Справа № 2-1770/11

Номер провадження 2/570/64/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника позивача Оверчук О.М.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (до участі в справі в подальшому залучено ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 14123 грн. 77 коп., неустойку за порушення ними зобов'язань в сумі 500,00 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах в розмірі 377 грн. 28 коп. та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11284076000 від 21.01.2008 року, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 71000 гривень, з терміном повернення до 20 січня 2015 року зі сплатою 12,5% річних, на забезпечення виконання зобов'язань 21.01.2008 року між позивачем і ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого поручитель бере на себе обов'язок по сплаті Позичальником кредитних коштів і несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором, позивач виконав свої зобов'язання, однак відповідачі не виконували взяті на себе обов'язки по погашенню кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка була стягнута солідарно з відповідачів рішенням Рівненського районного суду від 17 червня 2009 року. Вказане рішення Рівненського райсуду набрало законної сили і було звернуто до виконання. Рішенням суду дія кредитного договору не зупинялася, його не було розірвано, тому за час виконання рішення суду (з дня його винесення і до повного погашення стягнутої суми) проводилося нарахування процентів. Сума цієї заборгованості становить 14123,77 грн.

В ході розгляду справи за клопотанням представника позивача, первісного позивача було замінено на позивача ПАТ «Дельта Банк», оскільки останній відповідно до договору купівлі-продажу від 08.12.2011 року купив право вимоги за кредитними зобов'язаннями і згідно акту приймання-передачі від 19 грудня 2011 року право вимоги по цьому кредитному договору було передано до ПАТ «Дельта Банк».

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» Сеньчук О.В., приймаючи участь в перших судових засіданнях, позов підтримав і суду поясни, що рішенням Рівненського районного суду у справі № 2-1101/09 від 17.06.2009 року позов Банку до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі і постановлено стягнути з боржників на користь Банку 69533 грн. 25 коп. кредитної заборгованості та судові витрати по справі станом на 06 травня 2009 року. Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21.01.2008 року заборгованість за простроченим кредитом Боржниками сплачувалася всього на суму 65352 грн. 17 коп., так як і визначено судовим рішенням у справі № 2-1101/09 від 17.06.2009 року. Отже, за період користування кредитними коштами від моменту отримання кредиту до повного погашення заборгованості на суму основного боргу нараховувались відсотки, загальна сума нарахованих відсотків за Кредитним договором № 11284076000 від 21.01.2008 року складає 25162 грн. 11 коп. Боржниками сплачено відсотків всього 11038 грн. 34 коп. і при цьому залишок нарахованих та несплачених відсотків складає 14123 грн. 77 коп. Тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості за відсотками і штрафних санкцій і він, як представник банку, просить позов задоволити.

Представник ПАТ «Дельта Банк» Оверчук О.М. позов також підтримала, ствердила, що їм дійсно перейшло право вимоги вказаної суми заборгованості за відсотками, тому вони просять стягнути її. Від стягнення штрафних санкцій відмовляються.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи лише за участю його дружини ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що в травні 2009 року представниками «УкрСиббанку» у них була вилучена машина і поміщена на штрафмайданчик. У вересні 2009 року було накладено арешт, автомобіль оцінили в 59600 грн. і він залишився стояти на штрафмайданчику, забирати його вони не мали права. Автомобіль брали в кредит для того, щоб чоловік також міг на ній таксувати і заробляти гроші, але працівники банку його цього позбавили. Потім цей автомобіль було продано державною виконавчою службою за незначну суму, оскільки була проведена переоцінка. Зазначила, що залишок стягнутої судом суми вона виплачувала зі своєї зарплати і остаточне погашення заборгованості за кредитним договором відбулося в травні 2011 року. Їй не зрозуміло, чому банк продовжував нараховувати проценти, коли було рішення суду. На її думку розрахунок цих сум є незрозумілим, неправильним. На даний час у них немає коштів на погашення заборгованості за процентами, сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі. Вважає позов безпідставним і просить в його задоволенні відмовити.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11284076000 від 21.01.2008 року, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 71000 гривень, з терміном повернення до 20 січня 2015 року зі сплатою 12,5% річних. На забезпечення виконання зобов'язань 21.01.2008 року між позивачем і ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого поручитель бере на себе обов'язок по сплаті Позичальником кредитних коштів і несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. Відповідачі неналежно виконували свої зобов'язання, тому рішенням Рівненського районного суду у справі № 2-1101/09 від 17.06.2009 року позов Банку до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі і постановлено стягнути з боржників на користь Банку 69533 грн. 25 коп. кредитної заборгованості та судові витрати по справі станом на 06 травня 2009 року. Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21.01.2008 року заборгованість за простроченим кредитом Боржниками сплачувалася всього на суму 65352 грн. 17 коп. Отже, за період користування кредитними коштами від моменту отримання кредиту до повного погашення заборгованості на суму основного боргу нараховувались відсотки, загальна сума нарахованих відсотків за Кредитним договором № 11284076000 від 21.01.2008 року складає 25162 грн. 11 коп. Боржниками сплачено відсотків всього 11038 грн. 34 коп. і при цьому залишок нарахованих та несплачених відсотків складає 14123 грн. 77 коп.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

А відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Стаття 598 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.1.3.3 Кредитного договору проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов Договору.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що з моменту винесення Рівненським районним судом рішення від 17.06.2009 року у справі № 2-1101/09 до повного погашення стягнутої судом суми відділом державної виконавчої служби (травень 2011 року) пройшов значний термін, то фактично рахується, що кредитні гроші були у користуванні відповідачів, а тому банк правомірно нараховував відсотки на суму заборгованості за кредитним договором. Судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не припиняє правовідносин між банком і клієнтом і у кредитора зберігається право на отримання процентів, пені й інших утрат, передбачених договором.

Суд не може прийняти до уваги посилань відповідачки на те, що автомобіль був поміщений на штрафмайданчик і утримувався банком, що позбавило її чоловіка можливості заробляти гроші і повертати кредит, оскільки вони не підтверджені належними доказами. З цих же причин не можуть бути прийняті судом і доводи позивачки про те, що вартість автомобіля була занижена при його продажу через торги.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивач має право на стягнення відсотків за кредитним договором з моменту винесення судом рішення і до повного погашення стягнутої суми, тобто в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а отже позов підлягає до задоволення і сума заборгованості по процентах підлягає стягненню. До того, стягнення має бути проведено як з боржника, так і з поручителя, тобто суму заборгованості необхідно стягнути з відповідачів солідарно. Однак суд приймає до уваги, що представник ПАТ «Дельта Банк» відмовилася від стягнення пені і штрафних санкцій і просить стягнути лише передану їм заборгованість по відсотках.

Оскільки судовий збір (державне мито) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи були сплачені ПАТ «УкрСиббанк», а представник ПАТ «Дельта Банк» на їх стягнення не наполягає, тому суд вважає, що судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст.57, 59, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 598, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 (до участі в справі в подальшому залучено ПАТ «Дельта Банк») про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» проценти по кредитному договору № 11284076000 від 21.01.2008 року, які нараховані з дня винесення судового рішення 17.06.2009 року по день повного погашення боргу 24.05.2011 року в сумі 14123 (чотирнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 77 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.