АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1848/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Мельник І.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Трюхан Г. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Трюхан Г. М.

суддів Магда Л. Ф. , Сіренко Ю. В.

при секретаріВоропай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Чернікової Любов Ігорівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_8, третя особа: ТОВ «Корпорація «Райагробуд» про припинення дії, що порушує право позивача,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов договору № 58 про пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 11.10.2008 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Корпорація «Райагробуд», вона стала пайовиком у спільному будівництві 2х-кімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 85,2 кв.м. вартістю 468600 грн. Відповідно до рішення виконкому Черкаської міської ради № 1719 від 29.12.2009 року позивачкою оформлено право власності на придбану квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та зареєстроване належним чином. ОСОБА_7, як власником квартири, укладені договори з комунальними службами, регулярно сплачуються комунальні платежі. В лютому 2010 року з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2010 року їй стало відомо, що на придбану нею квартиру в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрована заборона на відчуження як забезпечення іпотечного та кредитного договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси» та ОСОБА_8, за яким останнім передано ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси» в іпотеку майнові права на квартири, в тому числі і на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 за договором на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку від 12.01.2006 року, та накладено арешт постановою Центрального ДВС Черкаського міського управління юстиції від 20.10.2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон. Дії відповідачів порушують майнові права ОСОБА_7, тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав. Просила суд визнати договір іпотеки майнових прав № 02-40/08 від 30.01.2008 року на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 між ПАТ «АК Промінвестбанк» в особі Черкаської філії та ОСОБА_8 таким, що втратив чинність, вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та скасувати на дану квартиру арешт. Також, просила стягнути судові витрати.

Заявами про уточнення позовних вимог від 20.12.2012 року, 16.01.2013 року представник позивачки вказала, що дії відповідачів порушують право власності ОСОБА_7, гарантоване Конституцією України, вона обмежена у його здійсненні: власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 є позивачка, яка має право відповідно до ст.319 ЦК володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд. Просила визнати припиненим договір іпотеки майнових прав на квартиру, скасувати заборони відчуження та вилучити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження майнових прав на квартиру та обтяження на квартиру.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року позов задоволено.

Визнано припиненим договір іпотеки майнових прав № 02-40/08 від 30.01.2008 року на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Скасовано заборону відчуження майнових прав на двокімнатну квартиру та заборону відчуження квартири і майнових прав на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, які накладені 30.01.2008 року та 30.03.2012 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Вилучено з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження майнових прав на квартиру та обтяження на квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, що зареєстровані в реєстрі 30.01.2008 р № 6487629 та 29.03.2012 р. № 12333137.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Чернікова Л.І. від імені ТОВ «Кредитні ініціативи» оскаржила його в апеляційному порядку та просила таке рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду справи було встановлено, що 12.01.2006 року між ТОВ «Корпорація «Райагробуд» та ОСОБА_8 укладено договір на пайову участь у будівництві квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1, за яким сторони домовилися про спільне будівництво двох двохкімнатних квартир, будівничими НОМЕР_1 та НОМЕР_2, загальною площею кожної квартири 87,2 кв.м. Згідно з п. 6.1 договору замовник підтверджував, що з моменту підписання договору майнові права на квартиру переходять до пайовика, яким був ОСОБА_8 Разом з тим, у п. 8.1 договору зазначалося, що даний договір не передбачає передачі права власності на об'єкт, а при одержанні коштів від пайовика у замовника, тобто ТОВ «Корпорація «Райагробуд», виникають боргові зобов'язання перед пайовиком, що погашаються після завершення будівництва, разом з передачею пайовикові документів для оформлення права власності на квартиру.

30.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір № 02-12/08, відповідно до якого банк надав ОСОБА_8 кредит у розмірі 599 936 грн. зі сплатою 15% річних на строк до 29.01.2018 року, а ОСОБА_8, у забезпечення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків за користування грошима, передав у заставу майнові права на дві двохкімнатні квартири, будівничими НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за будівничою адресою АДРЕСА_1.

30.01.2008 року ПАТ «АКПІБ», ОСОБА_8 та ТОВ «Корпорація «Райагробуд» уклали договір про зміни та доповнення до договору на пайову участь у будівництві від 12.01.2006 року, та доповнили договір пунктом 4.4., у якому передбачили, що замовник зобов'язується у разі розірвання договору письмово повідомити банк у п'ятиденний термін із зазначенням причини розірвання. У разі розірвання договору замовник повертає кошти, що були сплачені пайовиком за рахунок кредиту у розмірі 599 936 грн. на рахунок пайовика № 2620, що відкритий у філії «Відділення Промінвестбанку у м. Черкаси», а кошти у розмірі 149 984 грн. повертаються пайовику готівкою. Також зазначено у п. 6.7. договору, що пайовик має право розпоряджатися своїми майновими правами на нерухомість по даному договору без додаткової згоди замовника.

Отже, сторони урегулювали порядок погашення заборгованості за іпотечним договором у разі розірвання договору на пайову участь у будівництві - шляхом перерахування коштів, отриманих ОСОБА_8 від банку на рахунок банку саме ТОВ «Корпорація «Райагробуд».

18.03.2008 року ТОВ «Корпорація «Райагробуд» та ОСОБА_8 підписали додаток до договору на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку від 12.01.2006 р., в якому дійшли згоди розірвати вказаний договір та припинити зобов'язання за ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

З огляду на наведене, зобов'язання сторін за договором на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку від 12.01.2006 року припинилися з 18.03.2008 року.

Відповідно до ст.ст. 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

За змістом вищенаведеної норми вбачається, що втрата предмета застави означає відсутність істотної умови договору і неможливість одержання кредитором задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у майбутньому. Відтак, із втратою предмета застави анулюється цінність застави як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, право оренди чи користування нерухомим майном тощо. У ст. 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

З огляду на наведене, майнові права на нерухоме майно для цілей цього Закону вважаються нерухомим майном, а тому їх втрата є підставою для припинення іпотеки на підставі ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 593 ЦК України.

Таким чином, іпотека майнових прав на дві двохкімнатні квартири, будівничими НОМЕР_1таНОМЕР_2, за будівничою адресою АДРЕСА_1, припинилася з 18.03.2008 р., тобто з моменту розірвання договору на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку від 12.01.2006 р.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Як зазначено в п. 3.1.8 іпотечного договору № 02-12/08, у випадку розірвання договору на пайову участь та/або припинення його дії до закінчення будівництва та оформлення правовстановлюючих документів на нерухомість, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.

У випадку загибелі, втрати, пошкодження або знищення предмету іпотеки іпотекодержатель має право вимагати його заміни іншим ліквідним майном (майновими правами), реальна вартість якого повинна бути не меншою від суми заборгованості за кредитним договором на момент вчинення такої заміни, враховуючи розмір неустойки і можливих збитків, а також інших витрат (п. 3.1.4 іпотечного договору).

Звідси слідую, що банк не позбавлений права вимагати від ОСОБА_8 дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та заміни предмету іпотеки іншим ліквідним майном (майновими правами), реальна вартість якого повинна бути не меншою від суми заборгованості за кредитним договором на момент вчинення такої заміни, враховуючи розмір неустойки і можливих збитків, а також інших витрат.

Таким чином, задовольняючи позов суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені колегією суддів не є суттєвими та не спростовують висновки суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Чернікової Любов Ігорівни відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_8, третя особа: ТОВ «Корпорація «Райагробуд» про припинення дії, що порушує право позивача залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :