№ 1-кп/763/250/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого -судді Хорошева О.С.,
при секретарі Фокіної Ю.В.,
за участю прокурора Крим М.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2.,
обвинуваченого ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Скворцово, Сімферопольського району АР Крим, громадянина України, не одруженого, що має незакінчену вищу освіту, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 410 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Старий Крим Кіровського району АР Крим, громадянина України, не одруженого, що має незакінчену вищу освіту, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 410 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Староконстянтинів, Хмельницької області, громадянина України, не одруженого, що має незакінчену вищу освіту, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 410 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця смт. Первомайськ, Первомайського району АР Крим, громадянина України, не одруженого, що має незакінчену вищу освіту, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 410 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2013 року приблизно о 02 годині 00 хвилин старшина 2 статті ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб старшим матросом ОСОБА_2, та матросом ОСОБА_5, матросом ОСОБА_4, діючи умисно, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив на особисте збагачення, не додержуючись вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушили ст. 3 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», достовірно знаючи, що водолазне спорядження користується попитом на ринку, скориставшись безперешкодним доступом до складу технічного майна Академії ВМС ім. П.С. Нахімова, дислокованої за адресою, м. Севастополь, вул. Дибенка, буд. 1а, викрав інше військове майно: ласти водолазні гумові, з металевою пружиною-фіксатором Tech Frog у кількості 7 одиниць, трубки водолазні без клапанів Heliox technisub у кількості 5 одиниць, маска водолазна з чорного силікону моно стекло Aqualung Micromask у кількості 1 одиниці, рукавиці водолазні 5 мм Thermocline Aqualung у кількості 11 пар одиниць, ремінь водолазний капроновий у кількості 3 одиниць, маски водолазні чорного силікону, моно стекло Ventura technisub у кількості 3 одиниць, спецодяг-костюм водолазний мокрого типа Aqualung Safaga 7 mm у кількості 17 одиниць, спецодяг- утеплювач до костюма сухого типа UNDERSUIT ARCTIC300 Aqualung у кількості 1 одиниці, шланг водолазний для забивання балонів BAUER у кількості 4 одиниць, балон водолазний 2*10 літрів BTS у кількості 1 одиниці, ПЕОМ i3-2120-H61-2Gb у кількості 1 одиниці, папір А4 у кількості 25 пачок, загальною вартістю 102 397 грн., яке завантажили до легкового автомобілю ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та вивезли за територію Академії ВМС ім. П.С. Нахімова, розпорядишсь ним на власний розсуд.
За погодженням прокурора, захисника та обвинувачених, не досліджувались докази фактичних обставин по справі, які ніким не оспорюються. Обвинуваченим роз'яснено вимоги ст. 349 КПК України й те, що вони не зможуть в подальшому оскаржити ці обставини по справі в апеляційному порядку.
Під час судового розгляду ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі, та показав суду, що 07.06.2013 року о 2 годині ночі він з ОСОБА_5, ОСОБА_2. та ОСОБА_4 знаходились в академії по вул. Дибенко, 1-А, у зв'язку з навчанням. Їм було відомо, що на складі академії зберігається папір формату А-4. Він спитав ОСОБА_5, ОСОБА_2. та ОСОБА_4, чи знають вони про майно на складі, яке можливо вкрасти, на що вони відповіли йому, що знають, після чого вони вирішили проникнути до складу та викрасти папір формату А-4 для особистого використання. Коли вони разом підійшли до складу, ОСОБА_5 зірвав з двері замок за допомогою металевого лому, після чого пройшли до приміщення складу, де вони побачили водолазне спорядження. ОСОБА_2 запропонував їм вкрасти водолазне спорядження, щоб в подальшому продати, та вони погодились з ним. Він взяв костюми водолазні та папір. Викрадене вони перекинули через паркан та заховали в машині ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, яку попередньо там залишив ОСОБА_4. Щоб все викрасти, вони повертались декілька разів до складу. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли до дому відпочивати, а він з ОСОБА_2 пішли до казарми відпочивати. Військове майно вони викрали, щоб в подальшому продати все. В подальшому вони вирішили добровільно зізнатися у скоєному, оскільки відчували провину за те, що за їх дії могла постраждати інша людина. Викрадене майно вони повернули у повному обсязі. Підтвердив всі обставини кримінального правопорушення, що йому інкримінуються. Обвинувачений шкодує про скоєний ним злочин, щиросерде кається.
Обвинувачений ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 підтвердили показання ОСОБА_3 та повністю визнали всі обставини кримінального правопорушення, що їм інкримінуються. Шкодують про скоєний ними злочин, щиросерде каються.
Суд вважає, що вина ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України, тобто викрадення іншого військового майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, доказана свідченнями обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 Кваліфікація їх дій правильна.
В судовому засіданні були дослідженні характеризуючи обвинувачених матеріали, відповідно до яких ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 за місцем мешкання характеризуються позитивно.
Стороною обвинувачення суду надана службова характеристика з місця служби обвинувачених, відповідно до яких ОСОБА_5 зарекомендував себе недисциплінованим військовослужбовцем, курсант ОСОБА_2. за період проходження служби та навчання на факультеті озброєння з липня 2009 року по червень 2013 року зарекомендував себе недисциплінованим військовослужбовцем, ОСОБА_3 за період проходження служби та навчання на факультеті озброєння з липня 2009 року по червень 2013 року зарекомендував себе не завжди дисциплінованим військовослужбовцем, ОСОБА_4 за період проходження служби та навчання на факультеті озброєння з липня 2009 року по червень 2013 року зарекомендував себе дисциплінованим, але не завжди виконавчим військовослужбовцем.
Проте суду обвинуваченими надані службові характеристики, підписані начальником факультету озброєння ОСОБА_6, що позитивно характеризують особу обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 в цілому позитивно характеризуються.
На обліку психолога та нарколога ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 не перебувають, раніше не судимі.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України класифікується як тяжкий злочин.
Суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, які вперше вчинили злочин, обставини, що пом'якшують покарання, приходить до висновку що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 не представляють значну небезпеку для суспільства, та їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим приходить до висновку про призначення їм покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Враховуючи обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, в сукупності з даними про особу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4: скоєння злочину вперше, молодий вік, за місцем мешкання та служби характеризуються позитивно, на думку суду, пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити їм покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 410 КК України, тобто застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і призначити їм покарання у вигляді штрафу.
Відомості про визнання речовими доказами суду не надані.
Арешт на майно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 не накладався.
Судові витрати на залучення експертів відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 410 КК України з застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 410 КК України з застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 410 КК України з застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 410 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 410 КК України з застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 не обирався.
Арешт на майно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_4 не накладався.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя Гагарінського районного
суду міста Севастополя О.С. Хорошев