10.4.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2013 року Справа № 812/8116/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
при секретарі судового засідання: Стройній О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Приходько І.В.,
відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 156,00грн.,-
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2012 року Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 156,00грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 21.03.2011 року, на підставі поданої ним заяви був зареєстрований у Лисичанському міському центрі зайнятості як особа, що шукає роботу.
Позивачем виявлено факт отримання доходу за 2 квартал 2011 року від ФГ «Софія і Н», у період перебування на обліку в центрі зайнятості. В ході розслідування страхового випадку Лисичанський міськрайцентром зайнятості було направлено запит до ФГ «Софія і Н» за №8/07-493 від 21.02.2012 року.
Згідно відповіді за №106 від 05.03.2012 року, наданої керівником ФГ «Софія і Н» ОСОБА_2 працював за угодами ЦПХ у період з 01.06.2011 року по 21.06.2011 року та отримав дохід у сумі 1353,96 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив про факт працевлаштування в період з 01.06.2011 року по 10.06.2011 року до ФГ «Софія і Н», Лисичанським МЦЗ 22.07.2013 прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю за цей період.
З 01.06.2011 року по 10.06.2011 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 156,00 грн.
29.07.2013 року відповідачу було направлено лист 8/08-2287 про добровільне повернення коштів лист ОСОБА_2 не отримано.
На підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вказана сума боргу у розмірі 817,44 грн. підлягає стягненню з відповідача. В добровільному порядку кошти не повернуті.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 156,00грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний в Лисичанському міському центрі зайнятості з 21.03.2011 року по 10.06.2011 року та отримав допомогу по безробіттю за період з 01.06.2011 року по 10.06.2011 року в сумі 156,00 грн., відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Зайнятість населення». (а.с.12,14-15).
Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з 01.06.2011 року по 21.06.2011 року з ФГ «Софія».
За другий квартал 2011 року відповідачем отримано 1353,96 грн., що підтверджується листом ФГ «Софія і Н» від 05.03.2012 року, актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №97 від 04.06.2013 року (а.с.17, 19).
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 у період перебування на обліку в Центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення та при заповненні заяви про надання статусу безробітного про це не повідомив спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.
Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно довідки Лисичанського МЦЗ, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 01.06.20113 року по 10.06.2011 року складає 156,00 грн. (а.с.20).
22.07.2017 Лисичанським МЦЗ винесено наказ про повернення котів №117 (а.с.21).
Листом №8/08-2287 від 29.07.2013 року відповідачу запропоновано повернути незаконно отримані кошти у розмірі 156,00 грн. (а.с.7).
Проте, незаконно отримані кошти у розмірі 156,00 грн., відповідачем добровільно повернуті не були.
Таким чином, враховуючи те, що до теперішнього часу незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 156,00 грн. відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне позовні вимоги Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 156,00грн. задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 156,00грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ід.н.НОМЕР_1), АДРЕСА_1, на користь Лисичанського міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю у розмірі 156,00 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 00коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Н.В. Мирончук