Дата документу: 09.10.2013 Справа №103/3676/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Скісова О.Є.,
при секретарі Куліковій Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м.Бахчисарай Гвоздецького Валентина Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ м. Бахчисарай Гвоздецького В.А. про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності серії АА2 № 393474 від 13.07.2013 року у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.07.2013 року постановою інспектора ВДАІ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим капітаном міліції Гвоздецьким В.А. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КпАП України, а саме за порушення вимог п. 4.14 Правил дорожнього руху України та на нього накладено штраф у розмірі 60 грн. Вважає, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення були складені неправомірно та є такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки на нього, коли він перебував на службі по охороні Монастиря, під час переходу проїжджої частини, з хуліганських спонукань, на мопеді скоїв наїзд громадянин ОСОБА_3. Після чого позивач викликав працівника ДАІ. У 13-00 годин на особистому автомобілі приїхав працівник ДАІ, який у порушення ст. 5 ЗУ «Про міліцію», не назвав ні свою посаду, ні прізвище. Також при складені протоколу та винесені постанови йому не були роз'яснені його права, а саме відповідач запропонував позивачу підписати протокол та постанову у вказаних галочками місцях. Також пояснив, що він зупинився на проїжджій частині, але це не заборонено Правилами дорожнього руху України.
В судове засідання позивач з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі по тих же підставах.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі ордеру та договору доручення, з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі по тих же підставах та пояснив, що при складанні протоколу у відношенні позивача та винесенні постанови не були дослідженні всі докази по справі, у протоколі та постанові не зазначений перелік всіх доказів, що необхідно досліджувати, не вказано пункт правил дорожнього руху, а також пояснив, що окрім ОСОБА_1 там знаходилося ще багато людей.
Відповідач - інспектор ВДАІ м. Бахчисарай Гвоздецький В.А. в судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, та пояснив, що 13.07.2013 року до чергової частини Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_1, про те, що біля Свято-Успенського монастиря йому на ногу наїхав мопед. Виїхавши на вказане місце, було встановлено, що 13.07.2013 року о 10 год. 15 хв. на вул.Басенка,57, м.Бахчисарай, АР Крим, водій мопеду HONDA, без державного номера, ОСОБА_5, в порушення п. 2.1 Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, рухаючись зі сторони Історико-культурного заповідника «Саланчак», проїхав повз пішохода ОСОБА_1, який в порушення п. 4.14 Правил дорожнього руху зупинився на проїжджій частині, коли це не було пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху. При складанні протоколу були допитані
свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, які у своїх поясненнях підтвердили факт зупинки ОСОБА_1 на проїжджий частині, коли це не було пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху. Крім того, у присутності позивача на місці події була складена схема місця пригоди, яку він підписав, з якої вбачається, що позивач знаходився на проїжджій частині дороги на відстані 2,3 м. від лівого краю проїжджої частини, при ширині дороги 3,7 м. Будь-яких слідів контакту мопеду з ОСОБА_1 не було виявлено. Також вважає, що ствердження позивача, про те, що він не представився є надуманими і не підтверджені ніякими доказами, просив у задоволені позову відмовити.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_1 є його підлеглим, він не бачив саму дорожньо-транспортну пригоду, оскільки на той час перебував на нараді у м.Сімферополі. Коли він приїхав на місце події, побачив, що інспектор ДАІ Гвоздецький В.А. знаходився у особистому автомобілі та складав постанову у відношенні позивача. Він звернувся до відповідача з проханням отримати бланки для заповнення пояснень свідків зі сторони позивача, після чого свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали свої письмові пояснення про подію. Також пояснив, що місце події не є проїжджою частиною, там розташована стоянка для автомобілів відвідувачів Свято-Успенського монастиря, а також пояснив, що по цій дорозі постійно проходять інші люди та рухаються автобуси та автомобілі.
Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 13.07.2013 року постановою інспектора ВДАІ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим капітаном міліції Гвоздецьким В.А. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 60 гривень, за порушення вимог п. 4.14 Правил дорожнього руху України, з якого вбачається, що 13.07.2013 року о 10-15 год. на вул.Басенка,57, м.Бахчисарай, АР Крим, ОСОБА_1, зупинився на проїжджій частині, коли це не було пов'язано з забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив п. 4.14 ПДР.
Згідно ст.ст. 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як вбачається, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №537291 від 13.07.2013 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 127 КпАП України позивач ОСОБА_1 надав письмові пояснення, відповідно до яких він був не згодний з формулюванням вчиненого ним правопорушення, оскільки територія монастиря та прилеглі дорогі знаходяться під його охороною.
Однак, посилання позивача та його представника про те, що при розгляді вчиненого позивачем правопорушення не були повністю дослідженні всі докази є необґрунтованими, оскільки у справі про адміністративне правопорушення були дослідженні, як схема місця пригоди, проти якої позивач не заперечував, та у якій є його підпис, так і пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, яки не заперечували, що ОСОБА_1 знаходився на проїжджій частині, фототаблиця та пояснення ОСОБА_1
Посилання позивача та його представника про те що у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення не вказано який підпункт з шести, передбачених п. 4.14 Правил дорожнього руху України порушив відповідач, також є необґрунтованими, оскільки як у протоколі, так і у постанові про адміністративне правопорушення у розділі «суть учиненого адміністративного правопорушення» вказано, який саме підпункт п. 4.14 Правил дорожнього руху України порушив позивач, а також це не передбачено ст.ст. 256 та 283 КУпАП, відповідно до яких зазначається тільки нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення.
Також зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, що підтверджує його особистий підпис у відповідній графі протоколу, тому посилання позивача на те, що йому не були роз'яснені його права та обов'язки також є необґрунтованими.
Ствердження позивача та його представника що місце вчинення адміністративного правопорушення не є проїжджою частиною, також не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з відеозапису наданого позивачем, по цій дорозі постійно рухаються автобуси та автомобілі.
Посилання позивача на те, що спочатку відповідач склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а потім протокол про адміністративне правопорушення, у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, та не вбачає підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 284, 288, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, ст. ст. 9, 10, 11, 69, 71, 158, 159-163, 171-2, 186 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м.Бахчисарай Гвоздецького Валентина Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: