Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4480/13 Головуючий у 1-й інстанції Гашук К. В.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

28.11. 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначав , що 22.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір б/н, за яким позичальник отримав кредит у сумі 12 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір діє протягом 12 місяців. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит на суму 12 000 грн., шляхом перерахування коштів на відповідний картковий рахунок.

У порушення ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував. Станом на 31.10.2012 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, складає 48 113 грн. 64 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 11 857, 19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 31 240, 13 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 249 грн., а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: фіксована частина штрафу - 500 грн., процентна складова штрафу - 2 267, 32 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 48 113 грн. 65 коп. за кредитним договором та судовий збір.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 22 червня 2007 року Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 12 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.

12.07.2007 року на виконання умов договору, ОСОБА_2 було видано картку № 4149 6253 0314 6821 зі строком дії до липня 2009 року.

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами договору платежі не вносив, на погашення кредиту у листопаді 2007 року відповідач востаннє сплати кошти на погашення кредиту в сумі 3090 грн..

За розрахунком банку у ОСОБА_2 станом на 31.10.2012 року за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 48 113 грн. 64 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 11 857, 19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 31 240, 13 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 249 грн., а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: фіксована частина штрафу - 500 грн., процентна складова штрафу - 2 267, 32 грн.

При оформленні кредитної картки позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту.

В заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки відповідач зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір, укладений між нею і банком про надання банківських послуг.

З умов кредитування вбачається, що строк дії картки, який відповідає строку повернення кредиту, - липень 2009 року і саме з цієї дати, на думку суду першої інстанції починається перебіг трирічного строку позовної давності.

У судовому засіданні відповідач просив відмовити у задоволені позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Оскільки позивач звернувся до суду 28 листопада 2012 року, тобто більше ніж через 3 роки з дня спливу строку виконання зобов'язань за кредитним договором, судом було відмовлено у задоволенні позову.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено , що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, його вид і строк дії визначений в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття рахунку, зазначена в розділі „відмітки Банку. Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову. Картковий рахунок відкритий на невизначений строк. Строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії картки. Строк дії картки 2 роки. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же строк. Строк дії картки зазначений на лицьовій стороні Карти. По закінченню строку дії картки відповідна картка продовжується Банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку її дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій з карткового рахунку і при дотриманні інших умов, передбачених договором (п.п.3.1; 3.3; 8.6; 9.3; 9.12; 3.1.2 3.1.3 Умов і правил: (а.с.5-8).

Згідно зі ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності . За вимогами ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених позивачем вимог, заперечень та доказів наданих сторонами.

Доказів про продовження строку дії кредитного договору , а також, що після закінчення строку дії платіжної картки, відповідач продовжував нею користуватися, або він отримував у ПАТ КБ "ПриватБанк" нову кредитну картку,наявності грошових коштів на картковому рахунку, й, відповідно, дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом матеріали справи не містять.

Отже, висновок суду що строк дії картки, який відповідає строку повернення кредиту - липень 2009 року і саме з цієї дати, починається перебіг трирічного строку позовної давності відповідає умовам договору та доказам наданими сторонами.

Позивач звернувся до суду 28.11.2012 року, тобто через 3 роки 5 місяців з дня спливу строку виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Крім того, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Встановлені судом фактичні обставини відповідають правовідносинам, які витікають з умов та виконання договору споживчого кредиту, прав та обов'язків сторін, а також прав та обов'язків споживачів.

Відповідно до п.31 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Крім того, оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п.7 частини тринадцятої ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи), у тому числі й щодо стягнення пені.

З огляду на те, що факт звернення Банку за захистом своїх прав був за межами позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, у матеріалах справи існують обставини, які є підставою для її застосування, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про дотримання Банком строків позовної давності при зверненні до суду у зв'язку із тим, що дію договору продовжено на невизначений строк, на думку колегії, не відповідають фактичним обставинам справи і умовам кредитування.

Строк дії кредитного договору сторін не залежить від стану виконання зобов'язань і не може вважатися продовженим через невиконання зобов'язань.

Кінцевий строк повернення кредиту співпадає зі строком дії кредитної картки - липень 2009 року. Зважаючи на те, що за отриманням нової кредитної картки відповідач до Банку не звертався, відповідач нею не користуватися, відсутні дані про наявність грошових коштів на картковому рахунку, отримування у ПАТ КБ "ПриватБанк" нової кредитної картки, отже, початок перебігу строку позовної давності співпадає з датою закінчення дії кредитної картки утримувача, відповідно, дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо відповідності договору ст. ст. 626,627,629,638, 640, 1054, 1055 ЦК України та правомірності правочину укладеного сторонами кредитного договору не спростовують висновки рішення суду, оскільки спір полягає не в питанні відповідності договору нормам ЦК України і не стосується дійсності договору, який відповідач не оспорює.

Обставину пропуску строку позовної давності, що встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, вказані доводи не спростовують.

Позивач не заявляє про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності, що у відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України надало б можливість суду захистити порушене право. У даній справі позивач поважних причин не навів.

Посилання на в апеляційній скарзі проте, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано ч.1 ст. 599 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином не приймаються колегією судів , оскільки суперечать ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, якими визначено зокрема, що особа може звернутися до суду за захистом порушеного права (стягнення заборгованості за кредитним договором) протягом визначеного строку, пропуск якого тягне відмову у захисті порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, а саме ст. 1, ст. 5, ч.3 ст.10, ч.1 ст.11, ст. 60 ЦПК України , ст. 129 Конституції України містить в собі лише перелічення статей процесуального законодавства та Конституції проте є безпідставним та голослівним твердження особи, що подала апеляційну скаргу без посилання в чому таке порушення допущене судом першої інстанції .

Отже доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому колегія судів не вбачає порушення норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до не правильного вирішення справи, а тому за правилами ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: