ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/19

17.06.08

За позовом    Виробничого кооперативу «Контракт»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»

про                       стягнення 36 391,38 грн.

                                                                      Суддя Спичак О.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача:    Дубровінська І.Ю. - довіреність № 01 від 12.01.2008; Божко Ф.Ф. - голова правління кооперативу;

від відповідача:   Проценко О.О., Скляр О.В.- довіреність № б/н від 28.05.2008;                                     

       ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробничий кооператив «Контракт» звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»про стягнення 36 391,38 грн.

Ухвалою від 15.05.2008 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.05.2008.

29.05.2008 розгляд справи було відкладено на 11.06.2008 у зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.  

В судовому засіданні 11.06.2008 у відповідності до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 17.06.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умов укладеної між позивачем та відповідачем Додаткової угоди №1 до Договору підряду № 07.09.05 від 07.09.2005, останній не оплатив виконані роботи, заборгувавши 27 044, 40 грн.  

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 27 044, 40 грн. - боргу, 5 679, 32 грн. - індексу інфляції, 1000, 27 грн. - 3% річних та 2 667, 39 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати  363, 91 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали повністю.

04.06.2008 представник позивача подав розрахунок в якому збільшив суми та періоди нарахування 3%, інфляції та пені.

Вказаний розрахунок не приймається господарським судом в якості заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки даний розрахунок не містить ознак такої заяви, а саме необхідної прохальної частини та інших реквізитів, крім того позивачем не доплачено державне мито.  

Також, в позовній заяві позивач просить вжити щодо відповідача заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підставою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (Роз’яснення ВАСУ № 02-5/611 від 23.08.94р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Враховуючи, що позивачем необґрунтовано та не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що роботи виконі позивачем містять недоліки, на підтвердження чого відповідач надав суду дефектний акт про виявлені недоліки від 20.12.2007. Крім того, представник відповідача просив призначити судову будівельно –технічну експертизу, посилаючись на Дефектний акт.

Судом відхилено зазначене клопотання, як необґрунтоване, оскільки Дефектний акт складено в односторонньому порядку, а недоліки зазначені в ньому не приховані, які можна виявити при прийнятті робіт. Дефектний акт складено 20.12.2007, а роботи прийняті в серпні 2006, оригінал акту також відсутній.     

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з”ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об”єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд

                                                  

В С Т А Н О В И В :

07 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 17/05-06 (далі-Договір) за умовами якого позивач зобов’язався своїми силами і засобами (з своїх матеріалів, чи без них), виконати роботи по влаштуванню зовнішньої каналізації та водопроводу, відповідно до затвердженої проектно - кошторисної документації, а  відповідач надати позивачу будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівельні роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів позивача за адресою: с. Петрушки вул. Миру 25В.

13 березня 2005 року сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору.

Згідно п. 2.1 Додаткової угоди вартість робіт становить 27 044, 40 грн.

У відповідності до п. 5.2 Договору відповідач зобов’язався здійснювати щомісячно платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма № КБ-3, КБ-2), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує позивач і передає для підписання відповідачу у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Відповідач протягом трьох днів перевіряє і підписує його.

Оплата виконаних робіт здійснюється не пізніше 5-ти денного строку після підписання акту.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006 по формі № КБ -2 та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2006 по формі № КБ –3, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач в порушення умов Договору за виконання робіт не розрахувався у зв’язку з чим сума основного боргу відповідача на день подачі позову до суду становить 27 044, 40  грн.

Наданий відповідачем Дефектний акт від 20.12.2007, не приймається судом в якості доказу того, що роботи виконі позивачем на виконання умов договору містять недоліки, виходячи з наступного.

Як вбачається з Дефектного акту, вказані в ньому недоліки не є прихованими, а такими що можна виявити візуально та одразу при прийнятті робіт.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що у випадку неякісного виконання робіт форми КБ-2 та КБ-3 відповідачем до розгляду не приймаються до повного усунення недоліків, про що відповідач повинен повідомити позивача не пізніше п’ятиденного строку у письмовій формі.

Доказів повідомлення позивача після виявлення недоліків, як того вимагає п. 5.5 Договору відповідач суду не надав, вказаний Дефектний акт складено більше ніж через рік після прийняття робіт в односторонньому порядку, оригінал вказаного Акту суду також не надано.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 044, 40 грн. суми основного боргу за Договором підлягають задоволенню.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача інфляцію та 3% річних.

Зважаючи на той факт, що акт виконаних робіт підписаний в серпні 2006, то строк оплати по Договору закінчується 05 вересня 2006.

Тому, нарахування індексу інфляції та 3% річних здійснюється в межах позовних вимог з 06.09.2006 по 20.11.2007, у зв’язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 1000, 27 грн. –3% річних та відповідно 5 679, 32 грн. - індексу інфляції.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути пеню в розмірі 2 241, 98 грн., яку нарахував за останні шість місяців, що передували подачі позову.

Відповідно до статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено вище прострочення по Договору з боку відповідача розпочалося з 06.09.2006, тобто шестимісячний строк нарахування пені закінчився 06.03.2007.

Оскільки Договором чи будь-якими додатковими угодами до нього сторони не змінювали шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій встановлений статтею 232 ГК України, суд вважає, що нарахування позивачем пені по за межами цього строку (6 місяців) є безпідставне та необґрунтоване.

Більше того, визначений шестимісячний строк нарахування пені, в даному випадку не охоплюється річним строком позовної давності, який встановлений ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, всупереч вимог зазначеної вище статті не довів господарському суду правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій по за межами строку встановленого ст. 232 ГК України.

Таким чином, на думку господарського суду позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 27 044, 40 грн. - основного боргу, 1000, 27 грн. –3% річних та 5 679, 32 грн.  - індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст. 33, 49,82-85,  ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»(юр. адреса: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11, факт. адреса: 03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30, код ЄДРПОУ 31777042) на користь Виробничого кооперативу «Контракт»(02099, м. Київ, вул. Ак. Горбунова, 2, код   ЄДРПОУ 21542691)   27 044  (двадцять сім тисяч сорок чотири) грн. 40 коп. - основного боргу, 5 679 (п’ять  тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 32 коп.  - індексу інфляції, 1000 (одна тисяча) грн. 27 коп. –3% річних, 337 (триста тридцять сім) грн. 23 коп. - витрат по сплаті держмита та 109 (сто дев’ять) грн. 35 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

О.М. Спичак