Справа № 2-915/11

Номер провадження 2/570/40/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н о)

24 травня 2013 року           Рівненський районний суд Рівненської області

                    в особі судді                                                   Остапчук Л.В.

                    при секретарі                                                             Захарук Г.Л.

                    за участю: представника позивачки-відповідачки          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним,

в с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 22000 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на день платежу. Свої позовні вимоги вона мотивує тим, що 30 липня 2008 року вони з ОСОБА_3 домовилися про купівлю-продаж належного йому житлового будинку в м.Рівне, Тинне, вул.Придорожна, 3, яка мала відбутися до 30.08.2008 року. Таку домовленість вони виклали в договорі завдатку № 004 від 30.07.2008 року. Відповідно до цього договору ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в рахунок завдатку 1000 доларів США, що еквівалентно 4650 гривень. Після цього 09.08.2008 року ОСОБА_2 провела часткову оплату за об’єкт, передавши ОСОБА_3 20000 доларів США. Однак до зазначеного строку і навіть пізніше з вини відповідача вони так і не уклали договір купівлі-продажу. Тому позивачка і звернулася з даним позовом до суду і просить стягнути 22000 доларів США (завдаток просить стягнути в подвійному розмірі).

          Відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання дійсним договору від 30.07.2008 року як договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва житлового будинку розташованого за адресою м.Рівне, вул.Придорожна, 3, мотивуючи його тим, що відповідно до договору завдатку № 004 від 30 липня 2008 року вони з ОСОБА_2 домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, вона частково проплатила за об’єкт нерухомості, який купувала, але в подальшому відмовилася від проведення остаточного розрахунку і оформлення договору купівлі-продажу в нотконторі. Тому вважає, що відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України є можливим договір № 004 від 30.07.2008 року визнати дійсним як договір купівлі-продажу.

          Зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

          З’явившись в перші судові засідання, позивачка позов підтримувала, а відповідач не заперечував того, що позивачка передала йому 21000 доларів США і пропонував врегулювати спір мирним шляхом. В зв’язку з цим в судових засіданнях оголошувалися перерви. Однак врегулювати спір мирним шляхом не вдалося, сторони перестали з’являтися до суду.

          Представник позивачки-відповідачки ОСОБА_1 в суді первісний позов підтримав, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, а зустрічний позов не визнав, вважає, що він є безпідставним і задоволенню не підлягає, оскільки договір купівлі-продажу між сторонами взагалі не укладався. Договір купівлі-продажу має бути посвідчений нотаріально і зареєстрований у відповідних реєстраційних службах. Тому договір завдатку не може бути визнаний як договір купівлі-продажу. Просить первісний позов задоволити, стягнути судові витрати, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

          Ні відповідач-позивач, ні його представники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, хоча ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про слухання справи. Причину неявки суду не повідомив і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи, що відповідач-позивач декілька разів не з’являвся до суду, тому суд визнав його неявку неповажною і прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у відсутності відповідача-позивача. Тобто, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення, проти чого представник позивачки не заперечив.

          Заслухавши пояснення представника позивачки-відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 30 липня 2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 усно домовилися про укладення договору купівлі-продажу належного останньому незавершеного будівництвом житлового будинку в м.Рівне, Тинне, вул.Придорожна, 3. Договір купівлі-продажу сторони мали укласти до 30.08.2008 року. На підтвердження своєї домовленості сторони в присутності представника агентства 30.07.2008 року уклали договір завдатку № 004, згідно якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в рахунок завдатку 1000 доларів США, що на той час було еквівалентно 4650 гривень. В подальшому, а саме 09.08.2008 року, ОСОБА_2 провела часткову оплату за об’єкт купівлі і передала ОСОБА_3 20000 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою. Таким чином, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 21000 доларів США і цю суму останній не оспорював і вказав на неї в зустрічній позовній заяві.

          Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Таких дій сторони не вчинили, хоча між ними була домовленість про купівлю-продаж незавершеного будівництвом житлового будинку. Щоб якось закріпити свою домовленість, сторони 30.07.2008 року уклали договір завдатку № 004 і ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 завдаток в сумі 1000 доларів США (еквівалент 4650 грн.).

          Оскільки між сторонами був укладений договір завдатку, то суд вважає, що ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 саме завдаток.

          Згідно ст.571 ЦК України якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

          На переконання суду порушення зобов’язання сталося саме з вини ОСОБА_3, який не виготовив необхідних документів для оформлення і нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і саме через це такий договір укладений не був, чого не заперечили сторони в суді. Тому відповідач-позивач і має повернути позивачці- відповідачці отримані від неї гроші, а саме 21000 доларів США, а також додатково сплатити суму у розмірі завдатку, тобто ще 1000 доларів США. Таким чином підлягає стягненню 22000 доларів США. Тобто первісний позов підлягає до задоволення.

          Суд не може прийняти до уваги посилань відповідача-позивача ОСОБА_3 в зустрічному позові на те, що саме ОСОБА_2 ухилилася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і здійснення решти оплати вартості будинку, оскільки ці його доводи не підтвердженні жодним належним доказом. А відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Що стосується зустрічного позову, то на думку суду він є безпідставним, не доведеним належними доказами, а тому до задоволення не підлягає. Так, свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує, пославшись на ч.2 ст.220 ЦК України. Згідно вказаної статті, суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

          Дійсно, як встановлено судом, сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу житлового будинку, оговорили ціну, позивачка-відповідачка навіть частково провела оплату вартості будинку, але цей договір так і не був укладений. Навіть якби сторони уклали договір купівлі-продажу у простій письмовій формі, то відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України такий договір без нотаріального посвідчення був би нікчемним. Але договір купівлі-продажу не укладався взагалі. А визнавати договір завдатку від 30.07.2008 року дійсним як договір купівлі-продажу підстав немає взагалі. Тому суд приходить до переконання, що зустрічна позовна заявка ОСОБА_3 є безпідставною, а тому до задоволення не підлягає.

          За таких обставин суд вважає, що в наявності є порушення права ОСОБА_2, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, а тому її позов підлягає до задоволення. Зустрічний же позов ОСОБА_3 є безпідставним і до задоволення не підлягає.

          У зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача-позивача належить стягнути судові витрати, а саме судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачкою- відповідачкою при подачі позову до суду.

          Керуючись ст.ст.57, 58, 60, 88, 213-215, 224-228, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.655, 657, 571, 220 Цивільного кодексу України, суд, -                              

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задоволити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 22000 (двадцять дві тисячі) доларів США, що на день винесення рішення судом становить гривневий еквівалент в сумі 176000 (сто сімдесят шість тисяч) гривень.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 1877 (одна тисяча вісімсот сімдесят сім) гривень 80 копійок.

          Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним за безпідставністю позовних вимог.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                       Остапчук Л.В.