ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 листопада 2008 р.

                                                                                   № 32/301  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоБарицької Т.Л.

суддівГрека Б.М.

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому              судовому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 31.07.2008

та на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2008

у справі№ 32/301

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брабус Україна"

доКомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

провизнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача – не з'явився;

- відповідача –не з'явився;

- третьої особи –ОСОБА_2 (дов. від 26.12.2007 №4768);

- Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра" – ОСОБА_3 (дов. б/н від 25.07.2008),

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.10.2008 № 449, розгляд справи № 32/301 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Барицька Т.Л –головуючий суддя,  судді Грек. Б.М., Разводова С.С.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 24.09.2008, 08.10.2008, 17.10.2008 розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 20.10.2008 продовжено строк розгляду справи №32/301 до 05.11.2008.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2008 (суддя Хрипун О.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брабус Україна" (надалі позивач) до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (надалі відповідач) задоволено повністю; визнано за позивачем право власності на нежилий будинок по вул. Пітерській 5 у м. Києві загальною площею 3130,3 кв.м. (надалі –спірне майно); зобов'язано відповідача зареєструвати право власності позивача на нежилий будинок по вул. Пітерській 5 у м. Києві, загальною площею 3130,3 кв.м.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 (головуючий суддя –Смірнова Л.Г., судді: Алданова С.О., Коротун О.М.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

До Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вищевказані судові рішення звернулося Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра" (надалі –скаржник) в порядку ст. 107 ГПК України, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і безпосередньо впливають на права та обов’язки скаржника, як власника частини спірного майна, право власності на яке визнано за позивачем; при цьому скаржник посилається на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.05.2006, яке зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 26.05.2006 за реєстровим №564-П, згідно з яким недобудоване нерухоме майно, а саме, 3-4 поверхи спірного майна належать скаржнику на праві власності, та на рішення постійно діючого третейського суду при Спілці юристів України від 13.01.2006.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра", в яких просить рішення господарських судів попередніх судових інстанцій залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002  № 75.

Представник позивача був присутнім у судовому засіданні, яке мало місце 08.10.2008; в судових засіданнях, які відбулися 24.09.2008, 17.10.2008 та 05.11.2008 представник позивача був відсутнім, незважаючи на те, що ухвала про призначення розгляду справи №32/301 від 01.09.2008 та ухвали про відкладення розгляду справи від 24.09.2008, 08.10.2008, 17.10.2008 направлялися на адресу позивача (03087,                  м. Київ, вул. Пітерська, 5), вказану у позовній заяві від 03.07.2008, в статуті позивача (а.с. 33-49) та довідці ЄДРПОУ (а.с. 50).

04.11.2008 представником скаржника подано до Вищого господарського суду України заява про вжиття запобіжних заходів на підставі ст.ст. 431-433 ГПК України шляхом накладення арешт на спірне майно.

Колегія суддів вважає, що вищевказана заява представника скаржника не може бути прийнята судом касаційної інстанції і, відповідно, задоволена судом касаційної інстанції, оскільки згідно зі ст. 431 ГПК України такі заяви подаються до господарського суду до подання позову.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.  

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі ст. 107 ГПК України особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків, мають право подати касаційну скаргу на ці судові рішення.

Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра" оскаржує рішення місцевого господарського суду, яким за позивачем визнано право власності на нежилий будинок по вул. Пітерській 5 у м. Києві загальною площею 3130,3 кв.м. та постанову апеляційного господарського суду, якою рішення суду першої залишено без змін, саме як така особа, тобто в порядку ст. 107 ГПК України.

Скаржник в обґрунтування своїх вимог посилається на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.05.2006 та на рішення постійно діючого третейського суду при Спілці юристів України від 13.01.2006, якими за скаржником визнано право власності на частину нежилого будинку по вул. Пітерській 5 у м. Києві, а саме, 3-4 поверхи спірного майна, а також на висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.01.2006 №10610 та додає до касаційної скарги на підтвердження своїх таких тверджень відповідні документи.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням; касаційна інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Стаття 1117 ГПК України встановлює межі перегляду справи в касаційній інстанції, згідно з якою переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, наведені норми, які регулюють порядок та повноваження господарського суду касаційної інстанції не наділяють останнього повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Натомість питання щодо необхідності залучення скаржника до участі у справі господарськими судами попередніх судових інстанцій не вирішувалось, що унеможливило захист його прав та інтересів.

Відповідно до вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, при якому суду належить залучити до участі у справі осіб, права і обов'язки яких стосуються предмету спору, встановити їх права на спірне майно, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та ухвалення відповідного рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського від 31.07.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2008 у справі №32/301 скасувати і справу №32/301 передати до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя                                                                      Т.Л. БАРИЦЬКА

Судді                                                                                              Б.М. ГРЕК

                                                                                                    С.С. РАЗВОДОВА