Справа № 570/3467/13-к

номер провадження 1-кп/570/168/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

з участю прокурора Дьомкіна Н.В.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12013190180000828 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Обава Мукачівського району Закарпатської області, громадянки України, яка має повну загальну середню освіту, не працює, проживає по АДРЕСА_1, раніше судима:

- 30 травня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 14 червня 2013 року Летичівським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Обава Мукачівського району Закарпатської області, громадянки України, без освіти, яка не працює, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судима

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 червня 2013 року близько 18 години 30 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна прийшли до господарства ОСОБА_3, яке знаходиться по АДРЕСА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення вчинили грабіж (відкрите викрадення грошових коштів) в сумі 2000 гривень, належних потерпілій.

Допитані у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні повторно (лише ОСОБА_1) грабежу за попередньою змовою групою осіб визнали повністю і суду детально показали, що 17 червня 2013 року близько 18 години 30 хвилин, за попередньою змовою, обидві, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до господарства ОСОБА_3, яке знаходиться по АДРЕСА_2. Розповіли, що під час вчинення грабежу ОСОБА_2 знаходилася в кухні житлового будинку та своїми розмовами відволікала увагу господарки, а ОСОБА_1 в той час зайшла до спальної кімнати та, взявши з-під матраца на ліжку грошові кошти, намагалася втекти, однак при виході з кімнати ОСОБА_3 її помітила та намагалася забрати свої гроші, але ОСОБА_1 вихопила з рук потерпілої гроші та відкрито ними заволоділа, після чого обидві підсудні втекли з господарства.

Підсудні повністю погоджуються із сумою викрадених коштів.

Потерпіла звернулася до суду із заявою, в якій просить справу слухати без її участі. Заподіяна потерпілій шкода відшкодована в повному обсязі (а.с. 48).

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які полягали у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно (лише ОСОБА_1) за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи те, що підсудні в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудних та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудних, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудні сприяли розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. Також обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані вагітності. Як обтяжуючу покарання обставину суд визнає для обох підсудних вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи щире каяття та повне визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання і звільненням її від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.

При призначенні покарання за сукупністю вироків суд виходить з того, що злочин підсудною ОСОБА_1 вчинений під час іспитового строку, встановленого судом відповідно до ст. 75 КК України. Отже, відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України суд призначає покарання у такому випадку засудженій за правилами, передбаченими статтею 71 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк у чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2013 року - остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді позбавлення волі строком на 5 років.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на домашній арешт.

В строк відбування покарання зарахувавши ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 17 червня 2013 року.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду та повідомити органи внутрішніх справ про зміну запобіжного заходу.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити їй покарання: у виді позбавлення волі на строк у чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України, з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Речові докази залишити у власності потерпілої.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Коробов С.О.