ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 41/169 | 22.09.08 |
За позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»
до Закритого акціонерного товариства «Софт Сервіс Холдінг»
про стягнення 194 623,83 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники:
від позивача: Щербатюк Л.В. –довіреність № 1798 від 09.06.08;
від відповідача: не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Софт Сервіс Холдінг» про стягнення 194 623,83 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору на поставку теплової енергії № 145 від 19.01.2007р. повністю не оплатив вартість спожитої енергії, заборгувавши позивачу 159 330,89 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 159 330,89 грн. - боргу, 22 630,77 грн. –інфляційних втрат, 11 010,58 грн. –пені, 1 651,59 грн. – 3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 947,00 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 05.08.2008р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.09.2008р.
01.09.2008р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання повідомлений належним чином.
01.09.2008р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2008р.
22.09.2008р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання повідомлений належним чином, що засвідчується зворотнім поштовим повідомленням.
22.09.2008р. представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги повністю.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.09.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на поставку теплової енергії № 145 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач постачає відповідачу теплову енергію для опалення виробничого приміщення у будинку № 4 по вул. Генерала Антонова у м. Донецьк в розмірі 847 000 Гкал/год.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відповідач зобов’язується сплатити в повному об’ємі отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, згідно даного Договору.
Відповідно до п. 3.2.10 Договору, відповідач щомісяця, до 15 числа, зобов’язаний надавати позивачу двосторонньо підписаний акт показників приладів обліку спожитої теплової енергії.
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що оплата за теплову енергію здійснюється у відповідності з діючими тарифами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, або іншими уповноваженими органами.
Рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006р. було встановлено, що з 01.10.2006р. тариф, затверджений на опалення для усіх споживачів (крім населення) –при наявності приладів обліку теплової енергії в опалювальний період встановлено у розмірі 197,56 грн. за 1 Гкал. Без ПДВ.
Кінцева оплата за теплову енергію проводиться згідно платіжної вимоги-доручення, пред’явленої позивачем в банк відповідача, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.9 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що за період з 06.12.2007р. по 15.04.2008р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито теплову енергію на загальну суму 332,548,01 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними рахунками за спожиту теплову енергію від 21.01.2008р., 20.02.2008р., 21.03.2008р., 21.04.2008р., належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, сплативши за спожиту теплову енергію суму в розмірі 173 217,12 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 159,330,89 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками та розрахунком суми основного боргу.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені вище факти та положення вищезазначених правових норм, Господарський суд м. Києва приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, документально та нормативно доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач керуючись п. 7.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 010,58 грн., яка нарахована позивачем за прострочення розрахунків за спожиту енергію.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (п.1 ст. 229 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що в разі прострочення платежу у відповідності з вимогами Закону України № 543 від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», боржник зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, за кожний день прострочки.
Перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована пеня, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 11 010,58 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також просить стягнути з відповідача 22 630,77 грн. –інфляційні збитки та 1651,59 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).
Здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем не вірно, а саме за травень 2008р., оскільки сума боргу на яку слід нараховувати інфляційні втрати за цей місяць складає 159 330,89 грн. (замість 234 980,57 грн., за розрахунками позивача), а тому інфляційні збитки за травень складають 4 821,96 грн.
У зв’язку з цим, з відповідача підлягають до стягнення інфляційні втрати в сумі 20 168,34 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони, пропорційно розміру задоволених позивних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Софт Сервіс Холдінг»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 32; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 16а, код ЄДРПОУ 25398110) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, код ЄДРПОУ 33257089) –159 330 (сто п’ятдесят дев’ять тисяч триста тридцять) грн. 89 коп. –боргу, 20 168 (двадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 34 коп. –індексу інфляції, 11 010 (одинадцять тисяч десять) грн. 58 коп. –пені, 1 651 (одна тисяча шістсот п’ятдесят одна) грн. 59 коп. –3 % річних, 1 921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 61 коп. –державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення: 11.11.2008 року