ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Жака В. В. розглянув матеріали адміністративної справи № 10/264 від 09.11.2006 року

за позовом: Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область 

до відповідача:    фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1        

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

Представники сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися ;

Час прийняття постанови 10:45 год.

Подано позовну заяву про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1   у зв'язку з неподанням протягом  року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не надіслав письмове погодження або обґрунтоване та підтверджене належними доказами заперечення щодо вимог позивача, хоча про  дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштове повідомлення НОМЕР_1) (а.с.8).

Розглянувши наявні  матеріали справи  господарський суд,-

                                                ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, в якості суб'єкта підприємницької діяльності зареєстрований Добровеличківською районною державною адміністрацією 26.11.2001 року, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_2.

Відповідач знаходиться на обліку у Добровеличківській міжрайонній державній податковій інспекції, як платник податків.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). 

Відповідач більше одного року не подавав до органу державної податкової інспекції податкову звітність, чим порушив вимоги п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004р. №755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Підпунктом 3 пункту 2 статті 46 вищезазначеного Закону визначено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, визначений статтею 49 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Пунктом четвертим частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  (АДРЕСА_1), ідентифікаційний код НОМЕР_3.

3. Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала не набрала законної сили.

5. Копії постанови направити сторонам по справі, Добровеличківській районній державній адміністрації для державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру (після набрання постановою законної сили), Головному управлінню статистики у Кіровоградській області для відома.