Справа №2-3079/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 вересня 2008 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області

в складі:       

головуючого -              Хомика А.П.

при секретарі -             Кіндратишин Л.Р., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірним п. 2.1. рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №224 від 17.07.2008 р. та зобов'язати виконавчий комітет Дрогобицької міської ради змінити договір найму житлового приміщення АДРЕСА_1, визнавши його наймачем даної квартири.

В позові посилається на те, що 5 квітня 1979 року рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів №215 його було призначено піклувальником над ОСОБА_2, яка через перестарілий вік потребувала постійного догляду та допомоги. З 1979 року він зі своєю сім'єю постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_2, яка була наймачем цієї квартири, вели з нею спільне господарство, жили як одна сім'я. Після смерті ОСОБА_2 він і надалі проживає у вищезгаданій квартирі.

В даний час, вирішивши належно оформити своє проживання у цій квартирі, він звернувся з листом до відповідача про зміну договору найму. Проте, 17 липня 2008 р. виконкомом Дрогобицької міської ради прийнято рішення №224, згідно з пунктом 2.1. якого йому відмовлено у зміні договору найму житлового приміщення АДРЕСА_1.

Вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у зміні договору найму житлового приміщення, не вказавши у рішенні жодної законної підстави відмови, безпідставно посилаючись на ст. ст. 64, 106 ЖК України, хоча ч. 2 ст. 64 ЖК України передбачено, що членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Так як він постійно проживав з наймачем (ОСОБА_2) і проживає в даній квартирі по даний час, вів з нею спільне господарство, що можуть підтвердити жителі будинку, враховуючи також положення ст. 3 СК України, вважає, що підстави для відмови йому у зміні договору найму у рішенні відсутні, чим порушено його житлові права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, нічого суттєвого не доповнив, просить позов задоволити.

Представник виконкому Дрогобицької міської ради - Хемич О.Б. відносно задоволення позову покладається на думку суду.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено матеріалами справи, 5 квітня 1979 року рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів №215 позивача - ОСОБА_1 призначено піклувальником над пристарілою ОСОБА_2.

У відповідності до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 відділом РАГСу Дрогобицького міськвиконкому Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у 83-річному віці, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за №86.

Як вбачається з довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописку) за №1966 від 12.08.2008 року, виданої КП "БУ-2", основним квартиронаймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 і в даній квартирі з 1979 року є прописаними позивач - ОСОБА_1 та його сім'я в складі дружини та 2 дітей.

Згідно вимог ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином судом встановлено, що позивач та члени його сім'ї поселились в квартиру АДРЕСА_1 зі згоди ОСОБА_2 і проживали разом з останньою у спірному житлі як члени її сім'ї, вели з ним спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а тому у відповідності до вимог ст. 3 СК України їх слід вважати однією сім'єю.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач, не маючи іншого житла, звертався до відповідача з проханням про зміну договору найму житлового приміщення, однак пунктом 2.1. рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 17 липня 2008 року за №224, ОСОБА_1 відмовлено у зміні договору найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

При таких обставинах суд приходить до переконання, що оспорюване рішення виконкому перешкоджає позивачу у реалізації необхідної складової конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Конституції України), а тому дане рішення слід визнати неправомірним, зобов'язавши відповідача змінити договір найму спірного житлового приміщення. 

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

ст. 48 Конституції України, ст. 3 СК України, ст. ст. 64, 104 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати неправомірним пункт 2.1 рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за №224 від 17 липня 2008 року "Про зміну договору найму житлового приміщення" та скасувати його.

Зобов'язати виконавчий комітет Дрогобицької міської ради змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, визнавши наймачем даної квартир ОСОБА_1. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                           

Дане рішення не оскаржувалось, вступило в законну силу 22 вересня 2008 року і підлягає виконанню.

В.о. голови

Дрогобицького міськрайонного суду

Львівської області                                                                           А.П. Хомик