Справа № - 22-433- 2008 р.
Головуючий у 1-й інстанції Льон С. М.
Категорія 18
Доповідач Черненко В.В.
УХВАЛА
Іменем України
05 березня 2008 року. Колегія суддів судової палати в
цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів Говорухіна В.П.
Фомічова С.Є.
При секретарі Сегал О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.12.2007 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, мотивуючи свій позов тим , що 08.08.2007 року він передав в борг відповідачу кошти у сумі 26000 гривень за умови повернення боргу до 13 серпня 2007 року, про що ОСОБА_1 було складено розписку. Відповідач ухиляється від повернення боргу . Просить суд стягнути з відповідача на його користь 26000 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2007 року позовні вимоги було задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції встановив , що 08.08.2007 року ОСОБА_1 взяв в борг у ОСОБА_2 кошти у сумі 26000 гривень за умови повернення боргу до 13.08.2007 року, на підтвердження чого відповідачем по справі було видано розписку. Борг відповідач до вказаного терміну не повернув.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі оскільки відповідач не довів в судовому засіданні, що борг ним було повернено позивачеві. Доводи відповідача по справі, що він частково повернув позивачеві борг, через знайомого ОСОБА_3, суд не визнав належними, посилаючись при цьому на ст. .545 ЦК України, відповідно до якої прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Відповідач не надав такої розписка на підтвердження своїх пояснень.
Відповідно до ст. . 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. .61 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається , що на підтвердження доводів позивача, є розписка про те , що відповідач взяв в борг у позивача 26000 гривень.
Відповідачам не надано доказів, що вказаний борг ним було повернено.
Таким чином виходячи із встановленого в судовому засіданні апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції і вважає, що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до статті 11, 60 ЦПК України в межах заявлених вимог та н підставі доказів сторін . Суд правильно керувався нормами матеріального права при вирішені даного спору.
Рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права /обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає, а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст. - ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України колегія судів апеляційного суду:
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2007 року залишити без змін.