ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/71

06.08.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН - Восток»

до                      Акціонерного товариства відкритого типу «Святошино»

про                  стягнення 30 974,34 грн.

                                                                                                                       Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:       Зеленюх В.Р. –довіреність б/н від 04.01.2008р.;

від відповідача:   Терещенко О.А. –довіреністю № 35-11-1 від 12.05.2008р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УТН - Восток»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Акціонерного товариства відкритого типу «Святошино»про стягнення 30 974,34 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умом Договору купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № 411 від 27.10.2006р. повністю не оплатив поставлений товар, заборгувавши позивачу 28 712, 80 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 28 712, 80 грн. - боргу, 1 966,63 грн. - пені, 295,00 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 310,00 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 09.06.2008р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.06.2008р.

23.06.2008р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 31.07.2008р.

31.07.2008р. в судовому засіданні було оголошено перерву на 06.08.2008р.

06.08.2008р. представник відповідача в судовому засіданні подав суду відзив, яким позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, проте в частині стягнення пені заперечив мотивуючи це тим, що спеціальний строк позовної давності в один рік до вимог про стягнення з нього неустойки (штрафу, пені) розпочався 31.03.2007р. і закінчився 31.03.2008р., а позовна заява позивача датована 28.05.2008р.  

06.08.2008р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.08.2008р. за згодою представників сторін судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                                              

                                                            ВСТАНОВИВ:

27.10.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі- продажу пального та його відпуску за електронною карткою № 411 (далі-Договір), згідно умов якого (п.1.1) сторони погодили, що позивач зобов’язується передати певну кількість пального у власність відповідача, а відповідач зобов’язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу пального на загальну суму 103211,44 грн., що підтверджується накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання по Договору, щодо оплати пального, виконав частково, сплатив на рахунок позивача 74498,64 грн., що підтверджується зведеною банківською довідкою наданою позивачем (копія в справі).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду та винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає  28712,80 грн.

Встановлені вище факти відповідач визнав, проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечував.

Крім того, в матеріалах справи містяться гарантійні листи відповідача, в яких він визнає свою заборгованість та акт звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами яким зафіксовано сальдо на користь позивача в сумі 28712,80 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.4.2 Договору сплата вартості пального за лімітною схемою здійснюється на підставі наданих позивачем рахунків на оплату товару, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання рахунку відповідачу, відповідно до п.8.5 Договору.

01.04.2008 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № Z01-003347 від 31.03.2008р.  на суму 28 712,80 грн., що засвідчується поштовою квитанцією та описом вкладення (копії в справі).

Таким чином, враховуючи нормативи поштового обігу (7 днів) та строк встановлений п. 4.2  Договору, прострочення відповідача по сплаті заборгованості в сумі 28 712,80 грн. розпочалось з 10.04.2008.

Отже, зважаючи на встановлені вище факти та положення вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, документально та нормативно доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України та п. 10.1 Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 295,00 грн. та пеню в сумі 1966,63 грн. за період з 09.01.2008р. по 13.05.2008р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем не вірно було визначено строк за який з відповідача має стягуватися 3% річних від простроченої суми. Матеріалами справи підтверджується те, що позивачем було здійснено направлення рахунку-фактури № Z01-003347 від 31.03.2008р., враховуючи семиденний строк поштового обігу по Україні, а також встановлений п.4.2 Договору дводенний строк його оплати, прострочення виконання обов’язку по його оплаті у відповідача виникло з 10.04.2008р., а не з 09.01.2008р. як вказано в позовній заяві. Таким чином, враховуючи строки визначені у позовній заяві та встановлені судом, прострочення виконання зобов’язання відповідача обраховується з 10.04.2008р. по 13.05.2008р. і становить 34 календарні дні.   

На підставі вище викладеного, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми в розмірі 80,24 грн. за період прострочення платежу з 10.04.2008р. по 13.05.2008р., розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені то суд відзначає, що позивач також невірно визначив період її нарахування з 09.01.2008р. по 13.05.2008р. з наступних підстав.

Згідно п.10.1 Договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. 4.1, 4.2, 8.3, 8.4 цього Договору, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що прострочення виконання зобов’язання щодо оплати пального на суму 28 712,80 грн. виникло з 10.04.2008р.

Оскільки кінцева дата розрахунку пені визначена позивачем в позовній заяві як 13.05.2008р., межі якої суд не може порушити, суд у відповідності до вимог чинного законодавства розраховує пеню за період з 10.04.2008р. по 13.05.2008р., тобто лише за 34 календарні дні, замість 125 днів, згідно даних вказаних у позовній заяві.

Згідно обґрунтованого розрахунку суду, за період з 10.04.2008р. по 29.04.2008р. сума пені склала 314,66 грн. (ставка НБУ за вказаний період становила 10%); в період з 30.04.2008р. по 13.05.2008р. сума пені склала 264,32 грн. (ставка НБУ за вказаний період становила 12%).

Таким чином, позовні вимоги  в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 578,98 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Святошино»(03115, м. Київ, вул. Кричевського, 19, код ЄДРПОУ 19480830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-А, код ЄДРПОУ 32183378) – 28 712 (двадцять вісім тисяч сімсот дванадцять) грн. 80 коп. - боргу, 578 (п’ятсот сімдесят вісім) грн.  98 коп. –пені, 80 (вісімдесят) грн. 24 коп. –3% річних, 293 (двісті дев’яносто три) грн. 72 коп. - державного мита, 111 (сто одинадцять) грн. 90 коп.  - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   О.М. Спичак

Дата підписання рішення: