№ справи:124/1900/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.

№ провадження:22-ц/190/4225/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Кузнєцової О.О.

суддів:Берзіньш В.С. Новікова Р.В.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" третя особа Сімферопольська міська рада, про визнання права на вільний прохід до житлового будинку, визнання права вільного користування господарськими спорудами, зобов'язання забезпечити вільний прохід до житлового будинку та демонтаж встановленого паркану,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.05.2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права на вільний прохід до житлового будинку, визнання за нею права вільного користування господарськими спорудами, що побудовані членами її сім'ї у 1983 році, зобов'язання забезпечити вільний прохід до житлового будинку та зобов'язання демонтувати паркан, мотивуючи вимоги тим, що ДП РТПЦ АРК, не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку, встановило огорожу, чим створило перешкоди у вільному доступі до житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, де вона проживає.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.05.2013 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право на вільний прохід та проїзд до житлового будинку по АДРЕСА_1 В решті позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині відмови у позові, ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати з підстав його незаконності і необґрунтованості, порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті та невідповідність висновків суду фактичним обставинам у справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, переглядаючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до ст. 303 ЦПК України у межах заявлених доводів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, зважаючи на таке.

Статтею 3 ЦПК України передбачено право кожного в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 61 ЦПК), та за приписами ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 має право вільного доступу до житлового будинку, в якому вона проживає, відмовивши у позові у решті вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.12.2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22.05.2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 23.09.2009 року (а.с. 15-18) сім'я ОСОБА_6 з 1958 року проживає у квартирі АДРЕСА_1

Вказаним судовим рішенням визнано незаконною відмову ДП РТПЦ АРК у наданні документів на приватизацію вказаної квартири та зобов'язано ДП РТПЦ надати ОСОБА_6 такі документи.

Відповідно до наданих матеріалів вбачається, що станом на 26.05.2011 року рішення суду не виконано (а.с. 20).

Багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 є відомчим житловим будинком, який перебуває на балансі ДП РТПЦ АРК, та знаходиться на земельній ділянці територіальної громади.

Рішенням 46-ї сесії 6-го скликання Сімферопольської міської ради ДП РТПЦ АР Крим надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у постійне користування орієнтованою площею 2,0000 га по АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації будівель майнового комплексу підприємства (а.с. 30-31).

Під час перевірки за зверненням ОСОБА_6 інспекцією ДАБК в АР Крим встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 встановлено бетонний паркан (а.с. 34).

За вимогами ДБН "Будинки і споруди Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**" житлові будинки повинні мати проїзд довжиною не більш ніж 150 м та шириною не менш ніж 3,5 м.

Питання проектування, у тому числі щодо влаштування доріг загального користування, забезпечення під'їзду до житлових будинків тощо віднесено до компетенції та повноважень органів місцевого самоврядування.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 зазначає, що внаслідок влаштування відповідачем бетонного паркану житловий будинок, який розташований поряд з територією РТПЦ, фактично позбавлений під'їзду з боку вул. Батуріна, яким вони користувалися тривалий час, під'їзд з іншого боку у незадовільному стані та решта земельної ділянки передана міською радою у власність громадян під забудову.

Між тим, стверджуючи про порушення своїх прав, ОСОБА_6 на виконання приписів ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме внаслідок дій відповідача (ДП РТПЦ АР Крим) житловий будинок позбавлений визначеного у встановленому законом порядку під'їзду за встановленими ДБН параметрами, суду не надала і судом це не встановлено.

Не надано позивачем доказів і на підтвердження того, що внаслідок дій відповідача позивачка позбавлена можливості користуватися господарськими будівлями і спорудами, що перебувають у її законному володінні/користуванні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вони висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи справу у межах заявлених у позові вимог і на підставі наданих сторонами доказів, правильно встановивши обставини справи, характер спірних правовідносин, надавши доказам належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі та зобов'язання відповідача знести встановлену ними бетонну огорожу

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.05.2013 року залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Берзіньш В.С. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.