ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/69

06.08.08

За позовом    Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"   в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                      Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник -7”

про                       стягнення  273 845,11 грн.

                                                                                                                 Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:  Радзівіло Т.О.–довіреність Д 07/1833 від 25.03.2008, Полоз І.В.- довіреність № Д07/3329 від 09.06.08;          

від відповідача:  Савич І.В. -  довіреність б/н від 01.02.2008;          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник-7” про стягнення 273 845,11 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 260067 від 07.08.2000 строки не оплатив спожиту енергію, заборгувавши позивачу 232 437, 49 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 232 437, 49 грн. - боргу, 36 625, 60 грн. –інфляційна складова боргу, 4 782, 01 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2 738, 45 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 09.06.2008 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.06.2008.

Ухвалою від 23.06.2008 розгляд справи було відкладено на 31.07.2008.

31.07.2008 в судовому засіданні оголошувалася перерва на 06.08.2008.

31.07.2008 представник відповідача в судовому засіданні визнав заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 273 845,11 грн. та через канцелярію суду подав клопотання про розстрочення виконання рішення строком на три роки.

Представники позивача в судовому засіданні 06.08.2008 не заперечували проти розстрочення виконання рішення строком на два роки.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом, за згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 06.08.2008 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                                              

                                                            ВСТАНОВИВ:

07.08.2000 між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 260067 (далі Договір).

Згідно з п.п. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 3 Додатка 4 до Договору.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач не виконав свої зобов’язання по сплаті отриманої теплової енергії належним чином в установлений строк відповідно до вказівок Договору, внаслідок чого за період з 01.09.2006 р. по 01.05.2008 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2008 складає 232 437, 49 грн., що підтверджується поясненнями позивача, наданим розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі відомостей обліку спожитої теплової енергії та не заперечується відповідачем.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг відповідача у розмірі 232 437, 49 грн. документально підтверджений та відповідає обліковим даним позивача, а тому позов в цій частині  визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який наданий позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з  відповідача 36 625, 60 грн. –інфляційної складової боргу та 4 782, 01 грн. –3 % річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов’язання по сплаті теплової енергії, підлягають задоволенню.

Подане відповідачем клопотання про розстрочення суми боргу в розмірі 273 845,11 грн. строком на 3 роки розглянуто судом у відповідності до вимог ст.121 ГПК України.

Розглянувши клопотання та надані в його обгрунтування документи, суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню частково, а рішення розстроченню строком на 2 роки.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник -7” (04201, м. Київ, вул. П. Панча, 11-б, код ЄДРПОУ 22894848) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 232 437 (двісті тридцять дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 49 коп. –основного боргу, 36 625 (тридцять шість тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 60 коп. - інфляційної складової боргу, 4 782 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 01 коп. - 3 % річних, держмито в розмірі 2 738 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. Розстрочити виконання рішення строком на два роки, визначивши сплату боргу рівними частками щомісячно, починаючи з вересня 2008 року в розмірі 11 529, 23 грн., а в вересні 2010 року в розмірі – 11 529, 27 грн.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Спичак О.М.