№ 209/445/13-к

№ 1-кп/209/27/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

11.10.2013 Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Ковальової А.Б.

при секретарі Золотих Л.М.

за участю сторони обвинувачення прокурора Бразалука С.О.

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

сторони захисту адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1кп-63/27/13 відносно обвинувачених:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта професійно-технічна, працював: Орільська птахофабрика, птахоловом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 15 вересня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 186 ч 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта професійно-технічна, працював: Орільська птахофабрика, робочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 23 вересня 2003 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 24 листопада 2005 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 7 днів;

- 05 квітня 2006 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2, ч.1, 4 ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 02 квітня 2009 року умовно-достроково на 10 місяців 25 днів,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України;

в с т а н о в и в|біля|встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 08 січня 2013 року, близько о 05.30 годині, знаходячись біля підстанції швидкої медичної допомоги по вул. Харківській в м. Дніпродзержинську, та достовірно знаючи про те, що обвинувачений ОСОБА_3 до цього вчинив відкрите заволодіння майном ОСОБА_1, заздалегідь не обіцяючи, отримав від ОСОБА_3 завідомо здобутий злочинним шляхом мобільний телефон Нокіа 6020, вартістю 100 грн., який залишив собі, а також косметичний набір, вартістю 100 грн., який в цей же день збув ОСОБА_5, та мобільний телефон Нокіа 6300, вартістю 500 грн., який разом з ОСОБА_3 збув за 200 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3, повторно 08 січня 2013 року, близько 05.30 годині, знаходився біля будинку № 2 по бульвару Будівельників в м. Дніпродзержинську, де побачив ОСОБА_1, після чого в нього виник намір на відкрите заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 Далі, реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_3 08 січня 2013 року, близько о 05.30 годині, біля будинку № 2 по бульвару Будівельників в м. Дніпродзержинську, підбіг до ОСОБА_1 зі спини, штовхнув її, від чого остання впала на землю і їй був завданий фізичний біль, тобто застосував насилля, яке не є небезпечним для її життя або здоров'я , після чого вирвав з рук останньої жіночу сумку, таким чином відкрито, із застосуванням насилля, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілої, з корисливих намірів, заволодів майном потерпілої ОСОБА_1, а саме: жіночою сумкою, вартістю 50 грн., в якій знаходилися: мобільний телефон марки Нокіа 6300, сім-карта № НОМЕР_1, вартістю 500 грн., мобільний телефон марки Нокіа, сім-карта НОМЕР_2, вартістю 100 грн., гроші в сумі 47 грн., косметика на суму 100 грн., а всього на загальну суму 797 грн, чим спричинив потерпілій матеріальні збитки на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 в ході розгляду кримінального провадження свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, не визнав та пояснив суду, що він не скоював злочину, в нього був телефон потерпілої, і тому його викликали до міліції, телефон та косметику йому приніс ОСОБА_3 і попросив їх продати, пояснивши, що вони належать його дружині, і він продав косметику ОСОБА_5, не пояснюючі їй, звідкіля в нього косметика. Цивільний позов не визнає, тому що злочину він не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив суду, що 08 січня 2013 року, о 03.30, він вийшов із дому та пішов на зупинку автобуса, який прибуває о 03.55 годині, щоб їхати на роботу, по дорозі зустрів ОСОБА_2, і вони вирішили не йти на роботу. Він, ОСОБА_3, пішов за дівчиною, він був одягнутий в чорну куртку та чорну шапку, йшов по мосту Лівобережної частини Дніпродзержинська на відстані від дівчини, обійшов через будинок та вийшов із-за цього будинку, підійшов до дівчини та вирвав із її рук сумку, тілесних ушкоджень він потерпілій не завдавав. Ні він, ні ОСОБА_2 на роботу в цей день не пішли. Він оговорив ОСОБА_2, щоб зменшити свою роль у скоєнні нападу на потерпілу. Він дійсно приніс телефон та косметику ОСОБА_2 і попросив продати, ОСОБА_2 дзвонив бригадиру, щоб сповістити його, що вони обидва не прийдуть на роботу, близько 05.00 години вони із ОСОБА_2 розійшлися. При впізнанні, яке проводилося 10 січня 2013 року, були він, ОСОБА_2 і ще дві людини, ОСОБА_2 був одягнутий у червону куртку, а він та інші особи в чорні куртки. Цивільний позов він визнає, кається у скоєному злочині і обіцяє більше не скоювати злочинів.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, вина ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, підтверджується:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що 08 січня 2013 року, приблизно о 05.30 годині, вона поверталася до себе додому на АДРЕСА_4, де вона зареєстрована та проживає. , біля будинку № 9 по бульвару Будівельників в м. Дніпродзержинську її обігнав чоловік у червоній куртці. Коли вона зайшла за будинок, на неї напав чоловік, який схватив її за сумку і почав тягнути, після чого вона впала, але сумку не відпускала, після декількох ривків він вирвав в неї сумку та утік. В сумці знаходилися: 2 телефони марки Нокиа, гроші в сумі 47 грн., косметика на суму 100 грн., ключі від квартири, пропуск, банківські картки, всього їй було завдано шкоди на суму 797 грн. На впізнанні вона впізнала одного обвинуваченого по куртці, іншого по голосу. При пограбуванні тілесних ушкоджень їй не наносили, чоловік тільки погрожував їй на словах, вона впала після ривка сумки. О 05.30 годині було ще темно, вона впізнала ОСОБА_3, який вирвав в неї сумку. Їй повернули 2 телефони та косметику і вона відмовляється від цивільного позову, просить призначити обвинуваченим покарання згідно із законом;

- поясненнями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська, здійснював досудове розслідування кримінального правопорушення, що скоєно обвинуваченими, в ніяких стосунках ні з потерпілою, ні з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебуває. При досудовому розслідуванні обвинувачений ОСОБА_2 пояснював, що 08 січня 2013 року до нього додому прийшов ОСОБА_3 та запропонував прогулятися, потім вони пили спиртні напої, пішли на 1-й мікрорайон Лівобережжя, і на мосту ОСОБА_3 запропонував пограбувати дівчину, ОСОБА_2 вирвався уперед, а ОСОБА_3 йшов за нею. Було темно, і ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_2 вже з речами потерпілої, по дорозі майно подивилися, ОСОБА_2 залишив собі телефон та косметику, сумку викинули в бак для сміття, потім вони пішли на пр. Металургів в бік нічного клубу "Бомба", спустилися на канал. Потім вони сіли в маршрутне таксі № 12, і в маршрутці запропонували хлопцю купити мобільний телефон, який зняв гроші в банкоматі та віддав їм за телефон 200 грн., які обвинувачені між собою поділили. Він, свідок, особисто допитував ОСОБА_2, і також допитував ОСОБА_3, який після впізнання визнав, що скоїв напад на дівчину. ОСОБА_2 потерпіла впізнала по куртці та по статі, ОСОБА_3 по голосу, за зовнішніми даними, за одягом. Всі права на захист він обвинуваченим роз'яснював, ОСОБА_2 відмовився від адвоката, при допиті в кабінеті був слідчий ОСОБА_10;

- поясненнями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим в Дніпровському РВ м. Дніпродзержинська, в ніяких стосунках ні з потерпілою, ні з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебуває. Він працює разом з ОСОБА_7, в якого було кримінальне провадження про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, вони працюють в одному кабінеті, і все, що казали обвинувачені при допитах він чув. ОСОБА_2 розповідав, що вони разом із ОСОБА_3 йшли по мосту Лівобережжя, побачили дівчину, і у ОСОБА_3 виникла ідея її пограбувати, вони потім ділили майно, і ОСОБА_2 забрав собі парфумерію. ОСОБА_3 розповідав теж саме, що ОСОБА_3 здійснив пограбування, після чого ОСОБА_2 його наздогнав, і вони поділили майно потерпілої. Також він був присутнім при проведення впізнання, було 5 осіб - двоє підозрюваних та троє інших осіб. Потерпіла впізнала ОСОБА_2 по статті, а ОСОБА_3 по голосу. Слідчий ОСОБА_7 виконував всі клопотання обвинувачених;

- поясненнями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні суду пояснила, що вона знайома з обвинуваченим ОСОБА_3. та ОСОБА_2, 08 січня 2013 року, близько о 21.00 годині, до неї додому на АДРЕСА_5, прийшов ОСОБА_2 та запропонував купити в нього косметику, казав, що купив косметику своїй дівчині, але посварився з нею, вона купила у ОСОБА_2 косметику: коректор для брів, олівець і ще щось, косметика була не нова, дівчину ОСОБА_2 вона не знає, потім до неї прийшли працівники міліції та повідомили, що косметика вкрадена, і вона її віддала;

- поясненнями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_2, вони разом навчалися, знає його з позитивної сторони, також він знайомий із ОСОБА_1 Він дійсно купив телефон Нокіа у ОСОБА_2, якого 08 січня 2013 року зранку зустрів в маршрутці № 12, і який запропонував купити телефон, він спитав у ОСОБА_2 звідкіля телефон, а останній відповів, що телефон належить його другові. Вони вийшли із маршрутки, в нього було 200 грн., і він передав гроші ОСОБА_2 та отримав телефон Нокіа світлого кольору з підзарядкою, без сім-картки, без коробки, він не питав, де був придбаний телефон, і чи є на нього документи. Він перевірив телефон, купував він телефон у ОСОБА_2 на вулиці на кінцевій зупинці 12 - маршруту на Лівому березі. Весь цей час поряд із ОСОБА_2 знаходився ОСОБА_3, з яким він раніше знайомий не був, останній весь час мовчав, гроші ін віддав ОСОБА_2, куди він подів гроші, не бачив. Після купівлі телефону він із обвинуваченими не бачився. Наступного дня його розшукував слідчий через рідних, визвав до Дніпровського РВ, де повідомив, що телефон викрадений і забрав в нього цей телефон. Гроші йому ніхто не повернув;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( а.к.п. 6), згідно якого 08 січня 2013 року прийнята усна заява ОСОБА_1 щодо прийняття мір до невідомого чоловіка , який 08 січня 2013 року о 05.30 годині вирвав з її рук жіночу сумку, в який знаходилися її особисті речі - 2 мобільних телефони Нокіа, гроші;

- протоколом огляду предмету від 04 січня 2013 року (а.к.п 18-19), яким підтверджується вилучення у ОСОБА_5 належної потерпілій косметики, яка перебувала у сумці під час пограбування, яку ОСОБА_5 придбала у свого знайомого ОСОБА_2 за 90 грн.;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10 січня 2013 року ( а.к.п. 20), якою підтверджується визнання вилученої у ОСОБА_5 косметики речовим доказом , та передачу її на зберігання потерпілій ОСОБА_1;

- розпискою про збереження ( а.к.п 21), якою підтверджується факт передачі косметики ОСОБА_1 на зберігання;

- протоколом огляду предмету від 10 січня 2013 року (а.к.п. 24), яким підтверджується проведення огляду мобільного телефону Нокіа , чорного кольору, наданого обвинуваченим ОСОБА_2;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10 січня 2013 року ( а.к.п. 26), якою підтверджується визнання вилученого у ОСОБА_2 мобільного телефону Нокіа 6020, чорного кольору, речовим доказом, та передачу його на зберігання потерпілій ОСОБА_1;

- розпискою про збереження ( а.к.п 27), якою підтверджується факт передачі телефону Нокіа 6020 ОСОБА_1 на зберігання;

- протоколом пред'явлення особи до впізнання ( а.к.п. 28-29), яким підтверджується впізнання потерпілою ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_3 по голосу, як особу, що скоїла пограбування.

Суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_1, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, оцінивши сукупність зібраних доказів, вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю доведена під час судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2.|навмисні| органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо добутого злочинним шляхом.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілої, скоєне повторно.

Обставин, які пом'якшують покарання|наказання| обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 66 КК України, не виявлено.

Обставинами, які обтяжують покарання|наказання| обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Обставинами, які пом'якшують покарання|наказання| обвинуваченого ОСОБА_3, передбачених ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання|наказання| обвинуваченого ОСОБА_3, передбачених ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання|наказання|, суд, враховує, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, враховує особу |особистість|обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв злочин в період строку випробування, який в ході розгляду провадження не визнав свою вину і не покаявся у скоєному злочині, знаходиться під профілактичним наглядом у лікаря нарколога в зв'язку з епізодичним зловживанням опітами, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за своїм місцем проживання, і |наказання| з урахуванням|з врахуванням| принципу індивідуалізації покарання|наказання|, вважає|лічить|, що подальше|дальше| виправлення і перевиховання обвинуваченого не може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, і йому належить призначити покарання в межах санкції ст. 198 КК України з приєднанням невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 вересня 2011 року.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання|наказання|, суд, враховує, що вчинений ним злочин є тяжким, враховує особу |особистість|обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, який повністю визнав свою вину та покаявся у скоєному злочині, знаходиться під профілактичним наглядом у лікаря нарколога в зв'язку з епізодичним зловживанням опіатами, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, стоїть на диспансерному обліку в кабінеті "Довіра" щодо тяжкого захворювання /а.п.62/, задовільно характеризується за

своїм місцем проживання, на момент скоєння злочину працював, і наказання| з урахування |з врахуванням| принципу індивідуалізації покараннянаказання|, вважає|лічи що подальше|дальше| виправлення і перевиховання обвинуваченого не може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, і йому належить призначити покарання в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України.

Під час досудового кримінального провадження потерпілою ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов на суму 97 грн. Під час судового розгляду кримінального провадження потерпіла відмовилася від свого позову, а тому суд вважає, що цивільний позов належить залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в|примовляв|:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України повністю приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 вересня 2011 року і остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити 6 (шість) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 10 січня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою залишити таким же до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 10 січня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - тримання під вартою залишити таким же до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Речові докази - косметику та мобільний телефон Нокіа 6020, чорного кольору, повернути потерпілій ОСОБА_1

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту|із моменту| його проголошення.

Копію вироку негайно вручити після оголошення обвинуваченим та прокурору.

Суддя А.Б. Ковальова