Справа № 1715/20122/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2013 року Рівненський міський суд
в особі судді Крижової О.Г.,
при секретарі Гриценюк М.А.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представників позивачки ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільно набутим майном подружжя, поділ спільно набутого майна,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд за позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільно набутим майном подружжя, поділ спільно набутого майна.
В ході розгляду справи позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю, визнати квартиру АДРЕСА_1, визнати права власності на 1\2 частину даної квартири та стягнути з відповідача кошти в сумі 60 000 грн. в рахунок відшкодування вартості 1\2 частини квартири АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, але даний шлюб було розірвано 22.01.1991 року. Від подружнього в них народилася донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Незважаючи на те, що шлюб між сторонами було розірвано вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась друга дитина ОСОБА_7. Батьком дитини фактично являвся та був записаний відповідач по справі ОСОБА_5 Протягом усього часу перебування у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем вони разом виховували дітей, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, тобто були пов'язані спільним побутом, правами та обов'язками, як подружжя. За період перебування у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, за спільні кошти подружжя, на його ім'я було придбано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_3. В липні 2012 року відповідач пішов з сім'ї тому спільне проживання було припинено.
В судовому засіданні позивачка та її представники підтримали уточнені позовні вимоги та просили встановити факт проживання однією сім'єю, визнати квартиру АДРЕСА_1, визнати права власності на 1\2 частину даної квартири та стягнути з відповідача кошти в сумі 60 000 грн. в рахунок відшкодування вартості 1\2 частини квартири АДРЕСА_2.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що сімейні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 припинені давно та після розірвання шлюбу вони їх не відновлювали. Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Квартира АДРЕСА_2 отримана відповідачем в результаті спадкування, але для здешевлення процедури переоформлення майна між ним та його матір'ю було укладено договір купівлі-продажу, просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши думку учасників судового процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що 22.01.1991 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданим 04.02.1993 року.
Згідно з свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1.
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, вбачається, що дана квартира належить на правові спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1
Відповідно до довідки КП «РМ БТІ» ВК РМР квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2009 року.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім»єю після розірвання шлюбу, та те, що квартири АДРЕСА_1 була придбана за час проживання однією сім'єю.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України -право спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до п.6 ст. 235 та п.4 ст. 256 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов»язується з наступним вирішенням спору про право. Із встановлення факту проживання однією сім»єю жінки та чоловіка між сторонами випиває спір про право, тому дана вимога не може розглядатися в порядку окремого провадження, а повинна розглядатися в порядку позовного провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, доводи позивачки, її представників та представника відповідача, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,235,256,294 ЦПК Украни, ст. 74 СК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова