Справа № 2 - 24/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2008 р. Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Петкова В. П.
при секретарі Поляковій Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Знам’янська міська рада, управління містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Знам’янської міської ради про усунення перешкод у користуванні при будинковою територією, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом і просять суд постановити рішення яким усунути перешкоди у користуванні прибудинковою територією і розмежувати її між співвласниками.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги змінили і просять суд постановити рішення яким зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачами прибудинковою територією і знести самовільно збудовану літню кухню, а також стягнути з відповідачів судові витрати, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло вони є співвласниками квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цьому ж будинку в квартирі № 2 проживають відповідачі, які в листопаді 2006 р. побудували над погребом літню кухню, яка розташована на відстані 60 см. від входу в їх квартиру, що створює перешкоди у користуванні при будинковою територією, тобто вільного входу і виходу із їх квартири. На неодноразові вимоги не будувати літню кухню відповідачі не звертають уваги. Просять суд позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідачі позов не визнали повністю і в заперечення позовних вимог пояснили, що вони є співвласниками квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 . Навпроти їх квартири був їх сторчовий погреб, який від дощів завалився, тому вони вирішили побудувати погріб із цегли, а щоб не затікала дощова вода над погребом побудували цегляний погребник для зберігання консервації і господарського інвентарю, навпроти своєї квартири на відстані більш ніж 3 метри від входу в квартиру позивачів. Ніяких перешкод погребник для користування при будинковою територією для позивачів не створює. Крім того позивачі не можуть звертатися з позовом в зв’язку з тим, що прибудинкова територія не визначена і не розподілена між співвласниками, тому і не створює перешкод в її користуванні. Вважають, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Представник третьої особи - управління містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Знам’янської міської ради вважає, що погребник побудований незаконно тому повинен бути знесеним.
Представник третьої особи - Знам’янська міська рада просив суд позов не задовольняти тому, що межі прибудинкової території житлового будинку де проживають сторони не встановлені, між співвласниками не розмежована відповідно до загальної площі квартири, тому Анохіни не можуть вимагати усунення перешкод в користуванні при будинковою територією. Крім того, надбудова на погребом нікому не заважає і не створює позивачам перешкод у користуванні квартирою.
Вислухавши пояснення позивачів, представника позивачів, відповідачів, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», на підставі розпоряджень начальника Знам’янського державного підприємства по перевезенню вантажів і пасажирів Одеської залізниці № 4609 від 27.11.2000 р., № 4610 від 27.11.2000 р., № 4755 від 13.06.2001 р. відомчі квартири були передані у приватну власність.
Відповідно до свідоцтва № 4755 про право власності на житло виданого 13 червня 2001 року Знам’янською дирекцією залізничних перевезень, що квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_1 та членам її сім’ї ОСОБА_2 . Загальна площа квартири становить 48 м2, а відновна вартість на момент приватизації становить 8 грн. 84 коп. (а.с.4).
Відповідно до свідоцтва № 4609 про право власності на житло виданого 27 листопада 2000 року Знам’янським державним підприємством по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці, що квартира ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_3 та членам його сім’ї ОСОБА_4 . Загальна площа квартири становить 53, 7 м2, а відновна вартість на момент приватизації становить 9 грн. 67 коп. (а.с.36).
Відповідно до свідоцтва № 4610 про право власності на житло виданого 27 листопада 2000 року Знам’янською дирекцією залізничних перевезень, що квартира ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_5 та членам її сім’ї ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Загальна площа квартири становить 76, 4 м2, а відновна вартість на момент приватизації становить 13 грн. 75 коп.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибуткові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибуткові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибуткові території, визначається на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Земельні ділянки багатоквартирних будинків, належні до них будівлі, споруди та при будинкова територія, державної або комунальної власності перебувають у постійному користуванні відповідних підприємств, установ і організацій, домоуправлінь і житлово – експлуатаційних контор. Законодавство передбачає надання у постійне користування таких земельних ділянок лише тим організаціям, які здійснюють управління багатоквартирними будинками.
Згідно довідки № 358/1 від 05.11.2008 р. житлово - експлуатаційна контора ІНФОРМАЦІЯ_2 із прибудинковою територією на баланс підприємства не передавався, земельна ділянка не закріплювалася.
Доводи позивачів, що їм була виділена прибудинкова територія - земельна ділянка і відповідачі порушили її межі спростовуються :
• Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 яка повідомила, що вона працює землевпорядником Знам’янської дистанції захисних лісонасаджень Одеської залізниці. Земля яка розташована біля будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 , не належить Одеській залізниці. У 2003 році проводилась інвентаризація і земля в Одеської залізниці була вилучена. Згідно державного акту площа в 131 га. від колії в межах м. Знам’янка земля не розмежована, не розмежована земля і біля будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 , бо смуга відводу від колії не менше 25 метрів.
• Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 . який повідомив, що він працює начальником міського відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Знам’янської міської ради. Як член комісії виконкому виїжджав до житлового будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 і було встановлено, що є самочинне будівництво літньої кухні, документи на будівництво були відсутні. Відповідно до документів, які є у співвласників квартир є тільки право власності на будинок, на землю документів не має. Жителі будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 , ще до 01.01.2008 р. можуть виготовити документи на землю, а потім розділити землю. Згідно інвентарної справи в БТІ при будинкова земля не визначена.
• Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 повідомив, що він працює в ПЧ-10 , що даний жилий будинок побудований з порушеннями. Від жилого будинок ІНФОРМАЦІЯ_4 , до залізничної колії приблизно 30 м.- це смуга відводу, це земля Одеської залізниці і ніяким чином не може належати співвласникам жилого будинку ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З урахуванням викладеного судом встановлено, що жилий будинок ІНФОРМАЦІЯ_4 , належав до відомчого житла Одеської залізниці. Після приватизації громадянами квартир жилого будинку, земельна ділянка для прибудинкової території територіальній громаді м. Знам’янка не передавалась, що підтверджується витягом із рішення № 316 двадцять першої сесії Знам’янської міської ради п’ятого скликання від 26 червня 2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» згідно якого сесія затвердила лише технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які підтверджують право постійного користування земельною ділянкою Одеській залізниці обвідної гілки лінії Чорноліська-Знам’янка-Олександрія на території Знам’янської міської ради площею 10,6774 га. (а.с.250).
Згідно ч. 2. 3 ст. 42 ЗК України, у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об’єднанню співвласників.
Згідно Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 11.10.2002 року передбачені правові та організаційні засади створення функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання будинку.
Межі при будинкової території існуючого жилого фонду встановлюються та закріплюються в користування за об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку – юридичними особами, створеними власниками для сприяння використання їхнього власного майна та управління.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території визначається співвласниками.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 21 Постанови Пленуму верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», необхідно виходити з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд відповідно до ст. ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов’язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона не перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначені частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Згідно ч. 3 ст. 10 ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що позивачі не надали доказів про розмір земельної ділянки, угоду між співвласниками про розподіл прибудинкової території, тобто жодного доказу в обґрунтування позову, в чому ж відповідачі створили перешкоди в користуванні земельною ділянкою і тим самим порушили їх права, а позов побудували на припущеннях.
Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що з урахуванням всіх обставин справи позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді покласти на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 60, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, на підставі суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні при будинковою територією відмовити повністю.
Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам”янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області В. П. Петков