Справа № 22 - ц -3869 / 2007р
Категорія - про видачу судового наказу
Головуючий 1 інстанції - Алфьорова Т.М.
Доповідач - Кругова С. С.
УХВАЛ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого-судді - Кіся П.В.,
Суддів - Кругової С. С, Малійської С. М. при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за
апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - ОСОБА_1
на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 травня 2007 року по справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 15018, 75 грн. за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі представник заявника просить скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.05.2007 р. і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Фрунзенського районного суду Харківської області від 11.05.2007 року Закритому акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме невірне застосування ст. 100 ЦПК України, а також норм матеріального права - ст. ст. 207, 526, 1050, 1054 ЦК України.
Вказує, що у порушення зазначених норм закону та умов договору, боржник зобов'язання за договором належним чином не виконував, щомісячних погашень кредиту у сумі, не меншій 1114, 60 грн. не здійснював. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Зазначає, що з наданих суду матеріалів про видачу судового наказу на підставі правочину вчиненому у письмовій формі не вбачається спору про право. Обов'язок боржника щодо сплати кредитної заборгованості та право кредитора на відповідну вимогу до боржника передбачено письмовим правочином та нормами законодавства, ніяких заяв чи заперечень від боржника щодо наявності спору про право також не надходило.
У зв'язку з вищезазначеним, вважає, що судом винесено ухвалу всупереч чинному законодавству.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи , вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі та інших випадках встановлених законом.
За вимогами ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і наданих до неї документів вбачається спір про право.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що з наданих до суду заяви та документів вбачається спір про право між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2.
Такий висновок судді є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.
Заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» містить вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Для визначення суми неустойки, яка передбачена кредитним договором, необхідно встановити ряд обставин, від яких залежить відповідальність ОСОБА_2 Зокрема: причини невиконання умов договору, вину боржника та інше. Окрім цього, розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.
Зазначені обставини свідчать про те, що суддя суду першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність спору про право між ЗАТ КБ „ПриватБанк" і ОСОБА_2. та обґрунтовано відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу судді першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, підстав для скасування ухвали судді судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304 п. 1 ч.2 ст. 307, п. 1 ст. 312, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє від імені закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», відхилити.
Ухвалу судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.05.2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до ї Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.