255/10414/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

при секретарях Черніковій Ю.О., Барановій Т.В.,

за участю прокурора Кротової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Донецька, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, раніше судимого:

- 10.04.2006 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого 05.02.2009 року постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28.01.2009 року за п. «а» ст. 3 ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року;

- 28.12.2010 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.10.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 13 днів,

без місця реєстрації, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2013 року близько 15-40 години ОСОБА_1 перебував у приміщенні магазину «Єва», відділення 211, на другому поверсі ТЦ «Максі» по вул. Кобозєва, буд. 42, в Ворошиловському районі м. Донецька, разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 ОСОБА_2 була зупинена працівниками вказаного магазину за підозрою у скоєнні крадіжки майна, що належало ТОВ «Руш». Після того, як ОСОБА_2 була затримана, вона передала ОСОБА_1 належну їй жіночу сумку, в якій він виявив майно, викрадене ОСОБА_2 з вищевказаного магазину, тобто, добуте злочинним шляхом. Далі ОСОБА_1, діючи умисно, заздалегідь не обіцявши зберігати майно, здобуте злочинним шляхом, без умислу легалізації (відмивання), утримуючи при собі вказану жіночу сумку, вийшов з приміщення магазину та попрямував до виходу з торгівельного центру. На вулиці неподалік від торгівельного центру ОСОБА_1 дістав з сумки викрадене майно, а саме: два жіночих гаманця чорного кольору, жіночі сонцезахисні окуляри, шість пар жіночих сережок, наручний жіночий браслет, які переклав у поліетиленовий пакет та сховав в кущах. Пізніше вищевказаний пакет він взяв знову та почав носити при собі, тим самим, діючи умисно, зберігав майно, завідомо добуте злочинним шляхом.

В суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повною мірою та показав, що 06.08.2013 року в денний час доби він разом з ОСОБА_2 приїхав до магазину «Єва» в ТЦ «Максі» з метою купити ОСОБА_2 літні капці. Коли вони виходили з магазину, спрацювала звукова сигналізація, до них підійшли працівники магазину та ОСОБА_2 дістала зі своєї сумки два жіночі гаманці, які не були сплачені на касі. Після цього вона віддала свою сумку йому та він вийшов з сумкою з магазину. Відкривши сумку, він побачив там речі, які, як він зрозумів, ОСОБА_2 викрала в магазині. Він поклав ці речі в пакет, який сховав в кущі біля магазину, а сам повернувся та віддав сумку ОСОБА_2. Потім ОСОБА_2 повезли до міліції, а він попрямував туди пішки, попередньо забравши з кущів пакет з викраденим ОСОБА_2 майном. В районі гастроному «Москва» його зупинили працівники міліції та він віддав їм пакет з речами. Попередньо ОСОБА_2 не казала йому про свій намір здійснити крадіжку, він дізнався про це, коли вони виходили з магазину та спрацював сигнал охорони. Про те, що були викрадені й інші речі, окрім гаманців, він дізнався, коли відкрив на вулиці сумку. Він зрозумів, що в сумці перебувають викрадені речі, але злякався та не став повертатися з ними до магазину, тому й сховав їх. З ОСОБА_2 вони ні про що не домовлялися, він не міг припустити про наявність у неї наміру на крадіжку. В скоєному щиро кається та шкодує щодо своєї поведінки.

Виходячи з того, що обвинувачений вину визнав у повному обсязі, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків недослідження всіх доказів по справі, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає за достатнє обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена і його дії правильно кваліфіковані за ст. 198 КК України як умисне зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06.09.2013 року, яким ОСОБА_2 визнана винною за ч. 1 ст. 185 КК України, набув законної сили 08.10.2013 року.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесене до злочинів середньої тяжкості, обвинувачений раніше судимий, на даний час офіційно не працює, вчинив кримінальне правопорушення в період строку умовно-дострокового звільнення, характеризується задовільно за місцем проживання, в скоєному щиросердно розкаявся.

З урахуванням викладеного, з метою виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства суд вважає неможливим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково, у вигляді 6 (шести) місяців, приєднати невідбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 28.12.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили вважати продовженим.

Строк покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту взяття під варту після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.С. Салькова