25.09.2012 Справа № 1013/6918/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого: судді Кухленко Д. С.

при секретарі:

з участю прокурора:

потерпілої, цивільного позивача

захисника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_2, тимчасово проживав: АДРЕСА_3 раніше судимий: 26.11.2010 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки. 26.03.2012 року постановою Ірпінського міського суду Київської області випробування скасовано та направлено для відбуття покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

05.03.2012 року близько 21 год. 50 хв. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із корисливих спонукань прийшов до місця проживання ОСОБА_2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Знаходячись за вищевказаною адресою ОСОБА_1 вчинив насильницьку дію, яка є небезпечною для життя та здоровя потерпілому ОСОБА_2 в момент її заподіяння, та яка виразилась в нанесенні останньому декілька ударів кулаком правої руки в обличчя, від чого ОСОБА_2 втратив свідомість та впав на підлогу. Після чого, реалізуючи свої злочинні дії, та усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_2 не чинить опір, ОСОБА_1 скориставшись безпорадним станом потерпілого, вийняв з його лівої кишені штанів гроші в сумі 100 грн., якими в подальшому заволодів та зник з місця пригоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України визнав частково, пояснивши, що 05.03.2012 року в кафе «Кока-кола»що знаходиться біля залізничної станції м.Буча, випивав спиртні напої. Там познайомився з незнайомим чоловіком який представився ОСОБА_2, та запропонував йому випи ти на що він погодився та ми разом почали випивати в даному кафе. Потім близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 сказав, що піде додому, а я йому запропонував залишитися на що він не погодився та вийшов з кафе «Кока-Кола». Потім взяв пива та вийшов з кафе і по дорозі наздогнав ОСОБА_2, з яким йшли розмовляли, прийшли до його будинку, перший поверх, де він проживає в одній із квартир, куди разом і зайшли. ОСОБА_2 впустив добровільно та з неї мене не виганяв. В квартирі ми з ОСОБА_2 сіли на кухні, він дістав пляшку горілки і ми знову почали пити спиртне та розмовляти, Він розповів що дану квартиру він знімає та в цей час в нього подзвонив телефон і він сказав що це господар квартири. Потім ОСОБА_2 взяв слухавку та про щось розмовляли а потім ОСОБА_2 дав мені слухавку та сказав мені поговорити з господарем, що в нас все добре. На що я взяв телефон представився своїм ім'ям та сказав, що ми з ОСОБА_2 просто сидимо та випиваємо і що все в порядку. Потім ми з ОСОБА_2 вживали спиртне, під час розмови в нас зав'язалася суперечка, в хо ді якої, я декілька раз наніс йому удар кулаком в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_2 впав на підлогу і в нього з кишені випав мобільний телефон, а з іншої гроші в сумі 100 грн., однією купюрою, які я вирішив забрати собі, вийшовши з квартири при виході зіткнувся з незнайомим мені чоловіком. Вину визнаю частково, так як на ОСОБА_2 не нападав з метою заволодіння його майном, в його помешкання не вривався та свідомість ОСОБА_2 не втрачав.

Таким чином, незважаючи на частково визнання підсудними своєї вини в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, вина повністю доведена всіма зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 5.03.2012 року приблизно о 21-30 на електричці приїхав до м. Буча та зайшов до кафе «Кока Кола»купив 100 грамів горілки на розлив. В цей час підійшов раніше не знайомий чоловік, який почав прохати, щоб купив йому горілки, дав йому 2 гривні та випивши горілки направився до дому. Коли я вийшов з магазину до мене підійшов чоловік якому я давав 2 гривні, та почав знову просити в мене гроші, на що я йому відмовив. Прийшовши до квартири я знаходячись в коридорі, почав роздягатися та в цей момент почув, що хтось постукав в двері, я спитав хто там прийшов, на що почув, що «це свої», коли я відчинив двері. То побачив чоловіка, якому я давав 2 гривні в кафе «Кока Кола». Після чого, цей чоловік поставив ногу на поріг так, щоб я не зміг зачинити двері, та знову почав просити гроші, а я свою чергу одразу зателефонував власнику квартири в якій проживаю, ОСОБА_3, та повідомив, що прийшов невідомий чоловік, на що ОСОБА_3 сказав, щоб я передав йому телефон при розмові з ОСОБА_3 невідомий сказав, що його звуть ОСОБА_1, та що він живе поруч зі мною. Після чого він віддав мені трубку та пішов на кухню. Я пішов за ним, та побачив що цей чоловік сидить за столом та їсть, на що я йому зробив зауваження та сказав, щоб він йшов з мого помешкання, після чого останній встав та вдарив мене кулаком правої руки в ліве вухо, після чого я впав. Я одразу піднявся та почав виштовхувати невідомого у коридор, де цей чоловік знову вдарив мене кулаком правої руки в обличчя, під ліве око, я знову впав та втратив свідомість, коли я прийшов в себе, то побачив, що цей чоловік нишпорить в мене по карманах, та я одразу зажав в руці свій мобільний телефон та останній спробував розжати мої пальці, але в нього нічого не вийшло і він втік у невідомому мені напрямку, після того, як невідомий на ім'я ОСОБА_1 пішов, я виявив, що в мене з лівого карману моїх штанів зникли гроші в сумі 100 гривень однією купюрою. Я одразу зачинив двері та почав відтирати кров зі стін, через приблизно 5 хвилин прийшов ОСОБА_3, та повідомив мені, що на вході у будинок зустрів невідомого чоловіка та спитав у нього чи не перебував він на першому поверсі, на що невідомий сказав, що не перебував. Після того яка прийшов ОСОБА_3, я одразу звернувся до лікарні.

- показаннями свідка ОСОБА_3 даними в судовому засіданні про те, що цього року, точну дату не пам'ятає вийшов о 21:30 год. зустрічати жінку з роботи. Приблизно о 21:45 подзвонив потерпілий, і сказав що прийшов сусід з шостого поверху. Я попросив його до телефону і підсудний почав мені розповідати що він сусід ОСОБА_1. А я всіх сусідів знаю і попросив його піти. Після розмови я пішов додому і приблизно через 5 хвилин я підходив до підїзду і натрапив на підсудного. Спитав у нього чи він був у мене вдома, підсудний відповів що ні. Коли я зайшов у квартиру побачив потерпілого в крові на підлозі в коридорі. Я одразу вибіг на двір та підсудного вже не було. Я одразу зрозумів що той чоловік якого я зустрів побив у мене в квартирі потерпілого. Зранку ми звернулись в міліцію.

- протоколом явки з повинною ОСОБА_1, яку останній написав власноручно (, а.с.30);

- протоколами допиту обвинуваченого ОСОБА_1 ( а.с.47-48,);

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 22-24 ), (а.с. 52-54 );

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (а.с.57-58, 62-65);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до якого останній підтвердив про скоєння відносно нього злочину підсудним (а.с.66-67);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події (а.с.68);

- іншими матеріалами справи.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину доказана повністю, а доводи, що свідчать про часткове визнання вини у вчиненні даного злочину, розцінює як один із способів захисту та намагання підсудного зменшити відповідальність за скоєний злочин.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Суд вважає таку кваліфікацію правильною.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який віднесено до категорії тяжких.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного, суд вважає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується як негативно так і позитивно, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, раніше судимий. За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку учасників процесу, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, і тому підсудному слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі із відбуванням покарання у системі кримінально -виконавчих установ.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання по цій статті 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін -тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 18.05.2012 року.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, підсудним в той же строк -з моменту отримання копії вироку

Суддя: Д. С. Кухленко