АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп/793/195/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 309 ч. 1 КК України Савенко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Ятченка М.О., Охріменка І.К.
з участю: прокурора Свищ Л.А.,
засудженого ОСОБА_3,
при секретарі Бєлан О.В.,
розглянула кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Черкаської області Зайцева Д.В., на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 15 травня 2013 року, яким затверджено Угоду про визнання винуватості, укладену в м. Городище 22 квітня 2013 року в приміщенні прокуратури Городищенського району Черкаської області за адресою: м. Городище, вул. Грушевського № 10, прокурором прокуратури Городищенського району Черкаської області старшим радником юстиції Новиковим Ю.А. з підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості, та
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,
визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Із засудженого ОСОБА_3 стягнуто на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати в розмірі 245,20 грн. у зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи.
За вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він, у березні 2012 року, точну дату встановити досудовим слідством не представилось можливим, в ранковий час, перебуваючи в м. Городище Черкаської області на перехресті вулиць Героїв Чорнобиля та Миру, шляхом знахідки, придбав висушені та подрібнені рослини коноплі, які згідно висновку експерта № 2/0077 від 24.01.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабіс, маса якого становить 11,92 гр. Даний наркотичний засіб в паперовому згортку поклав до кишені куртки, де в подальшому незаконно, умисно зберігав у висушеному та подрібненому стані, для власних потреб, без мети подальшого збуту.
Він же, 17 січня 2013 року, близько 16.00 год., був затриманий працівниками міліції та доставлений до Городищенського РВ УМВС України в Черкській області за скоєння адміністративного правопорушення. Під час його огляду було виявлено та вилучено вищезазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, що знаходився в кишені куртки ОСОБА_3 в паперовому згортку, який він придбав шляхом знахідки та зберігав при собі для власних потреб, без мети подальшого збуту.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор в апеляції ставить питання про його скасування у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням норм кримінального процесуального закону.
При цьому вказує, що місцевий суд не в достатній мірі врахував положення п.п. 10, 26 ПП ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», в яких зазначено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України. Також, в разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Крім цього, суд першої інстанції, не виконав вимоги п. 2 ст. 468 КПК України, відповідно до яких у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. При укладенні угоди про визнання винуватості від 22.04.2013 року сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 грн. Однак, місцевий суд не перевірив угоду на відповідність вимогам КПК та закону про кримінальну відповідальність, наявність підстав для відмови в її затвердженні. Оскільки ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 27.06.2012 року, із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням відповідних обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України.
Просить вирок місцевого суду від 15.05.2013 року стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію заступника прокурора Черкаської області, пояснення засудженого ОСОБА_3, який вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та заперечував проти задоволення апеляції заступника прокурора Черкаської області, перевіривши і дослідивши матеріали кримінальної справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступних підстав.
Вирок суду підлягає скасуванню із-за істотного порушення норм КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В мотивувальній частині вироку згідно ст. 374 цього закону в разі визнання особи винною зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Перевірені матеріали кримінального провадження та вирок місцевого суду свідчать про те, що судом не було дотримано цих вимог закону належним чином.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції належним чином не були з'ясовані всі обставини даного кримінального провадження, внаслідок чого суд першої інстанції передчасно дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому у вину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, згідно положень ч. 1 ст. 309 КК України об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження дії обвинуваченого ОСОБА_3 пов'язані із незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту.
Однак, вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 27.06.2012 р. ОСОБА_3 був засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків повідомляти органи КВС про зміну місця свого проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, а тому, відповідно до об'єктивної сторони ч. 2 ст. 309 КК України, яка передбачає, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 309 КК України.
А тому, колегія суддів вважає, що за викладених обставин, у діях вищезазначеного обвинуваченого відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а його дії, підлягають кваліфікації саме за ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 410 КПК України судовий розгляд за таких обставин визнається не повним, оскільки залишилися не дослідженими обставини, що мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Як роз'яснив Верховний Суд України, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст.ст. 75, 79, 104 КК України, та призначення покарання, яке згідно ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосовувати вимоги ст. 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий вирок, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання. Також, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, і тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
За змістом ст. 412 КПК України при встановлені істотних порушень кримінально-процесуального закону, судове рішення підлягає безумовному скасуванню не залежно від того, чи були подані щодо цього апеляції, чи ні.
А тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області підлягає до задоволення в повному обсязі.
З огляду на викладене та з метою більш ефективного з'ясування всіх обставин справи справу слід повернути органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Викладені обставини у їх сукупності, не дають можливості вирішити питання щодо постановлення нового вироку судом апеляційної інстанції, а тому є підставою для скасування вказаного судового рішення місцевого суду з направленням кримінального провадження органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Під час досудового розслідування слід встановити всі обставини по справі та усунути існуючі протиріччя і істотні порушення кримінально-процесуального закону, викладені в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Д.В. Зайцева задоволити в повному обсязі.
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 15 травня 2013 року, яким затверджено Угоду про визнання винуватості, укладену в м. Городище 22 квітня 2013 року в приміщенні прокуратури Городищенського району Черкаської області за адресою: м. Городище, вул. Грушевського № 10, прокурором прокуратури Городищенського району Черкаської області старшим радником юстиції Новиковим Ю.А. з підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості та ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. - скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення норм кримінального процесуального закону.
Направити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді