№ справа:119/7820/13-кСлідчий суддя:Терентьєв

№ провадження:11-сс/190/625/13Доповідач:Осоченко А. М.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПогребняка С.М.

СуддівОсоченка А.М., Дєдєєва Ю.С.

за участю прокурора Ярошенко Л.Д.

при секретарі підозрюваного -Йолкінє П.Є. ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріал за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Феодосії Панової А.Ю. на ухвалу слідчого судді Феодосійського міського суду АР Крим від 26 вересня 2013 року, якою підозрюваному за ч. 2. ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, який має середню освіту, неодруженому, не працюючому, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, судимому Феодосійським міським судом АР Крим: 28 січня 2008 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на 2 роки; 13 травня 2013 року за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

не обрано запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого без мети збуту, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, та наданні приміщення для незаконного вживання наркотиків - у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 317 КК України, вчинених при наступних обставинах.

ОСОБА_6, повторно, 07 вересня 2013 року, приблизно о 10.00 годині, у приміщенні сараю, у домоволодінні АДРЕСА_1, незаконно придбав у ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який зберігав без мети збуту, а також надав останньому та ОСОБА_9 приміщення свого сараю для незаконного вживання цього наркотичного засобу.

У той же день, о 13.00 годині, працівниками міліції під час проведення огляду місця події у тому ж сараї, у присутності понятих було виявлено та вилучено вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0,01 г (у перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_6 незаконно повторно придбав та зберігав без мети збуту.

20 вересня 2013 року, за № 12013130200004866 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України; за № 12013130200004867 - внесено дані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.

25 вересня 2013 року за № 12013130200004916 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - за фактом зберігання ОСОБА_6 наркотичних засобів.

25.09.2013 р. кримінальні провадження об'єднані у одне провадження під №12013130200004866.

26 вересня 2013 року ОСОБА_6 отримано повідомлення про підозру. Клопотання про обрання запобіжного заходу отримано в цей же день о 10 годині.

26 вересня 2013 року слідчий суддя Феодосійського міського суду АР Крим, враховуючи, що згідно матеріалам кримінального провадження ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, наявність та доведеність прокурором ризику, встановленого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного із незаконним обігом наркотиків за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу у сумі 850 грн., який ним не сплачено, тобто вирок не виконаний та ОСОБА_6 має непогашену та незняту судимість, офіційно не працевлаштований, відмовив у обранні йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі підозрюваного.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на обґрунтованість рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з зобов'язанням не залишати без дозволу слідчого, прокурора, судді місце постійного проживання, де перебувати цілодобово. Вважає даний вид запобіжного заходу достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_6 подібних кримінальних правопорушень в майбутньому. Одночасно просить надати працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного право з'являтися в житло ОСОБА_6, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, підозрюваного ОСОБА_6, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріал і обговоривши доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що відповідно до Законів України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV, з метою запобігання порушенню статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 1950 року щодо необхідності застосування до підозрюваних осіб інших видів запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з огляду на наявність належних підстав, слідчий суддя невірно дійшов висновку про невідповідність домашнього арешту тяжкості кримінальних правопорушень та особі підозрюваного, який схильний до вчинення злочинів, що свідчить про наявність та доведеність прокурором ризику, встановленого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційні вимоги обґрунтованими, а ухвалу слідчого судді передчасною та аткою, що підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (№511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р.), на який в апеляційній скарзі посилається прокурор, зазначає про те, що, враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України вони можуть бути застосовані з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, що свідчить про обґрунтованість посилання прокурора на рішення Європейського суду «Харченко проти України»

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він характеризується за місцем проживання задовільно, а також те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, наявність, доведеність прокурором ризиків, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, те, що ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного із незаконним обігом наркотиків за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу у сумі 850 грн., який ним не сплачено, тобто вирок не виконаний та ОСОБА_6 має непогашену та не зняту судимість, офіційно не працевлаштований, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 392, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Феодосії Панової А.Ю. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Феодосійського міського суду АР Крим від 26 вересня 2013 року відносно підозрюваного за ч. 2. ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України ОСОБА_6 скасувати та прийняти нову ухвалу.

Обрати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на підозрюваного наступні обов'язки: з'являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання та реєстрації без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Строк, на який покладено вищевказані обов'язки визначити на 60 днів до 26 листопада 2013 року.

Підозрюваному роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш тяжкий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання за місцем проживання підозрюваного - Феодосійський РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Судді:

Осоченко А.М. Погребняк С.М. Дєдєєв Ю.С.