АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6472/13 Справа № 403/10234/12 Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т.В. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.

суддів: Макарова М.О., Міхеєвої В.Ю.

при секретарі Філіпповій К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, пені, звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 01.02.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №22/ф/6, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 43000,00 доларів США на задоволення споживчих потреб на срок з 01.02.2008 року до 31.01.2022 року зі сплатою 12,9 % річних у валюті кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.02.2008 року були укладені договір іпотеки за №22/ф/6/1з, згідно якого відповідачка ОСОБА_3 передала в іпотеку позивачу належну їй квартиру АДРЕСА_1, та договір поруки №22/Ф/6/1П, згідно якого відповідачка ОСОБА_3 поручилась перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором в тому ж обсязі, що й позичальник. У зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору утворилась заборгованість, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року станом на 03.08.2012 року в сумі 52001 долар США 32 центи (з яких: поточні зобов'язання щодо повернення кредиту - 29485,00 доларів США, прострочення зобов'язань щодо повернення кредиту - 10710,00 доларів США, прострочені зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом - 11806,32 долари США) та 114195 грн. 40 коп. (з яких: пеня за кредитом - 55456,12 грн., пеня за процентами - 58739,28 грн.), а також судові витрати; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ористь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року, станом на 13.09.2011 року, в сумі 471353,23 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 що наллежить на праві приватної власності ОСОБА_3; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700,0 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,0 грн., а всього 1820 грн. 00 коп.

Додатковим рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2013 року доповнено рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2012 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року, станом на 03.08.2012 року, з урахуванням раніше стягнутої суми за рішення суду від 30.10.2012 року, в сумі 54458,0 грн., де заборгованість за відсотками 2208,27 доларів СІЛА, що в гривневому еквіваленті становить 17650,70 грн., пеня 39807,30 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір в сумі 759,5 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір в сумі 759,5 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року виправлено допущені в додатковому рішенні суду від 28 січня 2013 року описки; виправлено загальну суму, що підлягає стягненню за додатковим рішенням з « 54 458,00 грн.» на 57 458,00 грн.»; зазначено, що загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно за кредитним договором від 01.02.2008 року №22/ф/6 з ОСОБА_2, ОСОБА_3 гннадіївни на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» становить 25811,23 грн., з яких: за первинним рішенням від 30.10.2012 року стягнуто 471353,23 грн., в тому числі поточні зобов'язання щодо повернення кредиту - 32035,00 доларів США, що еквівалентно 255392,63 грн., прострочені зобов'язання щодо повернення кредиту - 8160,00 доларів США, що еквівалентно 65053,97 грн., частина прострочених зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом - 9598,05 доларів США, що еквівалентно 76518,53 грн., пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту -30910,85 грн., пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів - 43477,25 грн.; за додатковим рішенням від 28.01.2013 року стягнуто 57458,00 грн., в тому числі: частина прострочених зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом - 2208,27 доларів США, що еквівалентно 17650,70 грн., пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 24545,27 грн., пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів, - 15262,03 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення та додаткове рішення місцевого суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 01.02.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №22/ф/6, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 43000,00 доларів США на задоволення споживчих потреб на строк з 01.02.2008 року до 31.01.2022 року зі сплатою 12,9 % річних у валюті кредиту.

Згідно п. 3.3.3 кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту щомісячно, з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем отримання кредиту в розмірі не менше 1/168 від суми отриманого кредиту, що становить 255,0 доларів США.

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати проценти щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця, а також в день закінчення строку користування кредитом, в день дострокового погашення кредиту або в день дострокового розірвання договору.

Згідно п. 3.3.1 кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати повернення кредитних коштів і сплату нарахованих процентів у встановлені договором строки.

Згідно п. 3.1.10 кредитного договору, на залишок простроченої заборгованості за кредитом, банк нараховує проценти виходячи із процентної ставки зазначеної у п. 1.1 кредитного договору, збільшеної на 1%, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості, тобто, виходячи із 13,9 % річних у валюті кредиту, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

На забезпечення виконання вказаного кредитного договору, 01.02.2008 року були укладені наступні договори:

- у письмовій нотаріальній формі укладено договір іпотеки за №22/ф/6/1з, згідно якого відповідачка ОСОБА_3 передала в іпотеку позивачу належну їй квартиру АДРЕСА_1;

- у простій письмовій формі укладено договір поруки №22/Ф/6/1П, згідно якого відповідачка ОСОБА_3 поручилась перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором в тому ж обсязі, що й позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем ОСОБА_2 кредиту у розмірі 43000,0 доларів США підтверджується меморіальним валютним ордером від 01.02.2008 року.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору №22/ф/6 від 01.02.2008 року, станом на 03.08.2012 року, утворилась заборгованість в сумі 52001,32 дол. США, з яких поточні зобов'язання щодо повернення кредиту - 29485,00 доларів США, прострочення зобов'язань щодо повернення кредиту - 10710,00 доларів США, прострочені зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом - 11806,32 долари США, а також 114195,40 грн., з яких пеня за кредитом - 55456,12 грн., пеня за процентами - 58739,28 грн., що стверджується витягом з рахунку боржника та розрахунком заборгованості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором, законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», з відповідними змінами та доповненнями, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володіння і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов»язання таабо умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов»язань, вимога про виконання порушеного зобов»язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимоги іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року роз»яснено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Виходячи з викладеного, зважаючи на доведеність неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, місцевий суд дійшов правильного висновку про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя на користь позивача.

Разом з тим, місцевий суд не взяв до уваги, що кредит надано у іноземній валюті - доларах США, за умовами кредитного договору передбачено повернення тіла кредиту, виплату процентів саме у доларах США, а сплату пені у національній валюті - гривні, тому безпідставно стягнув заборгованість за тілом кредиту і процентами у національній валюті. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту і процентам заявлено саме у доларах США, відповідні розрахунки заборгованості також надано у вказаній іноземній валюті.

Колегія звертає увагу, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 року про виправлення описок у додатковому рішенні від 28 січня 2013 року фактично змінено зміст вказаного судового рішення, яке містить суперечності та неточності в частині розміру стягнутих сум.

При вирішенні питання щодо звернення стягнення на заставлене майно, районний суд не визнавив спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації; не взяв до уваги, що позивач, згідно пояснень його представника у судовому засіданні, вважає за необхідне звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, саме шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З урахуванням викладеного, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення та додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року, станом на 03.08.2012 року, в сумі 52001,32 дол. США та 114195,40 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, місцевий суд дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення з відповідачів судових витрат, тому в цій частині оскаржуване рішення також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення та стягнення, згідно ст. 88 ЦПК України, з кожного з відповідачів на користь позивача судових витрат по 1609,50 грн.

Колегія наголошує, що доводи апелянта про неможливість одночасного звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення суми заборгованості за кредитним договором, - є безпідставними, не спростовують правильність викладених вище висновків апеляційного суду, оскільки не стосуються спірних правовідносин, адже у даному випадку особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця. Суттєвою обставиною є також співпадання в особі відповідачки ОСОБА_3 іпотекодавця і поручителя, оскільки ОСОБА_3, на забезпечення виконання умов кредитного договору №22/ф/6 від 01.02.2008 року, були укладені договір іпотеки №22/ф/6/1з та договір поруки №22/Ф/6/1П.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, вимог ст. ст. 11, 88, 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення та додаткове рішення місцевого суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2012 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2013 року - скасувати у повному обсязі, ухвалити нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банка «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року станом на 03.08.2012 року в сумі 52001 (п'ятдесят дві тисячі один) долар США 32 центи (з яких: поточні зобов'язання щодо повернення кредиту - 29485,00 доларів США, прострочення зобов'язань щодо повернення кредиту - 10710,00 доларів США, прострочені зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом - 11806,32 долари США) та 114195 (сто чотирнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 40 коп. (з яких: пеня за кредитом - 55456,12 грн., пеня за процентами - 58739,28 грн.).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22/ф/6 від 01.02.2008 року в розмірі 52001,32 дол. США та 114195,4 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів; початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банка «Укргазбанк» судові витрати по 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді