Справа № 1716/2058/2012

Номер провадження 2/570/163/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод використання нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

У зв'язку з тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.2008 року він є власником квартири АДРЕСА_1, відповідачі самочинно збудували навіс під його вікнами, що створило незручності у використанні майна, і добровільно не бажають знести цей навіс, позивач звернувся з позовом до суду і просить зобов'язати відповідачів знести вказаний навіс.

Представник позивача, його дружина ОСОБА_1, позов підтримала і суду пояснила, що навіс збудовано так, що він закриває вікно в їх кімнаті, в цій кімнаті постійно темно, сиро. Від прибудованого навісу руйнуються стіни, вони не можуть зробити ремонт квартири ззовні. Зверталися в різні інстанції, де їм повідомили, що навіс збудовано самочинно. З цих причин розібрали частину навісу біля свого вікна з тим, щоб до кімнати надходило сонячне світло. Відповідачі добровільно не бажають розібрати навіс, тому позивач звернувся з даним позовом до суду і вона, як його представник, просить позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_2 позов також підтримав і суду пояснив, що спірний навіс дійсно було збудовано ще об'єднанням «Гощарайагробуд». До гуртожитку було прибудовано їдальню, яка потім переобладнана в житлове приміщення. Навіс було побудовано ще до купівлі позивачем квартири. Після купівлі квартири позивач виявив, що навіс зроблено без згоди власника квартири, яку він купив, тому звернувся до суду з позовом і він, як представник позивача, просить позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов не визнали і суду пояснили, що коли вони купили частину житлового будинку, то навіс вже був. Вони його не будували. Цей навіс було збудовано об'єднанням «Гощарайагробуд» тому, що там постійно затікала вода з даху в підвал. На даний час в їх частині будинку знаходиться непрацююче кафе. Як кафе, так і підвал, так і навіс потребують ремонту. З попереднім власником у них була домовленість, що перекриють навіс, замінивши шифер на прозорий пластик. На даний час навіс внесено до технічного паспорту, оскільки рішенням Гощанського районного суду визнано за ними право власності на нього. На місці квартири позивача раніше був коридор гуртожитку і навіс нікому не заважав. Будь-яких перешкод використання нерухомого майна вони позивачу не чинять, тому вважають позов безпідставним і просять відмовити в його задоволенні.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.2008 року ОСОБА_5 купив у ОСОБА_6 трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстровано в реєстрі за № 398. На підставі вказаного договору купівлі-продажу позивач в КП «РОБТІ» зареєстрував право власності на вказану квартиру. Технічний паспорт на квартиру також виготовлено на ім'я позивача.

Згідно іншого договору купівлі-продажу від 08.07.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за № 1054, відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних долях купили у Гощанського районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання «Гощарайагробуд» 8/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачі також на підставі цього договору зареєстрували в КП «РОБТІ» право власності на 4/100 частини житлового будинку кожний. Рішенням виконкому Гощанської селищної ради № 33 від 14.03.2012 року присвоєно АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Технічний паспорт на цю частину будинку також виготовлено на ім'я відповідачів. В останній технічний паспорт, який виготовлено станом на 26.12.2012 року в нього включено і спірний навіс, оскільки рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 05.07.2011 року за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в АДРЕСА_1, в тому числі і на навіс «а5».

Як пояснили в суді відповідачі і не заперечили цього представники позивача, цей навіс був збудований ще об'єднанням «Гощарайагробуд» і вони придбали частину будинку вже з цим навісом. Однак, оскільки навіс не був включений до технічного паспорту, тому вимушені були звертатися до суду з позовом про визнання права власності на нього. Іншого навісу, крім спірного, біля блоку обслуговування немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає. Що позов до задоволення не підлягає.

Згідно статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Стаття 60 ЦПК встановлює, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із заявлених позовних вимог, позивач просить знести добудований навіс під його вікнами.

Як встановлено в суді, навіс збудовано над вікнами. Сама представник позивача в суді заявила, що якби навіс було збудовано під вікнами, то вони з чоловіком не мали б претензій до позивачів, так як у їх кімнату проходило б сонячне світло.

Мотивацією такої позовної вимоги є самочинне будівництво навісу відповідачами. Судом встановлено, що відповідачі навіс не будували, купили частину будинку вже з навісом. Висновки інспекції ДАБК про те, що навіс побудовано самочинно базуються лише на тому, що він не був внесений до технічного паспорту. В суді ж встановлено, що рішенням Гощанського райсуду від 05.07.2011 року за відповідачами визнано право власності на цей навіс і на даний час він внесений до технічного паспорту. Тобто на час розгляду даної справи навіс вже не є самочинним будівництвом.

На підтвердження того, що у квартирі ОСОБА_5 є пошкодження, суду надано акт від 10.11.2010 року, який складено начальником РБС, слюсарем-сантехніком, покрівельником і самим власником квартирі, і цей акт затверджено начальником ВУЖКГ. Висновку спеціалістів відповідних установ, чи висновку експертного дослідження про те, які пошкодження мають місце у квартирі позивача і що ці пошкодження виникли саме через те, що побудовано навіс, позивач суду не надав.

Так само не надано висновку спеціалістів про те, що квартира позивача чи її частина (кімната) не відповідає санітарним нормам. В позові йде посилання на окремі листи різних органів, але висновку спеціаліста з цього приводу немає.

На обґрунтування свого позову позивач посилається на ст.386 ЦК України, яка передбачає, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Однак, на підтвердження цього обґрунтування, позивач не надав жодного доказу, який би вказував на те, що відповідачі порушують його право власності, перешкоджають йому використовувати нерухоме майно.

Зазначена ж вище стаття ЦК України вказує також, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов саме з такою позовною вимогою і з такою мотивацією та наявними у справі доказами є недоведений, а тому до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.11, 57, 59, 60, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.321, 386 Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод використання нерухомого майна - відмовити повністю за його недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.