Справа № 1227/9509/2012

Провадження № 22ц/782/2003/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Сергєєвої С.В.

Суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

при секретарі: Зеленській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики,

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від12.02.2010 року в розмірі 46800 грн., суму процентів в розмірі 8525 грн., суму інфляції 4633 грн. та суму судових витрат 599,58 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не погодившись з рішенням, в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин по справі, невідповідність висновків суд дійсним обставинам по справі та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, та переглянувши рішення суду, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ст. 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами по справі виникли правовідносини щодо договору позики від 12.02.2010 року, за яким ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_2 46800 грн. на придбання дробівки та трубної лінії, які в подальшому відповідно до транспортної накладної від імені дружини позивача ОСОБА_4, про що написав розписку, однак у визначений в зазначеній розписці строк до 01.06.2010 року вказану суму не повернув, у зв»язку з чим за ним утворилася заборгованість на вказану суму, яка підлягає стягненню на підставі положень ст..ст.509, 526 , 1046, 1049, ЦК України, а також відповідно до положень ст.. ст.. 625, 1047, 1048, 1050 ЦК України підлягають стягненню проценти за користування зазначеними коштами та пеня за прострочку їх повернення у відповідних, визначених позивачем розмірах. При цьому судом також було встановлено, що посилання відповідача на те, що фактично між ним та позивачем було укладено договір купівлі-продажу зазначеного обладнання, в підтвердження чого ним надано накладну про відвантаження обладнання від імені дружини позивача ОСОБА_5 від 12.02.2010 року, а не укладено договір позики, не мають юридичного значення та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу та інших відповідних сум саме за договором позики, оскільки мета отримання коштів за вказаним договором не має юридичного значення для визначення правової природи відношень між сторонами по справі.

З вказаними виносками суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне погодитися по суті, оскільки вони здійснені на підставі повного та об»єктивного встановлення обставин по справі, на підставі повного всебічного та об»єктивного дослідження та оцінки у відповідності до положень ст.. 212 ЦПК України наданих сторонами по справі на час її розгляду та ухвалення оскарженого рішення доказів, не погодившись однак при цьому з розміром відповідних сум заборгованості за договором позики та інших сум, що підлягають стягненню з відповідача з розрахунку основної суми боргу, оскільки в ході перегляду оскарженого рішення в апеляційному порядку відповідачем ОСОБА_1 було надано оригінал розписки від 05.05.2010 року про повернення ОСОБА_2 частини боргу в розмірі 18560 грн., з чим погодився позивач ОСОБА_2, та у зв»язку з чим сума заборгованості за договором позики підлягає зменшенню до 24240 грн., сума процентів, розрахованих колегією суддів з саме із зменшеної суми основного боргу на підставі розрахунку, наданого до позовної заяви позивачем, наявного в матеріалах справи та з яким колегія суддів вважає за необхідне погодитися, - відповідно до 5 145, 28 грн., сума інфляції у вигляді 3% річних у відповідності до ст.. 625 ЦК України - до 2795,76 грн., та сума судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно положень ст. 88 ЦПК України - до 361,85 грн.

При цьому у задоволенні решти позовних вимог в такому разі необхідно позивачеві відмовити за їх безпідставністю.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо фактично існуючих між ним та позивачем правовідносин щодо договору купівлі-продажу обладнання, а не позики, у повному обсязі тотожні його доводам, зазначеним в обґрунтування заперечення проти позову, вони були у повному обсязі розглянуті, з»ясовані та перевірені доказами, наданими сторонами, відповідно до положень ст.ст.. 57-59, 212 ЦПК України судом першої інстанції при розгляді справи по суті в їх сукупності, та об»єктивно і вмотивовано відхилені при ухваленні оскарженого рішення, з чим у повному обсязі вважає за необхідне погодитися і колегія суддів.

При цьому слід зазначити що вказані висновки суду першої інстанції додатково фактично підтверджує і надана до апеляційної скарги розписка ОСОБА_1 про повернення частини боргу за договором від 12.02.2010 року, яка і є в даному випадку підставою для відповідної зміни рішення суду першої інстанції, що здійснює колегія суддів, зменшуючи розмір сум, що підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином на підставі положень ст.. 309 ЦПК України апеляційна скарга повинна бути частково задоволена, а оскаржене рішення підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України судова колегія ,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2013 року змінити, зменшивши суму боргу, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 12.02.2010 року, з 46800 грн до 24240 грн., суму процентів з 8525 грн. до 5 145, 28 грн., суму інфляції з 4633 грн. до 2795,76 грн., суму судових витрат з 599,58 грн. до 361,85 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: