НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт. Новомиколаївка
Іменем України
ПОСТАНОВА
01 жовтня 2013 рокуСправа № 322/651/13-а
11 год. 10 хв.
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
прокурора Онипка О.В.,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожець»
про: спонукання до вчинення певних дій.
26.07.2013 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить суд: спонукати відповідача сформувати особову справу ОСОБА_1, нарахувати та сплатити їй страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві без довідки про середню заробітну плату, з розрахунку діючої на час звернення тарифної ставки (окладу) за професією (посадою) на підприємстві в галузі, на якому працювала потерпіла, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати.
17.09.2013 судом було отримано заяву прокурора про уточнення позовних вимог від 16.09.2013 № 102-45-13, з урахуванням якої позивач просив суд спонукати відповідача прийняти до розрахунку Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видані Управлінням Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі за 2011 рік, сформувати особову справу ОСОБА_1, нарахувати і сплатити їй належні страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне.
У позивача як застрахованої особи виникло право на страхове відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Одночасно у Фонду виник обов’язок щодо своєчасного та повного відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження її здоров’ю, в порядку, визначеному законодавством.
03.09.2012 ОСОБА_1 зверталася до відповідача з питання нарахування та виплати їй страхових виплат згідно зі ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон № 1105-XIV), надала всі необхідні для призначення страхових виплат та формування її особової справи документи. При цьому було надано також і довідку про її середню заробітну плату в ТОВ «Запорожець», але відповідач відмовив у її прийнятті у зв’язку з тим, що довідка про середню заробітну плату не відповідала формі, що передбачена нормативно-правовими актами, а саме не містила всіх реквізитів.
Позивач немає можливості отримати належним чином оформлену довідку про її середню заробітну плату з вини її роботодавця, ТОВ «Запорожець», а отже не може надати її відповідачу для розрахунку та призначення страхових виплат.
Відповідно до ч. 14 ст. 34 Закону № 1105-XIV, якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров’я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше рівня мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.
Виходячи з зазначеного, позивач вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено їй у призначенні страхових виплат.
На підставі викладеного позивач та прокурор просили задовольнити уточнені позовні вимоги, та підтримали їх у судовому засіданні.
13.08.2013 судом були отримані заперечення відповідача проти позову від 09.08.2013 вих. № 963, обґрунтовані наступним.
Відповідач зазначає, що ним не приймалася постанова про відмову у прийнятті документів та виплаті страхових виплат, а було роз’яснено позивачу, що для нарахування страхових виплат з Фонду, відповідно до п. 10 ст. 34 Закону № 1105-XIV, середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001).
Позивачем не було подану відповідачу довідку про середню заробітну плату, відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, а тому, на думку відповідача, розглядати справу без наявності всіх документів, передбачених законодавством, не можна.
Також відповідач зазначив про те, що позивач надавав йому відомості про застраховану особу відповідно до персоніфікованого обліку у Пенсійному фонді, замість Довідки про середню заробітну плату. Проте, законодавством не передбачено нарахування страхових виплат за такими відомостями.
На думку відповідача, застосування ч. 14 ст. 34 Закону № 1105-XIV є неможливим, оскільки позивач не приклала до позову листа роботодавця про те, що на підприємстві, де працювала потерпіла, відсутні дані про її заробітну плату в розрахунковий період.
Юридична особа, ТОВ «Запорожець», не припинена у встановленому законом порядку.
Виходячи з зазначеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та заперечували проти нього з вищевикладених підстав.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув. Рекомендовані поштові відправлення, які надсилались третій особі за її адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були повернуті до суду з відміткою відділення поштового зв’язку про неможливість їх вручення, отже, відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, вважається що особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.
У судовому засіданні 01.10.2013 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, прокурора, представників відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,
встановив:
19.10.2011 ОСОБА_1, яка працювала на посаді оператора технологічних установок ТОВ «Запорожець», отримала травму кисті правої руки на своєму робочому місці, кваліфіковану як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвело до часткової ампутації другого пальця правої кисті на рівні основної фаланги і обмеженням у подальшому рухливості пальців, про що було складено акт виробничої травми № 2 від 16.12.2011. Позивачу 21.02.2012 медико-соціальною експертною комісією було встановлено третю групу інвалідності та 45 % втрати професійної працездатності.
Дані обставини були визнані позивачем, прокурором та представниками відповідача у судовому засіданні, у суду немає сумнівів щодо їх достовірності, отже зазначені обставини є встановленими, згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України.
03.09.2012 ОСОБА_1 зверталася до відповідача з приводу нарахування та виплати їй страхових виплат, згідно зі ст. 35 Закону № 1105-XIV.
Листом від 01.10.2012 № 1680 відповідач повідомив позивача про неможливість нарахування та сплати страхових виплат у зв’язку з тим, що довідка про середню заробітну плату, надана позивачем, не відповідає формі довідки, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.
Раніше, листом від 19.07.2012 № 1396 відповідач також повідомляв позивача про неможливість розгляду її справи про призначення страхових виплат у зв’язку з відсутністю довідки про середню заробітну плату позивача. Також у цьому листі зазначається, що 24.02.2012 та 15.03.2012 відповідачем надсилались запити ТОВ «Запорожець» про надання відповідної довідки, відповіді на які були не були надані.
Листом відповідача від 18.10.2012 № 1740 надана позивачем довідка про середню заробітну плату була повернута без виконання, оскільки довідка не має кутового штампу, дати та вихідного номера, в графі 2 довідки вказано робочі дні, замість календарних, в довідці не вказано рік, за який проведено нарахування заробітної плати, а також зазначається про те, що роботодавець не дає відповідачу можливості перевірити обґрунтування видачі довідки, чим порушує п. 26 постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001.
Листом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області від 06.02.2013 № 02-236 позивачу в черговий раз було повідомлено про неможливість вирішення робочими органами Фонду, тобто відповідачем, питання щодо призначення страхових виплат без надання оформленої належним чином довідки про середню заробітну плату (дохід).
11.03.2013 прокурором Новомиколаївського району Запорізької області відповідачу була направлена вимога № 100-р-13 про надання розрахунку середньої заробітної плати потерпілої ОСОБА_1
Листом відповідача від 26.03.2013 № 461 прокурора було повідомлено про неможливість здійснення відповідного розрахунку, оскільки у відповідача, який не є роботодавцем позивача, відсутні відповідні повноваження.
ОСОБА_4 районної ради Запорізької області від 05.07.2013 № 01-30/212 підтверджується, що документи з особового складу та основної діяльності ТОВ «Запорожець» на зберігання до ОСОБА_4 районної ради Запорізької області не надходили, в зв’язку з чим немає можливості надати відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.08.2009 по теперішній час.
Можливості позасудового врегулювання зазначеного спору, на думку сторін, було вичерпано, а відтак прокурором пред’явлено даний позов в інтересах позивача.
У судовому засіданні представники відповідача визнали наявність у позивача права на отримання страхових виплат, а також факт надання позивачем 03.09.2012 всіх необхідних документів для призначення страхових виплат, що передбачені пунктом 3.1 глави 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 за № 715/13982, крім довідки про середню заробітну плату.
Таким чином, предметом спору у даній справі є розмір середньомісячної заробітної плати позивача для обчислення суми страхових виплат, належних йому.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 10 ст. 34 Закону № 1105-XIV середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 № 1266, передбачено, що довідка про середню заробітну плату (дохід) видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід). Згідно з п. 26 цього Порядку робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей. Форма довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) закріплена у додатку 6 до вказаного Порядку.
Проте, як зазначалося вище, видана позивачу довідка не відповідає вимогам Порядку, а отримати нову довідку, оформлену належним чином, наразі є неможливим, оскільки прокуратурою Новомиколаївського району Запорізької області було встановлено, і це не заперечується відповідачем, що з лютого 2012 року по теперішній час ТОВ «Запорожець» не здійснює підприємницьку діяльність, органи управління товариства відсутні за адресою його місцезнаходження.
Чинним законодавством не передбачено механізму вирішення питання призначення страхових виплат потерпілій особі за обставин, що мають місце у даній справі, а саме за відсутності факту припинення юридичної особи, не підтвердження факту відсутності документів про заробітну плату і неможливості отримання, при цьому, довідки від роботодавця про середню заробітну плату.
Безперечно, заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 36 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд розглядає справи про страхові виплати на підставі заяви потерпілого за наявності усіх необхідних документів.
Але позивач не може виконати вимоги Закону № 1105-XIV щодо подання всіх необхідних документів, а відповідач – не може з власної ініціативи отримати ці документи з причин, що не залежать від їх волі, оскільки відповідно до п. 22 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 № 1266, обов’язок видати таку довідку застраховані особі або робочому органу виконавчої дирекції Фонду покладається на роботодавця.
Разом з цим, відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Виходячи з принципу законності, закріпленого у ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Правовідносини, що мають місце у даній справі (призначення страхових виплат при неможливості отримання довідки про середню заробітну плату з вини роботодавця), суд вважає подібними до правовідносин, що мають місце у тому випадку, коли документи про заробіток потерпілого не збереглися.
Відповідно до п. 12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 № 1266, у разі коли на час звернення за страховою виплатою документи про заробітну плату застрахованої особи до ушкодження здоров’я не збереглися, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою). За відсутності на підприємстві відповідної професії (посади) середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на підприємстві, на якому працювала застрахована особа, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Отже, середня заробітна плата для розрахунку позивачу страхових виплат не може бути меншою розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом станом на 21.02.2012.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2012 року становив 1073,00 грн., що перевищує розмір середньої заробітної плати, зазначений як у довідці ТОВ «Запорожець, так і розміри щомісячного заробітку позивача з квітня по вересень 2011 року, вказані у відомостях про застраховану особу відповідно до персоніфікованого обліку у Пенсійному фонді.
Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд має право вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, а відтак, задовольняючи позовні вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу належні останньому страхові виплати, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача взяти для розрахунку розмір середньої заробітної плати, на рівні законодавчо передбаченого мінімуму у 1073,00 грн.
Вимоги позивача про зобов’язання відповідача сформувати особову справу ОСОБА_1, суд вважає передчасними, оскільки вирішення питання про призначення страхових виплат передбачає розгляд відповідачем такої справи (ст.ст. 35, 36, 42 Закону № 1105-XIV), а доказів того, що відповідачем протиправно не було сформовано справу про страхові виплати, позивач суду не надав, у зв’язку з чим в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд
постановив:
1. Позов прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області задовольнити частково.
2. Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області нарахувати і сплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) належні їй з 21 лютого 2012 року страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України без довідки про її середню заробітну плату (дохід), виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення ОСОБА_1 стійкої втрати працездатності, а саме 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.).
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання постанови у повному обсязі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 07.10.2013
Суддя С.С. Гасанбеков