23.10.2012 Справа № 1013/7849/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого: судді Кухленко Д. С.
при секретарі:
з участю прокурора:
потерпілої, цивільного позивача
захисника
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця Київської обл. м. Ірпінь, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 22.11.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України ,-
встановив:
ОСОБА_1 за вироком Шевченківського районного суду м. Києва засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України до 100 (сто) годин громадських робіт.
17.01.2011 року матеріали відносно ОСОБА_1 були направлені з Шевченківського районного суду м. Києва та зареєстровані в Ірпінському МРВ КВІ відділення виконання покарань не пов'язаних з позбавленням волі державної петенціарної служби України та 20.01.2011 він був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, передбаченими ст.ст. 36-40 КВК України, в тому числі дотримуватися встановленому порядку та умовами відбування покарання, відпрацювати встановлений судом строк громадський робіт, з'явитися на реєстрацію в КВІ 1-й та 3-й понеділок кожного місяця, про що поставив свій підпис, при цьому отримав направлення в Гостомельське УЖКГ для відбування покарання.
Згідно наказу Гостомельського УЖКГ, ОСОБА_1 мав приступити до роботи з 21.01.2011 року, але згідно повідомлення начальника Гостомельського УЖКГ ОСОБА_2, ОСОБА_1 на роботу вийшов лише 01.02.2011 року, причину несвоєчасного виходу на роботу не повідомив та, умисно, ухиляючись від відбування громадських робіт, допустив прогули, не маючи на те поважної причини. У зв'язку із тим, начальником Ірпінського МРВ КВІ майор міліції ОСОБА_3, до нього 23.03.2011 року було застосовано попередження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст.. 389 ч.2 КК України. Однак до 30.03.2011 року ОСОБА_1 знову діючи умисно ухилявся від відбування громадських робіт, до їх виконання не приступив, не маючи на те поважної причини, не виконав громадські роботи.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю та показав, що він, не з'являвся на реєстрацію в виконавчу інспекцію, тому що погано себе почував, боліло горло. Знаходився в Солом'янському районі у своєї матері. Звертався в поліклініку Солом'янського району, але лікар відмовив, мотивуючи це тим, щоб ОСОБА_1 звернувся в лікарню за місцем свого проживання в смт. Гостомель, але в дану лікарню підсудний не звернувся. Будь які довідки, які підтверджували хворобу у ОСОБА_1 відсутні. Також підсудний зазначив, що не приступив до відпрацювання громадських робіт, оскільки йому було соромно прибирати.
Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового слідства, пояснив, що показання як під час досудового, так і під час судового слідства він давав добровільно, без будь-якого примусу. В скоєному підсудний щиро розкаявся, просив суворо не карати.
У зв'язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом підсудного, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюють ся, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.
Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, оскільки він своїми умисними, протиправними діями, будучи засудженою до виправних робіт, ухилявся від відбування покарання у вигляді виправних робіт, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 389 ч. 2 КК України.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного суд не вбачає.
За місцем проживання підсудний характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.
За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, і тому підсудному слід обрати міру покарання у виді арешту.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що у підсудного має місце сукупність вироків, то суд призначає йому покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід у відношенні підсудного суд залишає без змін, тримання під вартою.
Цивільний позов по справі не заявлений. Речові докази відсутні, судових витрат не має.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання по цій статті у виді 2 (двох) місяців 15 (п'ятнадцяти ) днів арешту.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 3 (трьох) місяців 10 (десяти) днів арешту.
Термін відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 12 липня 2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Суддя: Д. С. Кухленко