|
|
Справа № 11-642/08 Головуючий у 1 інстанції Ковалюх В.М.
Категорія ст. 222ч. 1 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л. С.
суддів Миронцова В. М., Зенченко Т. С.
з участю прокурора Євхименка В. В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1
на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бахмач Чернігівської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, житель м. Бахмача, АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 222 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки; за ст. 366 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
У відповідності зі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що працюючи головою Житлово-будівельного кооперативу № 4, що розташований в м. Бахмачі по вул. Пушкіна, 11-а, з метою отримання кредиту у відділенні ВАТ „Державний Ощадний банк України” склав, підписав, завірив печаткою ЖБК № 4 і надав установі банку за відомо неправдиві довідки про доходи: довідку від 25 липня 2006 року про сукупний дохід ОСОБА_1 на посаді голови ЖБК № 4 за січень-червень 2006 року 900 грн. за кожен місяць; довідку від 25 липня 2006 року по сукупний дохід ОСОБА_2 на посаді бригадира будівельної бригади ЖБК № 4 за січень-лютий 2006 року по 360 грн. за кожний місяць, за березень 2006 року в сумі 370 грн., за квітень-червень 2006 року по 450 грн. за кожний місяць; довідку від 04 серпня 2006 року про сукупний дохід ОСОБА_3на посаді комірника ЖБК № 4 за січень-червень 2006 року по 550 грн. за кожний місяць; довідку від 04 серпня 2006 року про сукупний дохід ОСОБА_4на посаді діловода ЖБК № 4 за січень -червень по 600 грн. за кожен місяць. Фактично ОСОБА_1 в січні - червні 2006 року не мав доходів по ЖБК № 4; ОСОБА_2 в січні-березні 2006 року не мав доходів по ЖБК № 4, а в квітні-червні 2006 року мав дохід в розмірі 680 грн.; ОСОБА_3 в січні-березні 2006 року не мала доходів по ЖБК №4, а в квітні-червні 2006 року мала дохід в сумі 1050 грн.; ОСОБА_4 в січні - березні 2006 року не мала доходів по ЖБК №4, а в квітні-червні 2006 року мала дохід в сумі 1050 грн.
На підставі неправдивих довідок банком були видані кредити: ОСОБА_2 по кредитному договору № 75 від 26 липня 2006 року та договору поруки № 70 від 26 липня 2006 року за поручительства ОСОБА_1 - 2100 грн.; ОСОБА_3 по кредитному договору № 83 від 04 серпня 2006 року та по договору поруки № 78 від 04 серпня 2006 року за поручительством ОСОБА_4 - 2200 грн. отримані в банку гроші ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали ОСОБА_1, який використав їх на потреби ЖБК № 4.
15 листопада 2007 року та 11 серпня 2008 року заборгованість перед Ощадним банком України повністю погашена ОСОБА_3 та ОСОБА_2
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, врахувати всі пом'якшуючи обставини та призначити йому покарання з застосуванням ст. ст. 69 та 69-1 КК України нижче від найнижчої межі, а також не застосовувати до нього додаткового покарання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, доведеність винності та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі і засудженим не оспорювались і згідно ст. 299 ч. 3 КПК України не досліджувались.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Зібрані в справі докази мають процесуальні джерела і досліджувались судом відповідно до вимог закону.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 222 ч. 1, 366 ч. 1 КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженого, того що він раніше не судимий.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючи обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляції засудженого. Підстав для застосування ст. 69 КК України колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Судді:
Навозенко Л. С. Миронцов В. М. Зенченко Т. С.