Справа № 1716/10/2012

Номер провадження 2/570/87/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: прокурора Ільчук Т.С.

представника органу опіки

і піклування Рибак Ю.Ю.

позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , встановлення часу та місця зустрічі з дитиною,

в с т а н о в и в :

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 1994 року, який було розірвано рішенням Рівненського районного суду від 15 листопада 2010 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час неповнолітня. Після розлучення діти залишилися проживати з матір'ю.

У зв'язку з тим, що після розлучення відповідачка всіляко стала перешкоджати його зустрічам з меншою дочкою ОСОБА_5, він неодноразово звертався з цього приводу в міліцію, двічі (21.07.2010 року і 30.11.2010 року) комісією з питань захисту прав дитини йому було встановлено дні і години побачень з дитиною, але колишня дружина ігнорує рішення комісії, не виконує його і перешкоджає йому бачитися з дитиною, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить зобов'язати відповідачку усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною і участі у вихованні дочки та встановити час їх зустрічей з ОСОБА_5.

В суді позивач ОСОБА_2 і його представник, адвокат ОСОБА_6., позов підтримали, пославшись на обставини, викладені вище. Позивач суду пояснив, що останнім рішенням комісії з захисту прав дитини від 30.11.2010 року йому встановлено побачення з дочкою ОСОБА_5 з 17-00 години п'ятниці до 18-00 години неділі через тиждень. За усною домовленістю з відповідачкою він мав забирати дитину у п'ятницю з дитячого садочка і привозити її у неділю. В ці дні дитина повинна була ночувати в нього. Спочатку він так і зустрічався з дочкою, але потім відповідачка стала чинити йому перешкоди у зустрічах з дитиною, в п'ятницю не приводила дитину в дитячий садок, або ж забирала раніше за нього, не дозволяла бачитися з дитиною, на телефонні дзвінки не відповідала або ж відповідала відмовою. Коли дитина перебувала в нього, він про неї піклувався. Вважає, що він, як батько дитини, має право зустрічатися зі своєю дочкою, брати участь в її вихованні, тому вимушений звертатися з даним позовом до суду і просить його задоволити.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і суду пояснила, що сам позивач вигнав її з дітьми з будинку, тому вона вимушена була піти проживати до батьків. Вона неодноразово зверталася в міліцію з цього приводу. Рішенням суду їх будинок в АДРЕСА_1, як спільне сумісне майно подружжя, був поділений і їй належить 1/2 його частина. Але позивач її до будинку не допускає, вона не може проживати у своїй частині будинку. Коли вона одного разу прийшла до будинку зі старшою дочкою, так як та хотіла взяти свої речі, то батько її побив. Вважає, що позивач має допустити її до будинку, тоді й зможе щодня бачитися з ОСОБА_5. Що стосується зустрічей позивача з дочкою, то спочатку вона виконувала рішення комісії, давала йому дитину, щоб не травмувати останньої. Але позивач неналежно доглядав за дитиною, возив її електричками до своїх родичів у місто Славуту Хмельницької області, водив харчувати по різних кафе і одного разу повернув дитину з гострим отруєнням і дитину необхідно було госпіталізувати до лікарні. Їй відомо, що коли позивач забирав дитину, то в себе вдома організовував п'янки зі своїми коханками, дитина лишалась без належного догляду. Враховуючи все це, вона і не стала дозволяти їх побачення. Але позивач зустрічається з дитиною в дитячому садочку і доволі часто, про що свідчать вихователі. Він навіть приходить настільки часто, що заважає навчально-виховному процесу. Дитина підростає, починає розуміти негативну поведінку батька, тому сама не хоче до нього йти. Були випадки, коли позивач викрадав дитину з ігрового майданчика біля будинку і декілька днів не повертав. Коли дитина в позивача, вона не може йому додзвонитися, не знає де дитина, що з нею, що вона їла. За таких обставин вважає, що ОСОБА_5, перебуваючи у батька, не доглянута, харчується аби як, в кафе, тому, переживаючи за здоров'я дитини, просить в задоволенні позову відмовити, так як вважає, що позивач неналежно доглядає дитину у ті дні, коли вона у нього знаходиться.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 1994 року по 15 листопада 2010 року і цей шлюб було розірвано рішенням Рівненського районного суду від 15 листопада 2010 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час неповнолітня. Після розлучення діти залишилися проживати з матір'ю, на даний час старша дочка навчається в м.Києві.

Після розлучення, рішенням суду житловий будинок АДРЕСА_1, який був спільною сумісною власністю подружжя, було поділено між сторонами і їм належить по 1/2 його частині. Але відповідачка у своїй частині будинку не проживає і, як ствердила вона в суді, її з дітьми до будинку не допускає позивач. Через неприязненні стосунки, які склалися між колишнім подружжям, між ними постійно виникають сварки, скандали з різних приводів, тому до Рівненського райвідділу міліції надходять постійні заяви і скарги як відповідачки, так і позивача. За результатами перевірок сторонам рекомендується вирішувати свої спори в суді, підстав же для порушення кримінальних справ немає. Це підтверджується рядом постанов про відмову в порушенні кримінальних справ і листів Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до останнього витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини № 11 від 30.11.2010 року було вирішено дозволити ОСОБА_2 побачення з дочкою ОСОБА_5 з 17-00 години п'ятниці до 18-00 години неділі через тиждень. Як стверджує позивач, відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною і у зазначені дні дитину йому не віддає.

За твердженням відповідачки, позивач доволі часто зустрічається з дитиною в дитячому садку, забирає її, гуляє з нею. Ці доводи підтверджуються розписками позивача ОСОБА_2, вихователів дитячого садка, копії яких долучено до матеріалів справи. Цього не заперечив і сам позивач в суді, але стверджує, що ці зустрічі є короткотривалими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно частини 1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Стаття 159 Сімейного кодексу України встановлює, що якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Хоча за твердженнями відповідачки, ОСОБА_2 неналежно доглядає дитину у дні, коли ОСОБА_5 у нього знаходиться, але відповідних доказів цього відповідачка суду не надала, то суд вважає, що позивач, як батько дитини, має право приймати участь у вихованні дитини, спілкуватися з нею.

Відповідно до висновку про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею від 16.07.2013 року, орган опіки і піклування Рівненської райдержадміністрації вважає за доцільне встановити наступну періодичність побачень ОСОБА_2 з його дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, один раз на місяць з 12 години до 17 години за домовленістю з матір'ю та в присутності матері малолітньої ОСОБА_5

Представник органу опіки і піклування Рівненської райдержадміністрації Рибак Ю.Ю. в суді вказаний висновок підтримала і пояснила, що при визначенні такої періодичності побачень комісія врахувала всі обставини справи, заяви як позивача, так і відповідачки, а також лист Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 10.07.2013 року № 65/7-8217, копія якого долучена до матеріалів справи. Ствердила, що дійсно комісія раніше встановлювала дні побачень позивача з дочкою, він звертався в орган опіки з заявами, що відповідачка не виконує рішення комісії і перешкоджає його побаченням з дочкою. На даний час орган опіки і піклування прийшов до вищевказаного висновку, оскільки змінилася ситуація, дитина підросла, цього року йде до школи, поведінка ОСОБА_2 також змінилася, на даний час є декілька кримінальних проваджень відносно нього.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, висновок органу опіки і піклування, думку представника цього органу в суді, думку прокурора, виходячи лише з інтересів дитини, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і позивачу необхідно визначити дні побачень з дитиною з періодичністю, запропонованою у висновку органу опіки і піклування.

Що стосується решти позовних вимог (побачення з дитиною у дні народжень, перебування дитини у батька на канікулах, поїздки на відпочинок), то вони також підлягають до часткового задоволення.

Стосовно поїздок дитини за кордон, то ця вимога до задоволення не підлягає, оскільки в таких випадках передбачено спеціальний порядок, а тому числі і нотаріально засвідчена згода другого з батьків на виїзд дитини за кордон, якого необхідно дотримуватися.

Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що згідно ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно цієї ж Конвенції приорітетним є те, що дитина має більше знаходиться з матір'ю.

Враховуючи, що дитина цього року йде до школи, потребуватиме додаткових домашніх занять, підготовки до уроків, потребуватиме більше уваги матері, враховуючи особу позивача ОСОБА_2, суд приходить до глибокого переконання, що побачення дитини з батьком один раз на місяць буде цілком достатньо і це буде виключно в інтересах дитини.

Керуючись ст.ст.57, 59, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.141, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , встановлення часу та місця зустрічі з дитиною - задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з його дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною і участі батька у вихованні дитини.

Встановити ОСОБА_2 дні побачень з його дочкою ОСОБА_5:

- один раз на місяць (субота чи неділя) з 12-00 години до 17-00 години за домовленістю з матір'ю та в присутності матері малолітньої ОСОБА_5;

- у день народження батька дитини з 14-00 години до 18-00 години за місцем проживання батька в АДРЕСА_1

На побачення дитину ОСОБА_2 забирає біля будинку за місцем фактичного проживання дитини і повертає до цього ж будинку та передає матері.

За домовленістю з матір'ю дитини і з її дозволу ОСОБА_2 забирає дитину на оздоровлення (санаторно-курортне лікування, поїздки до моря, на відпочинок і т.ін.) на час курортно-санаторного лікування, час визначений позивачем для відпочинку. Цей період може бути розбитий на два строки, але у всякому разі не може перевищувати одного місяця в рік.

При зустрічах з дитиною ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мають дотримуватись правил добропорядності, діяти лише в інтересах дитини і не керуватися своїми амбіціями.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.