Справа № 711/5770/13-к

Провадження № 1-кп/711/197/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Піковського В.Ю.,

при секретарі - Мелещенко О.В.,

з участю: прокурора - Луговського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013250050001462 від 08.05.2013 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого водієм таксі, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.04.2013 року за ч.2 ст.296 КК України, ст. 69 КК України до штрафу в сумі 8500 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, що відповідно до подання Придніпровського відділу державної виконавчої служби про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за умисне невиконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м Черкаси № 2-4120 від 03.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки «Аккорд» боргу в сумі 16913,95 гривень. Виконавчий лист надійшов до Придніпровського відділу ДВС 21.02.2012 року. Одночасно 21.02.2012 року до вищевказаного виконавчого провадження приєднано виконавчий лист № 2-4120 від 03.01.2012 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки «Аккорд» судових витрат в сумі 289,13 гривень. На виконанні в Придніпровському відділі державної виконавчої службі Черкаського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки «Аккорд» боргів загальною сумою 17203,08 гривень. 21.02.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно, що належить боржнику копії якої направлено сторонам. Оскільки в добровільному порядку рішення суду виконано не було, з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження, 24.09.2012 року державним виконавцем на адрес боржника направлено вимогу про сплату боргу простою кореспонденцією, на вимогу ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

В зв'язку з тим, що добровільно рішення суду боржником виконано не було, 23.11.2012 року близько 20 год. 15 хв. старшим державним виконавцем ОСОБА_5, який знаходився при виконанні службових обов'язків, за участю представника КС «Аккорд», ОСОБА_2, з метою опису й арешту майна, здійснено вихід за адресою, що визначена місцем виконання рішення згідно виконавчого документу, та в якій, згідно довідки ВГІРФО УМВС України в Черкаській області зареєстрований боржник. Двері державному виконавцю відчинила мати боржника, яка повідомила, що ОСОБА_1 з нею не проживає, проте згідно довідки з ЧООБТІ боржнику, на праві приватної власності належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1. Тому державним виконавцем було розпочато опис й арешт майна. Після того, як були розпочаті виконавчі дії, між державним виконавцем та боржником відбулася телефонна розмова, в якій останній виражався нецензурною лайкою та погрожував державному виконавцю розправою, на що державний виконавець зреагував викликом працівників міліції, попередньо повідомивши про даний факт боржника. 23.11.2012 року близько 21 год. 00 хв. за адресою, де проводилися виконавчі дії, з'явився ОСОБА_1, який разом з невстановленим в ході досудового слідства громадянином, знаходячись на сходинковій площадці між п'ятим та четвертим поверхами п'ятого під"їзду будинку АДРЕСА_1 наніс державному виконавцю ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1396/29 від 29.01.2013 року та додаткової судово-медичної експертизи № 1396/29 від 20.02.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; травми голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком м'яких тканин голови, крововиливом верхньої повіки лівого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1396/29 від 29.01.2013 року та додаткової судово-медичної експертизи № 1396/29 від 20.02.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після чого з місця події зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено у обвинуваченні, та пояснив суду, 23 листопада 2012 року зателефонувала мама та повідомила, що прийшли працівники ДВС за місцем проживання, сказали що їм потрібно виконати рішення суду та описати майно, що належить ОСОБА_1 Так, як це було близько 21 години, знаючи що діється в країні, що під прикриттям працівників ДВС можуть бути шахраї, почав чинити опір законним працівникам ДВС, не розібравшись у всьому, нанісши легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 вигнав усіх з квартири, таким чином свої законні дії працівник ДВС не вчинив. Повідомив, що вподальшому, намагався знайти Кредитну спілку самотужки, що домовитися про розрахунок, але не зміг знайти її фактичного існування, перед працівником ДВС вибачився та покрив усі його витрати добровільно, у вчиненому розкаюється та прохав суворо не карати.

Покази ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція шляхом опитування, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили та перешкоджання його виконанню.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, на спеціальних обліках не перебуває, раніше судимий вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.04.2013 року за ч.2 ст.296 КК України, ст. 69 КК України до штрафу в сумі 8500 грн. Суд також врахував, що обвинувачений відшкодував завдані збитки потерпілому за вчинення попереднього кримінального правопорушення, що у матеріалах кримінального провадження відсутні цивільні позови.

Повідомлену інформацію, що обвинувачений має на утриманні малолітнього сина, суд не взяв до уваги, так як не було надано документального підтвердження останнього. Клопотань щодо надання інших доказів не надійшло.

Згідно ст. 66 КК України, пом'якшуючими обвинуваченого відповідальність обставинами, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд також визнає пом'якшуючою обвинуваченого відповідальність обставиною наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, що підтверджують копії їх свідоцтв про народження.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який на підставі ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, його особу, який має постійне місце проживання, наявність детальної позитивної характеристики як за місцем проживання так і за місцем постійної роботи, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на спеціальних обліках не перебував, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Крім цього суд також бере до уваги, що дане кримінальне діяння обвинувачений вчинив того дня та того часу, за яке його уже було піддано відповідальності вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.04.2013 року, та присуджений йому штраф було сплачено, про що засвідчує копія квитанції штрафу у сумі 8500 грн. від 17.04.2013 року, що у свою чергу вказує на виключну правосвідомість обвинуваченого, а також врахувавши думку прокурора, який просив суд не позбавляти ОСОБА_1 волі, суд приходить до висновку, що досягнення цілей покарання та виправлення обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі та обґрунтовує доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Враховуючи декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи підсудного, суд обґрунтовує можливе призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.382 КК України.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Цивільний позов в провадженні не заявлено.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: В.Ю. Піковський