Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 103/975/13-а
30.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Кобаля М.І. ,
Кондрак Н.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Атаманюк Г.С.) від 14.06.2013 року у справі №103/975/13-а
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 5-а, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403),
Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання незаконним рішення та зобов'язання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 14.06.2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання незаконним рішення та зобов'язання виконати певні дії задоволений.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим №139/1631 від 17.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №2.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим №6794 від 28.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим призначити ОСОБА_3 пільгову пенсію за віком, починаючи з дня звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
Позивачу рекомендовано звернутися з питання призначення пенсії до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим.
Не погодившись з вищевказаною постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2013 року у справі №103/975/13-а та винести нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
У судове засідання 30.09.2013 року позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, позивач надав до суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим у повному обсязі, залишити оскаржувану постанову без змін.
Представники відповідачів у судове засідання 30.09.2013 року не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до Бахчисарайського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим в особі Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, про визнання незаконним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим №139/1631 від 17.12.2012 року про відмову йому у підтвердженні трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2; визнання незаконним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим №6794 від 28.12.2012 року про відмову йому у призначенні пенсії за Списком №2 на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи та загального стажу роботи; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим провести розрахунок та призначення йому пенсії за пільговим стажем роботи з часу звернення до відповідача із заявою, а саме з 29.09.2012 року та проведення виплати пенсії із зазначеного періоду до моменту досягнення позивачем пенсійного віку, встановленого діючим законодавством України. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач по досягненню 55-річного віку звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2. Проте, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим №139/1631 від 17.12.2012 року відмовлено ОСОБА_3 у підтвердженні пільгового стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2. Також, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим №6794 від 28.12.2012 року позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії на пільгових умовах. Позивач зазначає, що із зазначеними рішеннями він не згоден, оскільки вважає, що на час досягненню ним 55-річного віку він має пільговий стаж роботи на посаді монтажника залізобетонних виробів і конструкцій, який складає 15 років 2 місяця та 27 днів та має право на пільгову пенсію за віком. З наведених підстав позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідачів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам закону і даним про роботу позивача, що містяться в наявних письмових доказах у справі.
З наведеними висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року закріплено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, який регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
29.09.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим із заявою про призначення пільгової пенсії за віком (а.с.33).
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які надають право на призначення пенсій на пільгових умовах чи за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим №139/1631 від 17.12.2012 року відмовлено ОСОБА_3 у підтвердженні пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 з наступних підстав: у період з 23.07.1989 року по 01.12.1990 року, з 01.12.1990 року по 19.10.1995 року - не підтверджується робота монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, не зазначено повністю ім'я та по-батькові; у період з 23.07.1989 року по 01.12.1990 року, з 01.12.1990 року по 19.10.1995 року - відсутні дані про перейменування Монтажного управління Ташкентського домобудівельного комбінату №3 Головташкентбуду, УСК №1 у ВАТ «Житлобуд» або дані про те, що зазначені підприємства входили до складу ВАТ «Житлобуд»; за період з 22.08.1992 року по 19.10.1995 року, оскільки відсутні дані про атестацію робочого місця; за період з 01.02.1989 року по 28.02.1989 року, оскільки відсутні дані про нарахування заробітної плати (а.с.36-37).
28.12.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим було прийнято рішення №6794 про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії, оскільки останній не має 12,5 років пільгового стажу, а також, у період з 23.07.1989 року по 01.12.1990 року, з 01.12.1990 року по 19.10.1995 року за наданими довідками не підтверджується робота монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, не зазначено повністю ім'я та по-батькові. У період з 23.07.1989 року по 01.12.1990 року, з 01.12.1990 року по 19.10.1995 року відсутня довідка про перейменування Монтажного управління Ташкентського домобудівельного комбінату №3 Головташкентбуду, а також відсутня атестація робочого місця за період з 22.08.1992 року по 19.10.1995 року. За період з 01.03.1989 року по 31.03.1989 року відсутня заробітна плата. Не можна зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 29.12.1975 року по 14.07.1980 року, оскільки у цей період часу позивач проходив службу в армії. Загальний трудовий стаж ОСОБА_3 складає 22 роки 03 місяці 19 днів. Пільговий стаж за наданими документами відсутній (а.с.38).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно трудової книжки ОСОБА_3 він 23.07.1980 року був прийнятий монтажником 3 розряду до Монтажного управління тресту «Житлобуд» та 15.06.1981 року йому присвоєна кваліфікація монтажника 4 розряду з монтажу залізобетонних конструкцій (а.с.10 зв.).
Наказом №13 від 07.01.1986 року Монтажне управління тресту «Житлобуд» перейменовано у Монтажне управління Ташкентського домобудівельного комбінату №3 Головташкентбуду, яке наказом №1 від 01.04.1987 року перейменовано в Управління будівельного конвеєра №3 ДСК-3 (а.с.10 зв.).
01.12.1990 року ОСОБА_3 звільнений з Управління будівельного конвеєра №3 ДСК-3 в порядку переміщення до УБК-1 ДСК-3 ГТС, про що у його трудовій книжці зроблений відповідний запис №9 (а.с.10 зв.)
Наказом №132-к від 18.12.1990 року позивач прийнятий монтажником з монтажу залізобетонних та сталевих конструкцій 4 розряду до Управління будівельних конвеєрів №1 ТашДСК-3 Головташкентбуду УзРСР в порядку переміщення з УСК-3 ДСК-3 (а.с.11).
19.10.1995 року ОСОБА_3 наказом №96 від 04.09.1995 року звільнений з підстав статті 38 КЗпП Республіки Узбекистан за власним бажанням (а.с.11).
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, факт того, що позивач у період з 23.07.1980 року по 19.10.1995 року працював на посаді монтажника з монтажу залізобетонних конструкцій АТ «Житлобуд» (МУ тресту «Житлобуд», ДСК-3 УСК-3, УСК-1 АТ «Житлобуд») підтверджується пільговою довідкою Управління будівельних конвеєрів №1 Акціонерного товариства «Житлобуд» №131 від 20.10.1995 року (а.с.17) та архівною довідкою Центрального державного архіву науково-технічної та медичної документації Республіки Узбекистан №03-12/А-29 від 16.05.2012 року (а.с.21).
Згідно довідки Державної податкової інспекції Алмазарського району Головного податкового управління м. Ташкенту №10/-108033 від 30.07.2012 року ВАТ «Житлобуд» припинило свою діяльність та знято з єдиного державного реєстру за №3968 від 09.01.2007 року на підставі рішення господарського суду м. Ташкента за №10-0310(20)/2694 від 29.12.2006 року внаслідок банкрутства (а.с.29).
При цьому, нарахування ОСОБА_3 заробітної плати у період з 01.01.1987 року по 31.10.1995 року підтверджується архівною довідкою Центрального державного архіву науково-технічної та медичної документації Республіки Узбекистан №03-12/А-29 від 16.05.2012 року (а.с.25).
Щодо посилання представника відповідача на те, що виписка з наказу атестації робочого місця позивача відсутня, оскільки атестація робочого місця не проводилась, а також на те, що весь стаж роботи після 01.01.1992 року має бути підтверджений атестацією робочих місць судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, обов'язок по проведенню атестації робочих місць покладено на керівників підприємств. А тому її не проведення або неналежне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року.
Також, колегія суддів зазначає, що обов'язок ведення документації по кадрам, та відповідно і виправлення технічних помилок, згідно діючого законодавства покладається на роботодавця.
За таких обставин, судова колегія вважає протиправною відмову Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим щодо зарахування зазначених у оскаржуваному рішенні №139/1631 від 17.12.2012 року окремих періодів роботи позивача, у зв'язку з чим рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим №139/1631 від 17.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у підтвердженні пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 підлягає скасуванню.
В той же час, висновки Бахчисарайського районного суду АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим №6794 від 28.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у призначенні пільгової пенсії за віком за списком № 2 судова колегія вважає передчасними, виходячи з наступного.
Як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_3, проведеного Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, загальний стаж роботи позивача складає 24 роки 9 місяців 9 днів (а.с.34), що є меншим, ніж встановлено пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Доводи позивача про зарахування до трудового стажу періоду з 10.07.1975 року по 20.11.1975 року, коли позивач проходив навчання у Келлеській автошколі ДОСААФ за направленням військкомату, колегія суддів вважає безпідставними та не заснованими на нормах діючого законодавства України.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим №6794 від 28.12.2012 року прийнято на підставі, у межах повноважень та в спосіб, передбачений Конституцією і законами України, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
При цьому, судова колегія зазначає, що вирішення питання щодо наявності у позивача пільгового стажу є передчасним через відсутність необхідного загального стажу роботи для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим провести розрахунок та призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2 з 29.09.2012 року також не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 202 зазначеного Кодексу підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктами 1 та 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2013 року у справі №103/975/13-а - задовольнити частково.
Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2013 року у справі №103/975/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим №139/1631 від 17.12.2012 року про відмову ОСОБА_3 у підтвердженні пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком за Списком №2.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 17,20 грн.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова