Справа № 127/23152/13-к
Провадження № 1-кп/127/882/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченка Я.М.,
секретаря - Гнеся В.В.,
за участю:
сторони обвинувачення: прокурора Герасимчука С.П.,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2,
представника потерпілої - ОСОБА_3,
потерпілої - ОСОБА_4,
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12013010380002739 внесеного в ЄРДР 07.08.2013 р. по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України з угодою про примирення між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_4 від 27.09.2013 року.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 просила затвердити угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_1, зазначила, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угоду про примирення укладено добровільно та просила визначити узгоджене сторонами покарання, підтвердила суду, що не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій. Суду пояснила, що у загиблого ОСОБА_5 було двоє малолітніх дітей, які проживають з його колишньою дружиною. Крім того, пояснила, що у загиблого ОСОБА_5 разом з нею було четверо рідних братів та сестер, які не визнані потерпілими в справі, оскільки не проживають в м. Вінниці.
Представник потерпілої ОСОБА_3 зазначив, що його довірительниця ОСОБА_4 розуміє усі наслідки затвердження угоди про примирення, яка укладена добровільно, шкода їй відшкодована, а тому просив суд затвердити угоду про примирення
Обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, беззастережно визнав себе винним у вчиненні даного злочину, повністю визнав вину та зазначив, що угода про примирення є добровільною, наполягав на затвердженні угоди про примирення.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_2 вказав, що угода про примирення в даному кримінальному провадженні відповідає вимогам законодавства та просив її затвердити.
Прокурор Герасимчук С.П. в судовому засіданні висловився про можливість затвердження угоди про примирення в даному кримінальному провадженні, оскільки дана угода укладена на добровільних засадах та відповідає вимогам законодавства.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт, надані прокурором матеріали кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 суд дійшов висновку про неможливість затвердження угоди про примирення з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, а саме в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, приблизно о 07.00 годині, ОСОБА_5 прийшов додому до своєї бувшої дружини ОСОБА_6 за адресою у АДРЕСА_2, де на ґрунті особистих неприязних відносин спричинив останній тілесні ушкодження.
Цього ж дня, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 року, приблизно о 19.30 годині, співмешканець ОСОБА_6 - громадянин ОСОБА_1, з метою проведення бесіди профілактичного характеру та припинення в подальшому вчинення насильства, прийшов додому до ОСОБА_5, який проживав у АДРЕСА_3. Перебуваючи на площадці першого поверху 3 під'їзду будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, в результаті чого між ними виникла словесна сварка з приводу отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. В ході виниклої суперечки ОСОБА_1, передбачав можливість настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5, при цьому легковажно розраховував на їх відвернення, усвідомлюючи протиправність та протизаконність своїх злочинних дій, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5, внаслідок чого від отриманого удару останній не втримався на ногах та впав спиною на тверду підлогу, при цьому ударившись задньою частиною голови об саму бетоновану поверхню площадки першого поверху. Після цього ОСОБА_1, не даючи встати ОСОБА_5, наніс ще два удари кулаком в область правої частини тулуба та випустив газ із газового балончика в обличчя потерпілого. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а ОСОБА_5 піднявся до свого помешкання під АДРЕСА_3 та ліг спати, де наступного дня було виявлено його труп,
Відповідно до висновку експерта № 602 від 07.08.2013-09.092013 року вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 було виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді саден на голові, крововиливів в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, перелом кісток основи черепа, внутрішньомозковий крововилив (40 мл), двобічний субдуральний крововилив (80 мл), поширений субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку, крововилив в шлуночки мозку.
Черепно-мозкова травма виникла від дії твердого тупого предмета (предметів) та належить до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як такі, що мають ознаки небезпеки для життя в момент спричинення. Переломи 8,9,10 ребер справа виникли від дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів), мають ознаки СЕРЕДНІХ тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Крім того у ОСОБА_5 виявлені синці тулуба, садна та синці рук та ніг. Що виникли від дії твердого тупого предмета (предметів) належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку і смертю не стоять. Усі вказані тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвих. Смерть ОСОБА_5 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка у своєму перебігу ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку. Між закритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_5 є прямий причинний зв'язок. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_5 утворилася внаслідок співудару тім'яно-потиличною ділянкою голови об цементовану підлогу, що мало місце при падінні ОСОБА_5 з положення стоячи на площину, при наданні його тілу прискорення внаслідок удару в ділянку голови, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Угода про примирення від 27.09.2013 року у кримінальному проваджені №12013010380002739, укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1
Відповідно до положень ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду, розгляд якої проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та зазначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В ст. 27 Конституції України зазначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 119 КК України, який посягає на найвищу соціальну цінність - життя людини, що вимагає від органу судової влади особливої уваги під час розгляду даної категорії справ.
Так, суд зазначає на неможливість прийняття угоди про примирення, зокрема, оскільки з пояснень потерпілої вбачається, що у загиблого ОСОБА_5 є малолітні діти, рідні брати та сестри. При цьому з обвинувального акту та угоди про примирення не вбачається за можливе з'ясувати їхню позицію, щодо розгляду даного кримінального провадження та відсутні відомості про їхню відмову від участі в справі в якості потерпілих, що свідчить про те, що органом досудового розслідування не встановлені усі потерпілі від даного злочину.
Водночас суд відмічає пасивну роль сторони обвинувачення в захисті прав та інтересів малолітніх дітей покійного.
Разом з тим. відповідно до вимог ч.8 ст.469 КПК України, у разі, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.
Відповідно до вимог ч.7 ст.473 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Так, суд, дослідивши зміст та умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1, приходить до висновку, що вони не відповідають вимогам ч.7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, та невідповідають інтересам суспільства, а саме не захищено права малолітніх дітей загиблого, які назавжди позбавлені батьківського піклування та матеріального забезпечення їх належного виховання та розвитку у майбутньому, а також не вирішено питання щодо інших осіб, які можуть бути потерпілими в справі.
З огляду на викладене, суд приходить до остаточного переконання про неможливість затвердження угоди від 27.09.2013 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4, а тому вважає за необхідне відмовити в затвердженні угоди про примирення.
Керуючись ст. 3, 27 Конституції України, п.1 ч. 3 ст. 314, ст. 474 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 27 вересня 2013 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010380002739 від 07.08.2013 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України - відмовити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України повернути прокурору м. Вінниці для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.
Про необхідність захисту прав малолітніх дітей загиблого ОСОБА_5 поінформувати прокуратуру Вінницької області.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: