ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2013 року Справа № 916/834/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р.
у справі№916/834/13 господарського суду Одеської області
за позовомТОВ "Одеський торговий дім"
до ФОП ОСОБА_4
провитребування майна та стягнення 6700,00грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. у справі №916/834/13 (суддя Д'яченко Т.Г.) позовні вимоги задоволено, витребувано з незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 стіл (місце) НОМЕР_2, що є власністю і знаходиться на території ТОВ "Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд.2, шляхом вилучення у ФОП ОСОБА_4 столу (місця) НОМЕР_2 і передання його ТОВ "Одеський торговий дім"; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Одеський торговий дім" неустойку в сумі 6700грн. та 2876,50грн. судового збору.
Не погоджуючись із даним рішенням, ФОП ОСОБА_4 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №916/834/13 (судді Поліщук Л.В., Бандура Л.І., Туренко В.Б.) рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. у справі №916/834/13 змінено, викладено пункти 1, 3 резолютивної частини рішення в слідуючій редакції: "1.Позов задовольнити частково.
3.Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (65036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ "Одеський торговий дім" неустойку в сумі 100 грн. та 2 867грн. 50 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовити". В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. у справі №916/834/13 та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, а саме ст.ст. 387, 526, 628, 629, 763, 785, 1212, ст.ст. 193, 284, 291 Господарського кодексу України.
Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
31.05.1997р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ЗАТ "Одеський торговий дім" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до умов якого ТОВ "Одеський торговий дім" надано земельну ділянку загальною площею 1,5000гектарів по вул. Новощепний ряд, 2 на умовах тимчасового довгострокового користування на 50 років, в т.ч. до 2-х років для завершення будівництва, на 48 років - для експлуатації та обслуговування будинку (а.с. 30-32).
Розпорядженням в.о. Одеського міського голови №414-01р від 17.12.1998р. "Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2" дозволено АТ "Одеський торговий дім" замовити у ліцензованій проектній організації розробку робочого проекту благоустрою території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2 та улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами; після узгодження та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації, отримати в інспекції ДАБК дозвіл на проведення робіт; після завершення робіт по благоустрою території та улаштування тимчасового ринку, ввести його в експлуатацію згідно з встановленим порядком.
Крім того, зазначеним розпорядженням визначено вважати територію ринку місцем, спеціально відведеним для торгівлі; дозволено АТ "Одеський торговий дім" до повного введення в експлуатацію споруди універмагу провадити збір оплати за торгові місця та обладнання; зобов'язано ОДУ УМВС України в Одеській області забезпечити охорону громадського порядку в години роботи ринку (а.с. 82).
01.01.2012р. між ТОВ "Одеський торговий дім" (підприємством) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (підприємцем) укладено договір №ДГ ДГ - 0595 оренди торгового місця на території, що належить ТОВ "Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд, 2, відповідно до умов якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_2 на території, що належить ТОВ "Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд, 2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 750грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, і інші витрати (пункти 1, 2 договору).
Договір укладається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгове місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору з 01 січня 2012р. до 30.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця (п. 7 Договору).
У зв'язку з закінченням терміну дії договору, 17.01.2013р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №70 про повернення орендованого майна за актом повернення майна (а.с. 12).
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна позивачу, ТОВ "Одеський торговий дім" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог - а.с. 39-40, 89-90) про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 столу (місця) НОМЕР_2, що є власністю і знаходиться на території ТОВ "Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 2 шляхом вилучення у ФОП ОСОБА_4 столу (місця) НОМЕР_2 та передання його ТОВ "Одеський торговий дім"; стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Одеський торговий дім" неустойки в сумі 6700,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача столу (місця) НОМЕР_2, що є власністю позивача, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано передбачене ст. 785 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо повернення орендованого майна у разі припинення договору оренди.
Залишаючи без змін рішення господарського суду першої інстанції в частині витребування з незаконного володіння відповідача майна, що є власністю позивача, апеляційний господарський суд свої висновки щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині обґрунтував нормами ст.ст. 387 і 1212 Цивільного кодексу України.
Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача неустойки та зменшуючи розмір неустойки до 100 грн., господарський суд апеляційної інстанції виходив з наявності підстав для зменшення розміру неустойки, передбачених ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що відповідач є інвалідом другої групи.
Однак, зазначені висновки не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Предметом позову є вимога про витребування з незаконного володіння відповідача майна, що є власністю позивача (віндикаційний позов). При цьому позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння обґрунтовано як нормами ст. 785 Цивільного кодексу України, так і нормами ст. 387 Цивільного кодексу України, якою передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючої цим майном особи про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.
Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 Цивільного кодексу України).
Однак, господарський суд першої інстанції, задовольняючи віндикаційний позов, не взяв до уваги, що віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений у разі відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних правовідносин, тоді як підставою для пред'явлення вказаного позову стало невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення торгового місця у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди торгового місця №ДГ ДГ-0595 від 01.01.2012р.
Апеляційний господарський суд також не уточнив предмет і підстави позову і обґрунтував висновки про наявність підстав для задоволення позову в частині витребування майна, що є власністю позивача, з незаконного володіння відповідача нормами ст. 387 Цивільного кодексу України та ст. 1212 ЦК України (якою взагалі не було обґрунтовано позовні вимоги), не звернувши увагу на те, що підставою для пред'явлення позову стало саме невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди у разі закінчення строку дії договору оренди торгового місця від 01.01.2012р. №ДГ ДГ-0595.
Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Для правильного вирішення спору судам необхідно уточнити предмет і підстави позову, визначити які правові норми підлягають застосуванню для вирішення даного спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, ні постанову апеляційної інстанції, ні рішення суду першої інстанції не можна визнати законними і обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №916/834/13 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. у справі №916/834/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий К. Грейц
Судді С. Бакуліна
О. Глос