Справа №2-12/07р.

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 червня 2007 р.                                                                                                                   м.Вінниця

    Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

    головуючого судді:Бондаренко О.І.

    при секретарі : Старинець Н.В.

    позивача : ОСОБА_3

    представника позивача: адвоката ОСОБА_1.

    відповідача: ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право на житло ,-

ВСТАНОВИВ:

                ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання такою, що втратила право на житло. Згодом позивачка свої позовні вимоги доповнила та частково змінила, просить суд постановити рішення про визнання такими, що втратили право користування житлом як ОСОБА_2 так і проживаючу разом з нею малолітню доньку ОСОБА_4, посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 . В 2001 році з її згоди в будинку НОМЕР_1 була прописана відповідачка ОСОБА_2, яка перебувала у шлюбі з сином позивачки, ОСОБА_5 з 1993 р. по жовтень 2003 року. Відповідачка після розірвання шлюбу разом із малолітньою донькою в 2004 році забравши свої речі вибули з будинку позивачки. В даний час позивачка не може одержати субсидію на комунальні послуги на природний газ, оскільки відповідачка зареєстрована в її будинку. Тому вона звертається до суду, щоб визнати відповідачку та її малолітню дитину такими, що втратили право на користування житлом в будинкуАДРЕСА_1, який належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину.

                В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просила їх задоволити.

                Відповідачка позов не визнала, пояснивши суду, що вона дійсно проживає у своїх батьків після розірвання шлюбу з сином позивачки, ОСОБА_5, однак знятися з реєстрації в будинку АДРЕСА_1 вона не бажає, оскільки немає можливості зареєструватися в іншому місці.

                Заслухавши пояснення позивачки, її представника - адвоката ОСОБА_1., відповідачки, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

                Як встановлено по справі, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок №284 від 29.12.1997 року.

                Відповідач ОСОБА_2 в 2001 році разом з своєю дочкою ОСОБА_4. була прописана до даного будинку, оскільки одружилась з сином позивачки, ОСОБА_5, що підтверджується випискою з погосподарської книги Сосонської сільської ради Вінницького району №162 від 15.05.2006 року.

                Даний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданим 21.10.2003 року.

                ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_5, а саме, з листопада місяця 2004 року не проживає в спірному будинку, проте залишається там зареєстрованою, що підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 15.05.06р. та від 06.07.06р., довідкою Сосонської сільської ради №351 від 15.05.06.

                Після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 відповідачка ОСОБА_2 разом з дитиною, ОСОБА_4. проживає в АДРЕСА_2 в будинку своїх батьків.

                Таким чином, в судовому засіданні безспірно встановлено факт непроживання відповідачки ОСОБА_2. та її неповнолітньої дочки, ОСОБА_4. в будинку АДРЕСА_1 Вінницької області з листопада місяця 2004 року по теперішній час, хоча є  зареєстровані за даною адресою, що не оспорює сама відповідачка.

                Будучи зареєстрованою в будинку і не проживаючи там, відповідачка порушує ст.ст. 6,7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, відповідно до яких, - громадяни України, зобов”язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

                Так як позивачка в даний час не може одержати субсидію на комунальні послуги на природний газ в зв”язку з реєстрацією відповідачки разом з дитиною в будинку, а також враховуючи доведеність позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.         Відповідно до ч.1 ст. 79  та п.1,2 ч.3 ст.79 ЦПК України  до судових витрат, зокрема відносяться  витрати по сплаті судового збору, витати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу . Як вбачається з матеріалів справи , позивачем відповідно до: квитанції № 51 від 24.05.2006 року сплачено державне мито в розмірі 8,50 грн.; квитанції №53 від 24.05.2006 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн.; квитанції №102 від 10.08.2006 року сплачено гонорар за ведення справи в суді в сумі 1000 грн. Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

                На підставі викладеного та керуючись ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.11,209,212,214,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

                Позов задоволити.

                Визнати ОСОБА_2, 1975 року народження та її неповнолітню доньку, ОСОБА_4, 1993 року народження , такими, що втратили право користування житлом - будинкомАДРЕСА_1 що в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

                Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті державного мита в сумі 8 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн.50 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., а всього 1016 грн.

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: