Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06.11.2008 Справа № 22-а-505/08
Попередня справа № 2-а-206/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Омельченка В. А. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Ковальчук К.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського РУ ГУ МВС України в АР Крим 03.06.1997р.;
представника позивача ОСОБА_2, ордер від 06.11.2008 року;
представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - Сорокіної Олени Пилипівни, довіреність № 7 від 29.09.2008р.;
представники відповідачів Сімферопольського міського управління головного управління МВС України в АР Крим та Головного Управління МВС України в АРК у судове засідання не з’явилися.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 13.06.2008р. у справі № 2а-206/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Сімферополь, 95034),
Управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул.К.Лібкнехта, 1, м.Сімферополь, 95000)
Сімферопольського міського Управління Головного управління міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (бульвар Франко, 44, м.Сімферополь, 95000)
про визнання протиправними дій посадових осіб, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. у квітні 2005р. звернулася з позовом до суду та просить визнати протиправними дії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в АР Крим відносно не включення всіх передбачених законодавством видів грошового забезпечення до пенсії позивача, зобов’язавши цього відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням доплати 50% від грошового утримання позивача, передбаченого ч.3 Указу президента України № 926 та зобов’язати виплачувати відповідну пенсію. Крім того, позивач просить стягнути з Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України АР Крим грошову компенсацію за недоотриманий продовольчий пайок у сумі 3032грн.48коп.; недоотриману премію у розмірі 33,3% від суми посадового окладу, окладу за спецзвання, надбавку за вислугу років, 100% надбавки за особливі умови служби в сумі 16587грн.; стягнути з відповідача доплату у вигляді 50% пенсії з 01.07.2004р. по 30.11.2004р. на загальну суму 7196грн.91коп. недонанараховану надбавку за безперервну службу в сумі 3690грн.61коп. Стягнути компенсацію за недоотримане речове майно у сумі 4211грн.04коп. та вихідну допомогу у розмірі 43387грн.88коп. з врахуванням надбавок, доплат і премій. Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача моральну шкоду у розмірі 65000грн. Вимоги мотивовані тим, що обмеження права позивача на отримання зазначеної премії, окладу за спец звання, надбавку за вислугу років, надбавки за особливі умови служби призвели до протиправного нарахування їй пенсії у зменшеному розмірі.
Згодом до участі у справі були залучені, у якості співвідповідачів Управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та Сімферопольське міське Управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.
Ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя від 13.06.2008р. позовні вимог ОСОБА_1. щодо відшкодування моральної шкоди залишені без розгляду по підставах п.5 ч.1 ст.155 КАС України.
Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 13.06.2008р., позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, а саме, визнана неправомірною відмова Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АРК щодо невиплати позивачу компенсації за недоотримане речове майно у сумі 4211грн.04коп. Крім того, постановою суду з відповідача на користь позивача стягнута вказана сума грошової компенсації. В іншої частині позову ОСОБА_1. відмовлено.
Частково не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1. 20.06.2008р. на адресу суду подала заяву про апеляційне оскарження. 09.07.2008р. позивач подала апеляційну скаргу, якої просить скасувати постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 13.06.2008р. в частині відмови в задоволенні її позову, та ухвалити нову, якої задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 10.09.2008р. відкрите апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 13.06.2008р.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2008р. справа призначена до апеляційного розгляду на 06.11.2008р., 09.45год.
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги з наведених у неї підстав.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Представники Сімферопольського міського управління головного управління МВС України в АР Крим та Головного Управління МВС України в АРК у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином, від Сімферопольського міського управління головного управління МВС України в АР Крим на адресу суду надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся представників відповідачів, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивач у справі проходила службу в органах Міністерства внутрішніх справ з 1981 року. Наказом Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим від 10.12.2004р., ОСОБА_1. звільнена зі служби по підставах п.65 „а” (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Матеріалами справи об’єктивно підтверджується, що позивач знаходилася на речовому забезпеченні Сімферопольського міського Управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, їй нарахована, але не виплачена грошова компенсація замість речового майна на суму 4211грн.04коп, що підтверджується довідкою № 336 від 29.12.2004р. (арк.с.120).
Згідно п.12 Положення “Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України”, особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове та речове забезпечення по нормах, встановленим законодавством, а пунктом 27 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час” затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
З таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача грошової компенсації замість речового майна у зазначеному розмірі.
Також матеріалами справі підтверджується, що позивач після звільнення знаходилася на пенсійному забезпеченні Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”, а також відповідно до статті 99 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V „Про державний бюджет України на 2007 рік” призначення (перерахунок) та виплата пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” з 1 січня 2007 року входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Перевіривши висновки суду першої інстанції щодо відмови позивачу в частині позовних вимог, судова колегія також погоджується з ними з наступних підстав.
Відповідно до ст.43 Закону України № 2262 „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (зі змінами, внесеними в статтю Законами № 349-12 від 04.02.1994р. № 126/95-ВР від 06.04.1995р. № 3111-III від 07.03.2002р.) пенсії особам офіцерського складу, що мають право на пенсії за даним законом обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для обчислення пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання та вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 6,7 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”, пенсія нараховується виходячи із розмірів грошового забезпечення, яке виплачувалося військовослужбовцю на день його звільнення з військової служби. Пенсії військовослужбовців обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням окладу та військове або спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступень, кваліфікацію та умови служби).
Законом України від 15 червня 2004 року № 1769-IV „Про внесення змін до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, частину 1 законодавець виклав в редакції, що передбачає право на розрахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, встановлених законодавством. Вказані зміни набули чинності з 01 січня 2005 року.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769-IV встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України № 2262-7 ХІІ мають право на перерахунок пенсії з врахуванням внесених змін та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 01 січня 2005 року, а з 01 січня 2006 року –100 відсотків.
Статтею 39 Закону України від 23 грудня 2004 року „Про державний бюджет України на 2005 рік” встановлено, що у 2005 році при перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до розділу ІІ „Прикінцевих положень” Закону України „Про внесення змін до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” щомісячна надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України, Внутрішніх військах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у розмірі 50 відсотків від максимального розміру цієї надбавки встановленого відповідним законодавством.
Законом України від 01 лютого 2005 року „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” вказану вище статтю виключене, та наведено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування. Закон було опубліковане у офіційному виданні –газеті „Урядовий кур’єр” № 51 від 22.03.2005р.
Зі змісту дослідженої в суді розрахункової відомості позивача вбачається, що на момент звільнення з військової служби спірних надбавок в період проходження військової служби, ОСОБА_1. не отримувала, їх запровадження відбулося після звільнення її зі служби, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1. в частині вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо не здійснення перерахунку пенсії.
При таких обставинах, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що пенсія підлягає відповідному перерахунку оскільки законодавство з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не передбачало можливість перерахунку раніше призначених пенсій, у зв’язку з запровадженням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і яких вони не отримували під час проходження служби, а також премій. Закон України від 15.06.2004р. „Про внесення змін до ст.43 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який набрав чинності з 01.01.2005 року зворотної сили не має та не надає права на відповідний перерахунок, а тому вимоги позивача, щодо перерахування пенсії з врахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий період задоволенню не підлягають.
Висновки оскаржуваної постанови також не суперечить правової позиції Конституційного Суду України, згідно якої спір викликаний суперечностями офіційного тлумачення п.2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 15 червня 2004 року № 1769-IV „Про внесення змін до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” вирішений, тобто норма права на якої суд ґрунтує свої висновки визнана конституційної.
Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні позову в частині вимог про відшкодування грошової компенсації за продовольчий пайок по підставах ст.ст.99,100 КАС України, за пропуском встановленого законом строку для звернення з адміністративним позовом до суду.
Керуючись ст.195; п.1ч.1ст.198; ст.200; п.1ч.1ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –залишити без задоволення.
2. Постанову Київського районного суду м.Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 13.06.2008р. у справі № 2а-206/08 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, Сімферопольського міського Управління Головного управління міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про визнання протиправними дій посадових осіб, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Помічник судді К.В.Краєвська