Справа № 569/16436/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року Рівненський міський суд в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.

при секретарі Ющук О.С.

з участю прокурора Демчука П.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013190010003794 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Рівненського міського суду від 05 жовтня 2012 року за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2013 року приблизно в обідню пору дня, ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки « Самсунг», вартість, якого згідно висновку експерта № 433 від 07.08.2013 року становить 206 грн. 02 коп., що належить ОСОБА_1, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вище вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Суду дав показання, що дійсно 12 червня 2013 року приблизно в обідню пору дня, він, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки « Самсунг», що належить ОСОБА_1 Суму заподіяного збитку не заперечив.

В скоєному щиро розкаюється, зібраних в ході судового розгляду доказів, в тому числі показів потерпілої не заперечує, зауважень щодо них не має. При обранні йому покарання просить врахувати повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та те, що шкода заподіяна злочином ним добровільно усунута, а також те, що він проживає лише з бабусею, яка потребує стороннього догляду.

В ході судового розгляду на підтвердження встановлених судом обставин досліджені та оцінені докази, які підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1, підтвердила, що 12 червня 2013 року ОСОБА_2 викрав належний їй мобільний телефон марки « Самсунг». В судовому засіданні ствердила, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_2 не має, просить суд не позбавляти останнього волі, оскільки він вибачився, відшкодував їй повністю збитки та усвідомив свою вину.

Такі показання потерпілої ОСОБА_1 підтверджують час, місце, спосіб вчинення ОСОБА_2 злочину.

Суд, оцінює вказані показання потерпілої, які були дані нею безпосередньо під час судового розгляду, як належні та допустимі докази по справі.

Визнавши в порядку та на підставах ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.2 ст. ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

У відповідності до ч.1 ст. 122 КПК України витрати, пов»язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

А, відтак, відсутні правові підстави щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 витрат, пов»язаних із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу обвинуваченого, дані, що його характеризують.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 в ході судового розгляду не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає у відповідності до ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він на обліку у лікаря нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, характеризується позитивно, проживає разом з бабусею, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд прийшов до висновку про призначення покарання в межах санкції статті за вказаний злочин та можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і застосування до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений Рівненським міським судом 05 жовтня 2012 року до штрафу в розмірі 850 грн., а тому на підставі ч.3 ст. 72 КК України вироки підлягають виконанню самостійно.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки на період іспитового строку:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи

На підставі ст.72 ч.3 КК України покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду від 05 жовтня 2012 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн. - виконувати самостійно.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 30 - ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г.Кучина