Справа №173/2344/13-ц

Провадження №2/173/1011/2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шевченко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

провівши попереднє судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

В провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В попередньому судовому засіданні позивачем та його представником подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що з метою забезпечення реальної можливості позивачем захистити свої права є необхідним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме, рухоме майно відповідача, а також на грошові кошти, які розміщені на розрахункових (поточних) рахунках відповідача, а також на майно юридичних осіб приватного права, в яких ОСОБА_2 є власником часток у статутному капіталі цих юридичних осіб.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на підставі усного договору позики відповідач отримала у позивача грошові кошти в сумі 180000 грн. строком до 30 квітня 2012 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у стягненні з ОСОБА_2 суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час просторочення в розмірі 182 880 грн., а також стягнення 3% річних від простроченої суми в сумі 7219 грн. 73 коп.

З урахуванням того, що відповідач добровільно суму боргу не повернула та може намагатися відчужити майно, яке їй належить, що в подальшому може зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою.

В той же час, вирішуючи питання про вид забезпечення позову, суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами. Заява про забезпечення позову не містить відомостей про конкретне нерухоме майно та банківські рахунки відповідача, в той же час позивач пояснив, що відповідач є власником декількох транспортних засобів. У зв'язку з цим, суд вважає, що співмірним заходом забезпечення позову в даному випадку буде накладення арешту на транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_2. Накладення арешту на майно юридичних осіб, власником часток у статутному капіталі яких є ОСОБА_2 суд вважає необґрунтованими та неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

У зв'язку з чим заява про забезпечення позову ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_2 (ін..н.НОМЕР_1), зареєстрвана за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині заяви - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам для відома та відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя О.Ю.Шевченко