Справа № 423/1071/13-к

Провадження № 11кп/782/1172/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 11 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого Рябчун О.В.

суддів Рубльової О.Г., Шапки В.В.

за участю прокурора Тімашевської Л.В.

при секретарі Пікулік М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Луганську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області, Юлдашева С.О., на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 11 липня 2013 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є громадянкою України, народилась у м. Попасна Луганської області, раніше не була засуджена, мешкає у АДРЕСА_1 ( за даними, встановленими судом 1-ї інстанції),

яким затверджено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 та ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, з призначенням покарання у вигляді 1 року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України

встановила:

Відповідно до обвинувального акта, який надійшов до Попаснянського районного суду Луганської області разом з угодою про примирення, укладеною на стадії досудового розслідування між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 11 липня 2013 року угоду про примирення затверджено: ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, Їй визначено узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року обмеження волі, із звільненням її від відбування покарання строком на 1 рік, відповідно до ст. 75 КК України та покладенням певних обов"язків, на підставі ст. 76 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що перевіреними у судовому засіданні обставинами підтверджується законність такої угоди та відповідність її вимогам ст. 471 КПК України.

На вирок суду заступником прокурора Луганської області подана апеляційна скарга, де він просить вирок скасувати, а матеріали провадження направити органам досудового розслідування для здійснення досудового слідства у загальному порядку.

Зазначає, що суд, затверджуючи угоду та призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 296 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, припустився помилки при застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке покарання не може бути призначено особі, яка має на утриманні неповнолітніх дітей віком до 14 років.

Крім того, зміст вироку суду про затвердження угоду не відповідає вимогам ч.1 ст. 475 КПК України.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор відділу прокуратури Луганської області підтримала у повному обсязі апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області .

Інші сторони кримінального провадження до судового засідання не з"явились, але були належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а вирок суду - скасуванню із направленням матеріалів кримінального провадження органам досудового слідства для здійснення досудового слідства за наступними обставинами.

Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України суд , отримав від прокурора обвинувальний акт із затвердженою угодою між потерпілим та обвинуваченим , у судовому засіданні зобов"язаний, перед прийняттям по ній рішення, перевірити цю угоду на відповідність вимогам КПК або закону.

Суд повинен відмовити у затвердженні угоди, якщо, зокрема, її умови порушують права та інтереси сторін кримінального провадження чи інших осіб.

Як вбачається із матеріалів провадження, суд 1-ї інстанції розглядав угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 , де сторони досягли угоди про призначення ОСОБА_2 кримінального покарання у вигляді 1 року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Таку угоду не можна визнати заснованою на законі, оскільки ОСОБА_2 має дитину, що не досягла і 1 року ( а.с. 39), отже, їй, відповідно до вимог ст. 61 КК України, не може бути призначене такий вид кримінального покарання як обмеження волі.

Затверджене судом покарання порушує , таким чином, права та інтереси обвинуваченої, у зв"язку з чим, відповідно до п.2 ч.2 ст. 407 КПК України, вирок повинен бути скасований, з направленням матеріалів провадження на стадію досудового слідства у загальному порядку.

Керуючись ст.407, 474 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію заступника прокурора Луганської області Юлдашева С.О. задовольнити у повному обсязі.

Вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 11 липня 2013 року, яким затверджено угода про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2, скасувати.

Матеріали кримінального провадження № 12013030530000327 щодо ОСОБА_2, підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, повернути органу досудового слідства для проведення досудового слідства у загальному порядку.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді