ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 910/1620/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,

суддів:Алєєвої І.В.,

Картере В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р.

у справі№ 910/1620/13 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп"

доМіжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "АероСвіт"

про зобов'язання вчинити дії

За участю представників:

позивача:Кібець С.В.;

відповідача:Петров О.Г.;

третьої особи:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" - ІАТА Україна (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "АероСвіт" (далі - третя особа) про зобов'язання відповідача включити у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 р. по 07.01.2013 р. та Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. авіакомпанію "АероСвіт" та зобов'язати відповідача врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 р. по 07.01.2013 р. суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн., як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. (суддя Привалов А.І.) у справі № 910/1620/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Міжнародну Асоціацію Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" - ІАТА Україна включити у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 р. по 07.01.2013 р. та Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. авіакомпанію "АероСвіт". Зобов'язано Міжнародну Асоціацію Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" - ІАТА Україна врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 р. по 07.01.2013 р. суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. (судді: Сулім В.В., Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Мале приватне виробниче підприємство "Альянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2010 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір з надання послуг BSPLink, предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов'язання відповідача (ІАТА) надати позивачу (Агент) послуги по доступу та можливості користуватися BSPLink Покращений, а позивач (Агент) приймає дані послуги та зобов'язується сплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2010 р. між позивачем та авіакомпанією "АероСвіт" (третя особа) було укладено Агентський договір № 01-797/В (далі - Агентський договір), предметом якого відповідно до п. 2.1 є зобов'язання позивача (Агент) здійснити реалізацію авіаквитків Авіакомпанії, а також просувати послуги Авіакомпанії на Території та відповідно до умов, визначених у договорі, а позивач (Агент) в свою чергу, приймає таке доручення.

Згідно п. 2.3. Агентського договору, при його виконанні третя особа (Авіакомпанія) діє самостійно або через свого представника, яким є відповідач (ІАТА Україна), що діє в інтересах та від імені третьої особи (Авіакомпанії) або в інтересах третьої особи (Авіакомпанії) і від свого імені на основі Договору № 26-BSP/VV/02-379 від 01.05.2007р., які випливають з Договору та інших документів, що регулюють відносини сторін Договору, та які зазначені в ст. 5.

Відповідно до ст. 5 Агентського договору, Авіакомпанія зокрема доручає відповідачу отримувати від позивача (Агента) кошти від продажу послуг від імені третьої особи (Авіакомпанії) та будь-які інші кошти, які позивач (Агент) повинен сплатити відповідно до умов Договору (включаючи штрафні санкції та компенсаційні платежі) та переказувати їх третій особі (Авіакомпанії) (п.5.1.3) та забезпечувати позивача (Агента) Звітами BSP по Розрахунках (п. 5.1.4 Договору).

За укладеним між відповідачем та третьою особою Договором №26-BSP/VV/02-379 від 01.05.2007 р., третя особа (Авіакомпанія) призначає відповідача (ІАТА Україна) своїм представником у відносинах з Агентами та доручає їй здійснювати окремі із своїх повноважень (прав та обов'язків), що випливають з Агентських договорів, які перелічено в ст. 4 названого Договору.

Згідно ст. 6 зазначено договору під час виконання своїх обов'язків, передбачених вказаною статтею, відповідач (ІАТА Україна) уповноважений діяти або в інтересах та від імені третьої особи (Авіакомпанії) або в інтересах третьої особи (Авіакомпанії) і від свого імені.

Як правильно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, відповідач за умовами укладених ним договорів отримав достатньо повноважень щодо прийняття ним коштів від позивача в рахунок оплати послуг третьої особи (Авіакомпанії). При цьому, суди зазначають, що вказані дії можуть вчинятись відповідачем як від імені та за дорученням третьої особи, так і від власного імені.

11.01.2013 р. всім учасникам Системи взаємних розрахунків BSP в Україні, в тому числі і позивачу, відповідач направив лист від 10.01.2013 р. "Призупинення участі авіакомпанії "Аеросвіт", яким було проінформовано про негайне призупинення членства даної Авіакомпанії, оскільки нею було ініційовано процедуру банкрутства.

У листі від 10.01.2013 р. зазначалось, що Агенти повинні негайно призупинити всю діяльність з оформлення квитків від імені авіакомпанії "Аеросвіт", у тому числі використання всіх автоматизованих систем обробки повернення або інші операції із врахування/зняття коштів від імені авіакомпанії "Аеросвіт" та мають право провести розрахунки за усіма Несплаченими Рахунками (Outstanding Billings) та незавершеними продажами безпосередньо з компанією "Аеросвіт". Загальна сума, яка підлягає поверненню до Клірингового Банку, у зв'язку з будь-якими Несплаченими Рахунками, має коригуватись шляхом відрахування загальної суми, належної до сплати від авіакомпанії "Аеросвіт" або на користь авіакомпанії "Аеросвіт". Задля уникнення сумнівів, при оплаті всіх несплачених рахунків не враховується будь-яке повернення, яке фактично чи в перспективі належить від відповідної авіакомпанії - учасника BSP.

Судами встановлено, що відповідач визначив, що в за період з 01.01.2013 р. по 07.01.2013 р. у сума коштів до повернення за квитки авіакомпанії "Аеросвіт" становить 201 998,80 грн., а в наступному періоді з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. - 1 749 485,89 грн.

Таким чином, позивач, після отримання від відповідача повідомлення від 11.01.2013 р. щодо призупинення членства Авіакомпанії "Аеросвіт", перерахував відповідачу кошти в загальному розмірі згідно Агентської Розрахункової Відомості за звітний період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. 1 749 485,89 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на відповідні дати платежів у позивача не було заборгованості перед відповідачем за білети Авіакомпанії "Аеросвіт", і зазначені суми в розрахункових відомостях за відповідні звітні періоди відображались відповідачем, як суми до повернення.

Аналізуючи правомірність таких дій відповідача, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що до 10.01.2013 р. всі розрахунки по авіаквитках третьої особи повинні бути відображені у Звітах BSPпозивача. Відображення таких даних у Звітах маж врахуванням будь-які повернення, що були здійснені позивачем в Системі взаємних розрахунків BSP до 10.01.2013 р. Тому здійснення відповідачем змін та коригувань даних, що містяться у Агентських Розрахункових Відомостях позивача, є неправомірними.

Окрім того, суди вірно враховали і ту обставину, що 10.01.2013 р. відповідачем було повідомлено третю особу про те, що він, керуючись ст. 1008 Цивільного кодексу України, відмовляється від договору доручення, що був укладений між ним та третьою особою, а отже з цього часу він не міг діяти від імені та в інтересах третьої особи. Водночас, вже після припинення будь-яких прадставницьких відносин, відповідач надіслав позивачу вимогу щодо сплати коштів та отримавши ці кошти залишив їх на своєму рахунку.

Отже, суди прийшли до вірного висновку, що з моменту відмови відповідача від договору доручення з третьою особою (тобто після 10.01.2013 року) у відповідача не було жодних правових підстав вимагати сплати позивачем грошових коштів по авіаквиткам третьої особи. Як правильно було встановлено в рішенні прийняття коштів від позивача за авіабілети третьої особи ґрунтувалось на представницьких відносинах, які існували під час дії договору доручення між відповідачем та третьою особою, і які припинились з припиненням вказаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 5 статті 139 Господарського кодексу України встановлено, що коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Як наслідок, починаючи з 10 січня 2013 року отримані відповідачем від позивача грошові кошти в розмірі 201 998,80 грн. за розрахунковий період з 01.01.2013 по 07.01.2013 року та 1 749 485,89 грн. за розрахунковий період з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року мають кваліфікуватись як безпідставно набуте відповідачем майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, суди прийшли до вірного висновку, що відповідач формує та визначає суми, які підлягають до сплати агентом, в тому числі позивачем, а також вимоги про врахування грошових коштів у майбутніх періодах. Вказані дії не суперечать чинному законодавству, зокрема, правилам проведення розрахунків між юридичними особами, встановленими Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також допускаються правилами розрахунків у Системі BSP. За таких обставин суди прийшли до вірного висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 року по 07.01.2013 року суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах є обґрунтованими та правомірно були задоволені.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішеннь Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. у справі № 910/1620/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: І.В. Алєєва

В.І. Картере