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області було винесено припис № 003309 про усунення порушень вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, яким було зобов”язано відповідача усунути порушення вимог земельного законодавства в 30-ти денний термін (а.с.5).
Проте відповідач у встановлений строк не виконав вимог зазначеного припису, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.11.2006 року та припис №003652 від 27.11.2006 року про усунення порушень вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України (а.с.6,7).
Згідно із ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Частиною 2 ст. 126 ЗК України встановлено, що право оренди землі оформляється договором оренди, який реєструється відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 125 ЗК України встановлено: приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Таким чином, приступивши до використання земельної ділянки орієнтовною площею 121,0 га відповідач порушив правове застереження про заборону використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Суд, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що в судовому засіданні доведено, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки №2 від 03.02.2006 року є недійсним, а самовільно зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 121,0 га , яка розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради підлягає поверненню державі в особі Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 17, 83, 84, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, 10,11,130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України , суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2 від 03.02.2006 року, площею 121,0 га, яка розташована на землях сільськогосподарського призначення Мізяківсько-Хутірської сільської ради за межами населеного пункту укладений між Мізяківсько-Хутірською сільською радою, в особі сільського голови Грищенка Володимира Феодосійовича та ОСОБА_1.
Зобов”язати ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 121,0 га , розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради - державі в особі Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району.
Зобов”язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку у придатний для використання стан за власний рахунок.
Заборонити надалі ОСОБА_1використовувати дану земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :