Судове рішення #3259645
Справа №11 -а-184 2008

Справа №11 -а-184 2008 .

                                                                      Головуючий в суді 1-ї інстанції - Бурко Р.В.

Категорія -  ст. 222 ч.2 КК України

                                                                      Доповідачу апеляції-Драний О.П.

  

 

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 березня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого: Драного О.П. Суддів: Палічука А.О.

Коротченка В.В.

за участю прокурора: Саломонова М. Г. адвоката: ОСОБА_1 засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.  Кіровограді кримінальну справу за апеляціями помічника Знам'янського міжрайонного прокурора,  засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2007 року,  яким:

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с Пустовітове Глобинського району Полтавської області,  громадянин України,  українець,  освіта незакінчена вища,  одружений,  що працює головою СП «Суботці»,  який має на утриманні двох дітей,  мешканець АДРЕСА_1,  такий,  що не має судимості,

засуджений за  ст. 222 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади,  пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків у галузі сільського господарства строком на 6 місяців; на підставі  ст.  ст. 75,  76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

У пред'явленому органами досудового слідства обвинуваченні за  ст.  ст. 365 ч.3,  209 ч.2 КК України ОСОБА_2 виправданий.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за наступних обставин.

ОСОБА_2 працюючи на посаді голови селянської спілки приватних власників (ССПВ) "Зоря України",  юридична адреса: село Суботці Знам'янського району Кіровоградської області,  зареєстровано розпорядженням Знам'янської районної державної адміністрації 16.03.2000 року,  та селянської спілки (СП) "Суботці",  юридична адреса: село Крупське Кіровоградського району Кіровоградської області,  вул.  Центральна,  13-а,  зареєстровано розпорядженням Кіровоградської районної державної адміністрації № 359-р 06.05.2001 року,  будучи службовою особою,  на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих   та   адміністративно-господарських   обов'язків,    достовірно   знаючи   про

 

відсутність у підприємстві власного капіталу,  про недостатню забезпеченість власними оборотними засобами,  а також про неплатоспроможність та низьку фінансову стійкість СП "Суботці",  діючи умисно,  з метою незаконного одержання кредиту у грошовій формі від філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку",  у 2002 році надав до ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" завідомо неправдиву інформацію щодо фінансового стану СП "Суботці". Згідно даних балансу СП "Суботці" станом на 01.04.2002 року,  наданих ОСОБА_2 до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" для отримання кредитної лінії,  нерозподілений прибуток СП "Суботці" складає 78 000 грн.,  у той час як згідно офіційної звітності,  наданої до управління сільського господарства і продовольства Знам'янської районної державної адміністрації,  непокритий збиток складає 2 552 000 грн.,  що суттєво впливає на оцінку загального фінансового стану підприємства та його показники господарської діяльності. Тим самим сума завищення фінансових результатів СП "Суботці" складає 2 630 000 грн. При цьому для вирівнювання та приховування збитку підприємством у звітності,  наданій філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку",  сума непокритого збитку відрегульована шляхом корегування суми додаткового капіталу,  де згідно даних балансу,  наданого до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку",  додатковий капітал СП "Суботці" складає 4 642 000 грн.,  у той час як згідно офіційної звітності,  наданої до управління сільського господарства і продовольства Знам'янської районної державної адміністрації,  додатковий капітал складає 7 272 000 грн. Різниця показника,  непокритий збиток та додатковий капітал в СП "Суботці" складає 2 630 000 грн.,  внаслідок чого загальна сума пасиву балансу СП "Суботці",  наданої до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку",  не відрізняється від суми балансу СП "Суботці",  наданої до управління сільського господарства і продовольства Знам'янської районної державної адміністрації і складає 19 609 000 грн. Крім того,  згідно даних головної книги СП "Суботці",  непокритий збиток підприємства складає 2 371 000 грн.,  а інший додатковий капітал не відображений взагалі. Тим самим,  загальна сума власного капіталу за даними головної книги складає 12 518 000 грн.,  що на 7 091 000 грн. менше ніж у балансі СП "Суботці",  наданому ОСОБА_2 до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" для отримання кредитної лінії.

Крім приховування даних фінансових результатів господарської діяльності СП "Суботці",  голова правління СП "Суботці" ОСОБА_2 з метою незаконного одержання кредиту в грошовій формі надав до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" завідомо неправдиву інформацію щодо заборгованості підприємства до бюджету. Так,  згідно даних балансу СП "Суботці" станом на 01.04.2002 року,  наданих ОСОБА_2 до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" для отримання кредитної лінії,  поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом складають 178 000 грн. В той час як згідно офіційної звітності,  наданої до управління сільського господарства і продовольства Знам'янської районної державної адміністрації,  поточні зобов'язання за рахунками з бюджетом складають 1 023 000 грн.,  тим самим сума заниження заборгованості СП "Суботці" до бюджету складає 845 000 грн.

В апеляціях на вирок:

· прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_2 та визнати винним останнього у скоєнні злочинів,  передбачених  ст.  ст. 365 ч.3,  209 ч.2,  222 ч.2 КК України,  призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки. Свої доводи апелянт мотивує тим,  що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,  а призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого,  при цьому зазначає,  що судом не надано належної оцінки показанням свідків ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8;

засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду,  виправдавши його за  ст. 222 ч.2 КК України на підставі  ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу

 

злочину. Свої доводи засуджений мотивує наступним.  Так,  апелянт вказує на те,  що: суд першої інстанції не обґрунтував чому інформацію про фінансовий стан,  надану управлінню сільського господарства,  визнано достовірною,  а ту,  що була надана установі банку - завідомо неправдивою; відповідність інформації,  наданої управлінню сільського господарства,  фактичному стану підприємства,  у ході судового слідства не досліджувалася та нічим не підтверджується,  тобто неправдивість інформації,  наданої установі банку,  ґрунтується лише на припущеннях; по справі не була призначена судово-бухгалтерська експертиза; вирок суду фактично ґрунтується лише на показаннях свідка ОСОБА_9 ,  достовірність яких остання спростовувала ще під час досудового слідства,  а також на аудиторському висновку,  під час складання якого не були враховані первинні документи і матеріали на яких ґрунтувалася головна книга позичальника,  про що зазначила сама аудитор - свідок ОСОБА_10;

- захисник ОСОБА_1,  викладаючи аналогічні з апеляцією засудженого доводи,  просить змінити вирок суду,  виправдавши ОСОБА_2 за  ст. 222 ч.2 КК України на підставі ст, 6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора,  який підтримав апеляцію помічника Знам'янського міжрайонного,  захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2,  що підтримали в дебатах доводи своїх апеляцій,  вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій,  колегія суддів прийшла до висновку,  що вони підлягають частковому задоволенню,  а вирок суду підлягає скасуванню в частині визнання винним та засудження ОСОБА_2 за  ст. 222 ч.2 КК України з поверненням справи на додаткове розслідування.

Відповідно до  ст. 22 КПК України прокурор,  слідчий і особа,  яка провадить дізнання,  зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного,  повного і об'єктивного дослідження обставин справи,  виявити як ті обставини,  що викривають,  так і ті,  що виправдують обвинуваченого.

Однак,  як під час досудового,  так і судового слідства вказані вимоги закону були грубо порушені. Досудове та судове слідство є однобічним та неповним,  у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 222 ч.2 КК України є передчасним.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені шахрайства з фінансовими ресурсами,  зокрема у наданні службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту,  що завдало великої матеріальної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи,  обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 222 ч.2 КК України,  було побудоване на тому,  що останній від імені СП «Суботці» з метою одержання кредиту подав письмову інформацію до ЗАТ «Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку»,  яка відрізнялася від інформації,  наданої у звітному балансі Кіровоградському облуправлінню сільського господарства. При цьому,  до ЗАТ «Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку» надано баланс з зазначенням кращого стану фінансової спроможності. Разом з тим,  співставляючи баланс,  який було надано до установи банку,  з балансом,  який було надано до управління сільського господарства області,  ні орган досудового слідства,  ні суд першої інстанції не з'ясували яка саме інформація відповідає,  а яка не відповідає фінансово-економічному стану СП "Суботці",  тобто не установлено яка інформація є неправдивою. З'ясування даного питання з огляду на диспозицію  ст. 222 ч.2 КК України є обов'язковим,  у зв'язку з чим по справі необхідно було провести судово-бухгалтерську експертизу,  альтернативою якої не може бути аудиторський висновок.

Також,  колегія суддів критично оцінює аудиторський висновок (т.2 а.с. 125-130) і за тих обставин,  що свідок - аудитор ОСОБА_10 під час судового розгляду справи зазначила,  що вивчати стан фінансово-господарської спроможності СП «Суботці» необхідно було на підставі первинних документів і матеріалів,  на яких ґрунтувалася головна книга позичальника,  проте вона не вивчала таких документів у зв'язку з тим,  що вони їй не надавалися органом досудового слідства (т.4 а.с. 26-28).

 

Крім того,  суд у вироку послався на показання свідка ОСОБА_9  (т.2 а.с. 131-134),  проте як вбачається з матеріалів справи її показання під час досудового слідства суттєво відрізняються від показань,  наданих нею у судовому засіданні. При цьому,  ні органом досудового слідства,  ні судом першої інстанції не дана оцінка заяви ОСОБА_9  від 15.07.2004 року,  представленої захисником ОСОБА_1 колегії суддів під час розгляду справи в апеляційному суді,  у якій ОСОБА_9  зазначила,  що не давала показання по справі 12.06.2004 року в якості свідка. За таких обставин,  районний суд повинен був дослідити всі показання вказаного свідка та вказати у вироку які показання суд приймає до уваги,  а які відкидає,  проте Такого висновку зроблено не було.

До того ж,  ні органами досудового слідства,  ні судом не дана оцінка тому факту,  що згідно кредитного договору №61 при відкритті кредитної лінії 13.05.2002 року в якості поручителя виступало приватне підприємство «Агрохім» в особі директора ОСОБА_11,  а також тій обставині,  що прострочена заборгованість за кредитом,  прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та пеня вже погашені. Також,  як вбачається з матеріалів справи,  ні під час досудового,  ні судового слідства не було встановлено в чому виразилася кваліфікуюча ознака злочину,  передбаченого ч.2  ст. 222 КК України,  - завдання великої матеріальної шкоди.

Враховуючи вищенаведені обставини,  вирок суду підлягає скасуванню,  а справа поверненню на додаткове розслідування,  у ході якого шляхом проведення судово-бухгалтерської експертизи,  допиту свідків та проведення інших слідчих дій необхідно всебічно,  повно та об'єктивно дослідити всі обставин справи і в залежності від встановленого зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу злочину,  передбаченого  ст. 222 ч.2 КК України.

Більше того,  під час додаткового розслідування необхідно врахувати вимоги п.4 ч.2  ст. 6 КПК України,  згідно якого кримінальну справу не може бути порушено,  а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії,  якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. З матеріалів справи вбачається,  що: кримінальна справа за  ст. 222 ч.2 КК України була порушена 28 квітня 2004 року; неправдиву інформацію щодо фінансового стану СП "Суботці" для відкриття кредитної лінії ОСОБА_2 подав до філії ЗАТ "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку" у 2002 року; ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  обвинувачувався у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 222 ч.2 КК України,  який відноситься до умисних злочинів середньої тяжкості. У зв'язку з вище переліченими обставинами,  а також враховуючи положення Закону України «Про амністію» від 11.07.2003 року №1131-IV,  який набрав чинності 12 серпня 2003 року,  органам досудового слідства необхідно з'ясувати питання про можливість закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на підставі п. «б»  ст. 1 вказаного Закону.

Що стосується висновків суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складів злочинів,  передбачених  ст.  ст. 365 ч.3,  209 ч.2 КК України,  то суд при розгляді даної кримінальної справи всебічно і повно дослідив усі докази у їх сукупності та взаємозв'язку,  вжив усіх можливих,  передбачених процесуальним законом заходів до встановлення фактичних обставин справи та обґрунтовано виправдав його у пред'явленому обвинуваченні за вказаними статтями. За таких обставин,  колегія суддів вважає голослівними доводи апеляції помічника Знам'янського міжрайонного прокурора,  оскільки будь-яких підстав для скасування вироку в цій частині ним не наведено.

Керуючись  ст.  ст. 362,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляції помічника Знам'янського міжрайонного прокурора,  засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2007 року стосовно ОСОБА_2 - скасувати в частині визнання його винним за  ст. 222 ч.2 КК України,  а в іншій частині вирок суду залишити без зміни.

 

Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 направити Знам'янському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація